Рішення № 80900448, 22.03.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №354/489/14-ц

22 березня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Флоряк Д.В.,

секретаря: Буратчук О.В.,

з участю відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, який 29 липня 2016 року в ході судового розгляду уточнив, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_4 мотивує тим, що він 29 серпня 2008 року придбав у спільну часткову власність у ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_7, земельну ділянку площею 0,2177 га на участку Село в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та розташований на ній садовий будинок за НОМЕР_1. Зазначив, що земельна ділянка, яка межує із його земельною ділянкою належить відповідачу ОСОБА_1, яка чинить йому перешкоди у здійсненні ним права власності шляхом відмови в демонтажі незаконно нею встановленої металевої огорожі на території земельної ділянки, що належить йому на праві спільної часткової власності. Крім того, зазначив, що рішенням Яремчанського міського суду від 04 лютого 2013 року, яке залищено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 року, суд відмовив йому у позові до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, Яблуницької сільської ради, треті особи без самостійних вимог - відділ Держкомзему в м. Яремче, Карпатський національний природний парк про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою. На його замовлення в 2011 року ПП «Геопростір» було виготовлено технічну документацію із землеустрою по переоформленню державного акта на право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку. Відповідач ОСОБА_1 постійно знищує межові знаки, влаштовує скандали, а тому у нього виникає необхідність у постійному їх відновленні. Відповідачу ОСОБА_1 надсилалися такі повідомлення, як суміжнику та як стороні, якій доводиться до відома, де саме такі межові знаки встановлюються. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Адміністратором автоматизованої системи Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при здійсненні перевірки обмінного файлу було виявлено перетин його земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_1, кадастровий номер НОМЕР_3. А тому відділом Держкомзему у м. Яремче 04 листопада 2011 року було повернуто йому (заявнику) документацію із землеустрою та протокол проведення перевірки. Після доопрацювання в травні 2012 року ПП «Геопростір» повторно подали документи із землеустрою та обмінний файл. При повторній перевірці не було встановлено накладок земельних ділянок і тому файли прийняли, а йому видано державний акт на земельну ділянку - серія НОМЕР_4 від 20.08.2012 року. Висновком № 0029/12-22 судової земельно-технічної експертизи від 30.11.2012 року, виготовленим Тернопільським відділенням КНДІСЕ встановлено, що при порівнянні фактичної ситуації та положення меж земельних ділянок його та ОСОБА_1 згідно актів та існуючих фактичних твердих меж (огорожі), тобто огорожа встановлена не по межі ділянок. Також зазначив, що 14 листопада 2013 року спеціалістами ПП «Прикарпатський земельний центр» в присутності його, як співвласника земельної ділянки та представника відділу Держземагенства в м.Яремче, суміжного землекористувача ОСОБА_1, землевпорядника ОСОБА_20 відповідно до наданих замовником координат поворотних точок земельної ділянки в системі координат СК -63 проведено відновлення в натурі зовнішніх меж його земельної ділянки за адресою с. Яблуниця, ур. Село, Яремчанської міської ради. Винесені координати поворотних точок закріплені межовими знаками (дерев'яними кілками) в кількості 8 штук, точку № 9 не вдалося закріпити межовим знаком, в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 та її представники перешкоджали його встановленню, про що складено відповідний акт. Вважає, що відповідач чинить йому перешкоди у здійсненні його права власності шляхом встановлення металевої огорожі, тому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні йому права власності щодо належного йому на праві власності будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, шляхом проведення демонтажу незаконно встановленої огорожі та зобов'язати відповідача ОСОБА_1 не чинити перешкоди в демонтажі незаконно встановленої огорожі та встановленні огорожі відповідно до даних публічної кадастрової карти України та геодезичних даних кутів поворотних точок обмінних файлів на земельну ділянку, яка належить на йому праві власності з кадастровим номером НОМЕР_2 та стягнути судові витрати.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 17 березня 2017 року залучено до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Яблуницьку сільську раду Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

27 серпня 2014 року відповідач ОСОБА_1 подала заперечення на позовну заяву ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності. Вважає, що заявлені позивачем ОСОБА_4 позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та просить відмовити в їх задоволенні.

В судові засідання позивач ОСОБА_4 не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений шляхом надіслання судових повісток та розміщення оголошення на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2019 року.

