Рішення № 80899349, 01.04.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5795/18

РІШЕННЯ

іменем України

01 квітня 2019 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні у залі суду № 3 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на житло за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до територіальної громади в особі виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на житло за набувальною давністю.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що з листопада 2008 року вона почала проживати в житловому будинку за адресою: вулиця Заріччя, 21 село Ходаки, Коростенського району, Житомирської області, який належав ОСОБА_2 та який помер 9 грудня 1993 року. Також позивач вказала, що вона добросовісно володіє нерухомим майном більше 10 років, здійснює поточний ремонт, сплачує комунальні послуги за утримання нерухомого майна, користується житловим будинком відкрито, не приховуючи факту знаходження майна в її володінні. Місце проживання позивача зареєстроване у зазначеному будинку. Тому позивач просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок №21 з надвірними будівлями по вулиці Заріччя у селі Ходаки Коростенського району Житомирської області.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, проте подала в суд заяву в якій вказала, що позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача в підготовче судове засіння не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника установи, позов ОСОБА_1 визнав.

Відповідно до ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до довідки № 433, яка видана 29 листопада 2018 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області, а також акту від 6 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 з 19 листопада 2008 року по теперішній час зареєстрована та постійно проживає в житловому будинку № 21 по вулиці Заріччя у селі Ходаки Коростенського району Житомирської області.

Даними довідки № 432, яка видана 29 листопада 2018 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області підтверджується факт належності житлового будинку № 21 по вулиці Заріччя у селі Ходаки Коростенського району Житомирської області ОСОБА_2, який помер 9 грудня 1993 року (актовий запис про смерть №16).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 54643104 від 28 грудня 2018 року, а також листа Коростенської районної державної нотаріальної контори № 1756/16/02-14 від 28 грудня 218 року вбачається, що що після смерті ОСОБА_2, який пмер 9 грудня 1993 рокуспадкова справа не заводилась, до нотаріальної контори із заяви про прийняття спадщини (відмову від спадщини( спадкоємці не зверталися.

Згідно зі ст.344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 Цивільного кодексу України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").

Враховуючи положення статей 335 і 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 Цивільного кодексу, а також частини 4 статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").

Відповідно до п.9 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації прав.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 добросовісно заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно проживати у житловому будинку №21 по вулиці Заріччя у селі Ходаки Коростенського району Житомирської області, сплачує комунальні послуги, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю, підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено обставини, необхідні для набуття права власності, які перелічені в статті 344 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст.335, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 81, 200, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 21 з надвірними будівлями, розташований по вулиці Заріччя у селі Ходаки Коростенського району Житомирської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: територіальна громада в особі виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області, місцезнаходження: Житомирська область, Коростенський район, село Ходаки, вулиця Центральна, 30-А, код ЄДРПОУ 04348148.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_3