Ухвала суду № 80900200, 01.04.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21425/18

Провадження № 2/344/2198/19

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

01 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Бабій О.М.,

секретаря Орнат Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням.

Як убачається зі змісту позову, ОСОБА_2 проходив навчання та військову службу у Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 з 26 серпня 2015 року по 15 травня 2018 року.

Наказом тимчасово виконуючого обов'язків Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 № 121 від 14 травня 2018 року (по стройовій частині) ОСОБА_2 було відраховано з числа курсантів у зв’язку із розірванням контракту, через відмову від проходження служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання у вищому навчальному закладі.

Представник університету зазначив, що в разі відрахування через небажання продовжувати навчання відраховані курсанти відшкодовують Міноборони витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку й умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

За таких обставин університет просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в сумі 320 577 грн. 74 коп.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За змістом статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п’ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на публічній службі, під час навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені ОСОБА_1, був відрахований через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

За таких обставин спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Саме така правова позиція висловлена в постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).

Ураховуючи наведене, позивач звертаючись із даним позовом до суду дійшов помилкового висновку про необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, оскільки позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, керуючись ст.ст. 255, 259-261 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в справі за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суддя О.М. Бабій