24 квітня 2018 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача Капака В.М., в якій повідомив, що з 27 квітня 2018 року його повноваження, як представника ОСОБА_4, по даній справі припинилися, однак даючи пояснення в попередніх судових засіданнях, заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 він підтримував з підстав, зазначених в позові та уточнені позовних вимог, які просив задоволити.

В судовому засіданні відповідач - ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову, оскільки вважають позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_20 заявлені позовні вимоги також вважає безпідставними та пояснив, що земельна комісія Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради на письмові звернення відповідача ОСОБА_1 та на виконання ухвали Надвірнянського районного суду обстежувала земельну ділянку по вул. Героїв Майдану в с.Яблуниця Яремчанської міської ради, та про що було складено акти від 28.07.2015 року,та від 19.04.2017 року. Зазначив, що комісія Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради рекомендувала сторонам вирішити дане питання та дійти згоди на основі добросусідських відносин, а також рекомендувала виконкому сільської ради направити звернення до співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_11 про недопустимість подальшого використання проїзду без згоди землекористувача - ОСОБА_8 Крім того вказав, що комісією 19.04.2017 року встановлено, що ширина земельної ділянки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_11, яка зазначена в Державному акті серії НОМЕР_5 та складає 40-40,5 м., і на місцевості жодним чином не є порушена встановленням металевої огорожі з обох сторін, оскільки відстань частинами встановленої по периметру ділянки огорожі, як зазначалось вище, є більшою та складає 46-46,5 м. Тому також просить в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Відповідно до вимог п. 9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, її представника, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Статтею 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 29 серпня 2008 року придбав у спільну часткову власність у продавця ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_7, земельну ділянку площею 0,2177 га на участку Село в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та розташований на ній садовий будинок за НОМЕР_1., що підтверджується копіями договорів купівлі - продажу від 29 серпня 2008 року та копіями витягів з Державного реєстру правочинів. (а.с.9-12 т.1)

А також у судовому засіданні досліджено технічну документацію із землеустрою по переоформленню Державного акта та підготовки до видачі нового Державного акта на право власності на землю (кадастровий номер НОМЕР_6, площа 0,2177 га) громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_11 в с. Яблуниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області (а.с.17-35 т.1).

Із пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо по переоформленню Державного акта на право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в с.Яблуниця, розроблений ПП "Геопростір" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3217 від 29 серпня 2008 року про передачу у власніть земельну ділянку площею 0,2177 гр. ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_11, яка наявна в матеріалах вищезазначеної технічної документації, відомо, що межа і площа земельної ділянки встановлені згідно генерального плану Яблуниця. Земельна ділянка знаходиться в с. Яблуниця, Яремчанської міської ради. Земельна ділянка має багатокутну форму і раніше надавалась для вказаних цілей. Земельна ділянка знаходилась у власності ОСОБА_6. Ділянка призначена дія будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2177 га. Межі та площа земельної ділянки погоджено з суміжними землекористувачами. Правовстановлюючі документи знаходяться в матеріалах технічного звіту. Місце положення зовнішніх кутів повороту меж землекористування обстежені в натурі по фактичному їх стану. Система координат державна. Вимірювання кутів виконувались теодолітом 2Т5К № 40248, відстані мірною 50-метровою стрічкою.Площа земельної ділянки обчислювались по координатах на ПЕОМ. На основі польових матеріалів складено план встановлення меж в масштабі 1:1000. (а.с.19 т.1).

Відповідно до додатку Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 співвласниками земельної ділянки площею 0,2177 га., що знаходиться уч. Село, с. Яблуниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області співласниками даної земельної ділянки є ОСОБА_11 та ОСОБА_4.(а.с.39 т.1)

Актом встановлення (відновлення) в натурі зовнішніх меж земельної ділянки від 14 листопада 2013 року, складеного спеціалістами ПП "Прикарпатський земельний центр" в присутності співвласника земельної ділянки ОСОБА_4 та представника відділу Держземагенства в м.Яремчому ОСОБА_13, суміжного землекористувача ОСОБА_1, спеціаліста землевпорядника ОСОБА_20 відповідно до наданих замовником координат поворотних точок земельної ділянки в системі координат СК-63 проведено встановлення (відновлення) в натурі зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_11 та гр.ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: с.Яблуниця, ур. «Село», Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області. Винесені координати поворотних точок закріплені межовими знаками(дерев'яними кілками) в кількості 8 шт., а точку №9 не вдалось закріпити межовим знаком в зв"язку з тим,що суміжний землекористувач ОСОБА_1, та її представники перешкоджали його встановленню. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Площа земельної ділянки: 0,2177 га. (а.с.16 т.1)

