Рішення № 80901256, 26.03.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19346/18

Провадження № 2/521/1628/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання - Коновалової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у користуванні приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив суд зобов`язати ОСОБА_1 (серія та номер паспорту НОМЕР_1 , ІНН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), усунути перешкоди у здійсненні Військової академії (м. Одеса) права користування та розпорядження приміщенням АДРЕСА_1 , шляхом виселення. Стягнути з відповідача на користь Військової академії (м. Одеса) судовий збір в сумі 1762,00 грн., посилаючись на такі обставини.

Збройні Сили України, відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України" - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України "Про збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює управління військовим майном.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Будівлі військового містечка АДРЕСА_1, є військовим майном, яке, на даний час, заходиться на балансі та перебуває у відповідальній експлуатації Військової академії про що свідчить акт приймання (передачі) будинків, споруд та території військового містечка №17 від 20.08.2013 р.

Відповідно до Директиви Міністра оборони України від 11.06.01 №Д-14 "Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України членів їх сімей" вищевказана будівля НОМЕР_3 переобладнана під тимчасове житло для проживання безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей. На даний час, будівля НОМЕР_3 використовується для тимчасового проживання безквартирних військовослужбовців.

КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду в Одеському гарнізоні, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ 03.07.2013 р. № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» (далі Положення) та Положення про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

Відповідно до ст. 127 ЖК України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються, як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відповідно до листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради об`єкти нежитлового Фонду, а зокрема і будівля НОМЕР_3, що розташована у військовому містечку АДРЕСА_1 є військовим майном та згідно з ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» перебувають на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках.

Відповідно до п. 8 Порядку житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Статусу службового житла або статусу гуртожитку будівля НОМЕР_3 військового містечка 17 в м . Одесі не має та являється військовим майном.

З метою підтримання бойової готовності, за умови відсутності вільного житлового фонду, на період проходження військової служби військовослужбовцям, потребуючим поліпшення житлових умов, дозволяється тимчасово розміститись в даній будівлі.

Порядок заселення відповідача до спірного приміщенні не відомий, спеціальний ордер на вселення в приміщення відповідачу встановленим порядком не надавався. Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 надавалося військовослужбовцю ОСОБА_1 . для тимчасового проживання у зв`язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі. Після чого 18.09.2006 року відповідач був звільнений з Одеського інституту Сухопутних військ. Відповідно до довідки Житлової комісії Військової академії від 22.10.2018 № 17/22/542 повідомлено, що відповідач на квартирному обліку у Одеському гарнізоні не перебуває.

На даний час приміщення № АДРЕСА_1 займає відповідач. Оскільки ОСОБА_1 не є ані військовослужбовцем, ані працівником ЗС України, не знаходиться на обліку військовослужбовців та членів їх сімей Одеського гарнізону, потребуючих поліпшення житлових умов, а тому відповідно відсутні будь які правові підстави користування приміщенням НОМЕР_4.

Оскільки приміщення НОМЕР_4 не відноситься до житлових приміщень та не призначено для постійного проживання, у відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України РСР»: «При розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства».

Приміщення будівлі НОМЕР_4 належить до державної власності, знаходиться на Військової академії, яка наділена правом оперативного управління зазначеним майном відповідно до статті 326 ЦК України, яка передбачає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надавав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, судом встановлено, що Збройні Сили України, відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України" - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України "Про збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює управління військовим майном.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Будівлі військового містечка №17, зокрема і будинок НОМЕР_3, що розташований по АДРЕСА_1 є військовим майном, яке, на даний час, заходиться на балансі та перебуває у відповідальній експлуатації Військової академії про що свідчить акт приймання (передачі) будинків, споруд та території військового містечка №17 від 20.08.2013 р.

Відповідно до Директиви Міністра оборони України від 11.06.01 №Д-14 "Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України членів їх сімей" вищевказана будівля НОМЕР_3 переобладнана під тимчасове житло для проживання безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей. На даний час, будівля НОМЕР_3 використовується для тимчасового проживання безквартирних військовослужбовців.

КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду в Одеському гарнізоні, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ 03.07.2013 р. № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» (далі Положення) та Положення про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

Відповідно до ст. 127 ЖК України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються, як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відповідно до листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради об`єкти нежитлового Фонду, а зокрема і будівля НОМЕР_3, що розташована у військовому містечку АДРЕСА_1 є військовим майном та згідно з ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» перебувають на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках.

Відповідно до п. 8 Порядку житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Статусу службового житла або статусу гуртожитку будівля НОМЕР_3 військового містечка 17 в м . Одесі не має та являється військовим майном.

З метою підтримання бойової готовності, за умови відсутності вільного житлового фонду, на період проходження військової служби військовослужбовцям, потребуючим поліпшення житлових умов, дозволяється тимчасово розміститись в даній будівлі.

Порядок заселення відповідача до спірного приміщенні не відомий, спеціальний ордер на вселення в приміщення відповідачу встановленим порядком не надавався. Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 надавалося військовослужбовцю ОСОБА_1 . для тимчасового проживання у зв`язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі. Після чого 18.09.2006 року відповідач був звільнений з Одеського інституту Сухопутних військ. Відповідно до довідки Житлової комісії Військової академії від 22.10.2018 № 17/22/542 повідомлено, що відповідач на квартирному обліку у Одеському гарнізоні не перебуває.

На даний час приміщення АДРЕСА_1 займає відповідач. Оскільки ОСОБА_1 не є ані військовослужбовцем, ані працівником ЗС України, не знаходиться на обліку військовослужбовців та членів їх сімей Одеського гарнізону, потребуючих поліпшення житлових умов, а тому відповідно відсутні будь які правові підстави користування приміщенням НОМЕР_4.

Оскільки приміщення НОМЕР_4 не відноситься до житлових приміщень та не призначено для постійного проживання, у відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України РСР»: «При розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства».

Приміщення будівлі НОМЕР_4 належить до державної власності, знаходиться на Військової академії, яка наділена правом оперативного управління зазначеним майном відповідно до статті 326 ЦК України, яка передбачає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Главою 29 ЦК України передбачені норми щодо захисту права власності.

Згідно ст. 387 ЦК України Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту ст. 396 ЦК України вбачається, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

На підставі ст. 400 ЦК України можна стверджувати, що Відповідачі є недобросовісним володільцем майна та зобов`язаний повернути нерухоме майно Військовій академії, який має на нього право, та зобов`язаний не чинити перешкоди в користуванні останньому.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України", ст. ст. 28, 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п. 2, 8, 12 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, ст. 127 ЖК України, ст. ст. 326, 387, 391, 396, 400 ЦК України,ст.ст. 3, 13, 141, 76, 81, 88, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 352 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у користуванні приміщенням- задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (серія та номер паспорту НОМЕР_1 , ІНН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), усунути перешкоди у здійсненні Військової академії (м. Одеса)(місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020) права користування та розпорядження приміщенням АДРЕСА_1 , шляхом виселення.

Стягнути з ОСОБА_1 (серія та номер паспорту НОМЕР_1 , ІНН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса)(місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020) судовий збір в сумі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок