Ухвала суду № 80904496, 26.02.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/616/2017

Справа № 428/9513/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Бондар О.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представників потерпілих ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження у відношенні:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5, ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.08.2017 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Разом з цим, ухвалою слідчого судді на нього покладені обов’язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснює досудове розслідування; не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.09.2017 року ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту змінено на домашній арешт у певний період доби, а саме з 20 годин вечора до 08 годин ранку. В подальшому ухвалами Сєвєродонецького міського суду строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 продовжувався. На цей час сплинув строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 20 годин вечора до 08 годин ранку. Однак, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшилися та реально існують на цей час. У зв’язку з чим існує необхідність у обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 20 годин вечора до 08 годин ранку з метою запобігання спробам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останні є співробітниками СНУ ім. В. Даля, а правопорушення вчинено у змові із проректором даного ВНЗ.

Представник потерпілого ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові заперечення та пояснив, що відсутні підстави для обрання дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Не надано жодних доказів можливості випливати на свідків. Крім того, протягом дії запобіжного заходу ОСОБА_5 жодного разу не порушив покладені обов'язки, з'являвся за кожним викликом суду та прокурора. Із перебігом певного строку досудового розслідування, раніше заявлені ризики зменшуються та взагалі перестають існувати. Просив відмовити прокурору в продовженні строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на більш м'який – особисте зобов'язання.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та підтримав думку захисників.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про обрання строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016131370000065 від 12.10.2016 року, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.08.2017 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.10.2017 року включно.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.09.2017 ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту змінено на домашній арешт у певний період доби, а саме з 20 годин вечора до 08 годин ранку. Строк дії вказаної ухвали до 23.11.2017 року.

Ухвалами Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк дії домашнього арешту у певний період доби продовжувався. На даний час строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився.

Відповідно до положенням ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення..

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу, суд ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить мету передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченим діяння.

Разом з тим, відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Суд враховує, що стосовно ОСОБА_5 СВ Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області 30.10.2017 року спрямовано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017130440000030 від 25.01.2017 за ознаками ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, для розгляду, що підтверджує можливість вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень.

Доводи прокурора про наявність такого ризику, як незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні побудовані на припущеннях і наразі нічим не підтверджуються. Так, в судовому засіданні прокурор не зміг назвати прізвища свідків на яких може здійснювати вплив ОСОБА_5 з числа недопитаних судом. Таким чином, на думку суду, такий ризик не доведений стороною обвинувачення.

Разом з тим, на думку суду стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 протягом дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту за кожним викликом слідчого, прокурора та суду з'являвся, порушень не допускав.

П.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України», береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, трохи пом'якшує цей страх і зменшує його наміри втекти (7). При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (21, с.98). Справа ЄСПЧ «Пунцельт проти Чехії».

Таким чином, характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час немає підстав стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі вищевикладеного, враховуючи доводи як сторони обвинувачення так і сторони захисту, суд доходить висновку про можливість запобігання встановленому ризику, а саме: можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід на переконання суду є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 31, 177, 178, 194, 331, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту – задовольнити частково.

Обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5:

1)прибувати за кожною вимогою суду, прокурора;

2)повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3)утримуватися від спілкування зі свідками.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана ухвала в частині покладених на обвинуваченого обов’язків діє по 25 квітня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору для здійснення контролю за виконанням особистого зобов’язання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Комплєктова