Судом також встановлено, що спір між сторонами існує з приводу меж користування і встановлення меж земельних ділянок, які належать сторонам. З цього приводу судами неодноразово розглядалися позовні вомоги обох сторін. Так, рішенням Яремчанського міського суду від 04 лютого 2013 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, Яблуницької сільської ради, треті особи без самостійних вимог - відділ Держкомзему в м. Яремче, Карпатський національний природний парк, про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні належними на праві власності будинком та земельною ділянкою, розташованими в АДРЕСА_1. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 року вказане рішення залишено без змін. (а.с.45-53 т.1)

Також рішенням Яремчанського міського суду від 11 грудня 2013 року суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_11, ОСОБА_4, відділу Держземагентства в м.Яремче Івано-Франківської області, Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства "Центр земельного кадастру", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_9, Яблуницька сільська рада, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,2177 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 20.08.2012 року, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2, виданого на ім"я ОСОБА_11, ОСОБА_4 як співвласникам вказаної земельної ділянки - відмовлено повністю. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.02.2014 року вказане рішення залишено без змін. (а.с.54-63 т.1)

Рішенням Яремчанського міського суду від 06 березня 2015 року суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову про зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_11 не чинити перешкоди у здійсненні нею свого права власності на земельну ділянку та житлові будинки, зокрема шляхом заборони вчиняти будь-які дії по демонтажу огорожі, встановленої по межі земельної ділянки ОСОБА_1 та будь-які дії, що псують нерухоме майно ОСОБА_1, а також про визнання технічної документації на земельну ділянку відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_11 такою, що суперечить вимогам чинного законодавства і порушує законні права та інтереси суміжного - землекористувача ОСОБА_1 Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2015 року вказане рішення залишено без змін. (а.с.132-138 т.2)

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що 28 липня 2015 року комісією у складі: землевпорядника Яблуницької сільської ради ОСОБА_20 депутатів Яблуницької сільської ради - ОСОБА_14, ОСОБА_15; за участю інспектора Яремчанського МВ У ДСНС в Івано-Франківській обл. ОСОБА_16, інспектора ДАБІ в Івано-Франківській обл. ОСОБА_21, представника власників земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_11 - адвоката Капака В.М., заявниці ОСОБА_1 на місці було розглянуто спірне питання (стосовно знищення металевої огорожі, заборони проїзду по орендованій земельній ділянці, дотримання будівельних та протипожежних норм) та рекомендувано сторонам вирішити дане питання та дійти згоди на основі добросусідських відносин, а також рекомендувано виконкому сільської ради направити звернення до співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_11 про недопустимість подальшого використання проїзду без згоди землекористувача - ОСОБА_8, про що складено відповідний акт (а.с.142 т.2)

