Ухвала суду № 80904506, 19.09.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/726/2016

Справа № 428/10545/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря: Подрябінкіної М.О.,

прокурора: Фесенка О.В.,

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016130000000044 від 16.03.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1,2 ст. 317 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016130000000044 від 16.03.2018 року, у відношенні ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1,2 ст. 317 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та на цей час не змінились та свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 схиляти їх особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань або відмови від дачі показань, тим самим перешкоджати встановленню об’єктивної істини у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання та пояснив, що клопотання прокурора складено з безліччю орфографічних помилок, з посиланнями на не існуючи обставини та нормативні акти. Фактичні обставини викладені прокурором у клопотанні є тільки його уявою та припущенням і не підтверджуються доказами, а таке обвинувачення не може розглядатися судом. В клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Зазначене клопотання складено з порушенням ст. 184 КПК України, а заявлені ризики прокурором є необґрунтованими, надуманими та з моменту застосування у відношенні нього запобіжного заходу зменшились, оскільки раніше прокурор посилався на наявність усіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, він тривалий час перебуває під вартою, без доведення вини та наявності вироку суду. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, в обґрунтування якого посилається на те, що він раніше не вчиняв будь-яких правопорушень, до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки в місці його мешкання, а саме: матір та рідну сестру. При цьому, мати є людиною похилого віку, хворіє та знаходиться в скрутному матеріальному становищі, потребує його моральної та фінансової допомоги, а сестрі в цьому році виповниться 8 років. Вони разом з матір'ю знаходяться на його утриманні. Його матеріальний стан є вкрай тяжким і ні в нього, ні в його матері немає можливості внести заставу в розмірі 35 000 тис. гривень, бо вона є непомірною. Він ніколи жодним чином не переховувався від суду та інших державних органів, ніколи не впливав на будь-яких осіб та не збирається цього робити. Усі покладені на нього процесуальні обов'язки він виконує та буде виконувати в подальшому. Він зобов'язується неухильно з'являтися до суду та інших державних органів за першим викликом, дотримуватись умов арешту, не вчиняти будь-яких правопорушень та дотримуватись норм Закону. В свою чергу сторона обвинувачення не дає йому змоги довести суспільству і державі, що всі ризики заявлені ними, є надуманими, що він є законослухняний громадянин з високим почуттям відповідальності. При розгляді клопотання просив врахувати, що він 2 роки і 1 місяць необґрунтовано перебуває під вартою без обвинувального вироку суду та доведеності його вини. При цьому обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено з порушеннями, на сфабрикованих матеріалах та доказах. Просив задовольнити клопотання та змінити запобіжний захід у відношенні нього.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на інший, більш м’який запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. В задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані клопотання та заслухавши доводи сторін, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2016 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалами Сєвєродонецького міського суду на строк до 21.09.2018 року.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченого переховуватися від суду, а також впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні. Зокрема про можливість обвинуваченого переховуватись від суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів. При цьому суд враховує, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_2 стосуються незаконного обігу наркотичних засобів. На думку суду, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 щодо його обізнаності, як працівника правоохоронного органу, про невідворотність покарання, у випадку визнання винуватим у вчинені злочинів, свідчать про те, що у випадку необрання, або обрання більш м’якого запобіжного заходу ОСОБА_2 може переховуватись від суду.

Разом з тим, суд вважає доведеним наявність такого ризику, як можливість обвинуваченого ОСОБА_2 незаконно впливати на свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які мають бути допитані судом безпосередньо під час судового розгляду даного кримінального провадження, схиляти їх особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань або відмови від дачі показань, тим самим перешкоджати встановленню об’єктивної істини у кримінальному провадженні.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_2, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують, що на теперішній час унеможливлює скасування або обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу обвинуваченому, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

При вирішенні клопотання обвинуваченого про зміну відносно нього запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: переховуватися від суду та впливати на свідків, а тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, суд вважає, що обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу на даній стадії процесу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим вважає недоцільним застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 315, 369, 372 КПК України, суд, -.

У Х В А Л ИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1,2 ст. 317 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 17 листопада 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Повний текст ухвали проголошено 20.09.2018 року о 08 годині 30 хвилин.

Суддя Т. О. Комплєктова