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно акта обстеження земельної ділянки по вул. Героїв Майдану в с.Яблуниця від 19 квітня 2017 року, складеного комісією у складі: землевпорядника Яблуницької сільської ради ОСОБА_20 депутатів Яблуницької сільської ради - ОСОБА_17, ОСОБА_18, на місці встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 є власниками в рівних частинах по 1/2 частки кожному земельної ділянки площею 0,2177 га по вул. Героїв Майдану (Село), призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідно до Державного Акту серії НОМЕР_5, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2008 року. Згідно плану меж вищевказаної земельної ділянки, від точки В до точки В вона межує із земельною ділянкою ОСОБА_9 (фактичний землекористувач на даний час - ОСОБА_8), що фактично відповідає на місцевості. Водночас, в плані меж земельної ділянки від точки Г до точки А земельна ділянка ОСОБА_4,яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_9 (фактичний землевласник - ОСОБА_1) має відстань 79,49 м, що не відповідає дійсності, оскільки межа із ОСОБА_1 становить лише 50,53 м., а не 79,49 м., як вказано в Державному акті. Основним картографічним матеріалом, що брався до уваги під час обстеження, є Державний Акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, додатки до висновку земельно-технічної експертизи за №0029/12-22 від 30.11.2012 року, а саме: Додаток 3 - межі земельних ділянок згідно правоустановчих документів, із зазначенням існуючої металевої огорожі) та Додаток 2 - межі земельних ділянок згідно правоустановчих документів, із нанесеним контуром земельної ділянки ОСОБА_8 площею 0,1912 га, межа якої в місці проведення заміру співпадає із нанесеним контуром ділянки та схема виносу меж в натуру (із зазначенням пунктиром існуючої огорожі) земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,25 га та земельної діл ОСОБА_8 площею 0,1912 га. як суміжних ділянок з обох сторін земельної ділянки ОСОБА_4 Комісією сільської ради стрічковою рулеткою проведено замір відстані між частинами металевої огорожі, які встановлені по межі суміжної ділянки ОСОБА_8 з однієї сторони, та огорожі, що встановлена по межі земельної ділянки ОСОБА_1 з іншої сторони. В результаті встановлено, що фактична відстань («ширина» земельної ділянки) між вказаними частинами металевої огорожі в місці заміру становить 46 м. (з похибкою 0,1 м.). Відповідно до Державного акта серії НОМЕР_5, виданого ОСОБА_4, ОСОБА_11, «ширина» належної їм земельної ділянки між точкам, де здійснювався замір стрічковою рулеткою, з урахування масштабу 1:1000, становить 40-40,5 м. Згідно Додатку 3 до висновку земельно-технічної експертизі №0029/12-22 від 30.11.2012, ширина між протилежними частинами існуючої огорожі в урахуванням масштабу 1:500 становить 46-46,5 м. Згідно схеми виносу меж земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ширина між протилежними частинами існуючої огорожі в урахуванням масштабу 1:500 становить 46-46,5 м. Таким чином, комісією встановлено, що ширина земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_11, яка зазначена в Державному 625756 та складає 40-40,5 м., на місцевості жодним чином не є порушена встановленням металевої огорожі з обох сторін, оскільки відстань частинами встановленої по периметру ділянки огорожі, як зазначалось вище, є більшою та складає 46-46,5 м.(а.с.179 т.2)

Судом досліджено контур земельної ділянки площею 0,1912 га ОСОБА_8, що співпадає з існуючою огорожею (Додаток 2 до висновку земельно-технічної експертизі №0029/12-22 від 30.11.2012) та графічне позначення заміру відстані між частинами металевої огорожі (Додаток 3 до висновку земельно-технічної експертизи №0029/12-22 від 30.11.2012). (а.с.182-183 т.2)

А також судом досліджено план земельних ділянок позивача ОСОБА_4, та ОСОБА_19, ОСОБА_9, де позначено спільну межу ділянок з існуючим парканом.(а.с.184 т.2)

За клопотання представника позивача та для з'ясування всіх обставин справи, повного всебічного та об'єктивного розгляду даного спору, для визначення меж земельних ділянок, а також визначення чи має місце захоплення земельної ділянки позивача ОСОБА_4 відповідачем по справі ОСОБА_1 та чи встановлено відповідачем металева огорожа на земельній ділянці позивача, та усунення розбіжностей в актах, складених Яблуницькою сільською радою стосовно меж земельних ділянок, ухвалою Надвірнянського районного суду від 30 січня 2018 року по даній справі було призначено земельно інженерно-технічну еспертизу. Оплату за проведення якої покладено на позивача ОСОБА_4 Однак, дана експертиза не проведена в зв"язку з несплатою вартості її проведення.

Частиною 2 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримувалися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що право власності єнепорушним. Кожен маєправо володіти,користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

Частиною 1 статті 153 Земельного кодексу України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьоюстатті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органівмісцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Разом з тим, відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приходить до висновку, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_1 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_4 у здійсненні йому права власності щодо належного йому на праві власності будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, а тому, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з вищевказаних підстав.

На підставі ст.ст.3, 15, 16, 316, 317, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 103, 152, 153, 155, 158, 189 ЗК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 77,78, 81, 141, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст рішення виготовлено 03.04.2019 року