Ухвала суду № 80897422, 02.04.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/513/19

У х в а л а

"02" квітня 2019 р. суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було додано клопотання, в якому останній прохав суд звільнити його від сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви, на підставі скрутного матеріального становища, а якщо це неможливо відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування клопотання зазначив, що він отримує низький дохід, його матеріальне становище не дає можливості оплатити судові витрати пов’язані з поданням позовної заяви, що підтверджується формою ОК-5.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених в частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Виходячи зі змісту частин 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, для прийняття судом рішення, передбаченого у статті 8 Закону України «Про судовий збір», необхідне доведення стороною, яка заявляє відповідне клопотання, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про те, що воно не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 на підтвердження свого важкого матеріального стану надав до суду лише копію форми ОК-5 щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу, видану 25 лютого 2019 року Межівським сектором обслуговування громадян ОСОБА_4 обслуговування громадян ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка лише підтверджує факт сплати останнім єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України до 2013 року включно.

Вищевказана форма ОК-5 не свідчить про скрутний матеріальний стан позивача, оскільки вона не підтверджує, що ОСОБА_1 на момент звернення до суду не отримує доходів та не має можливості сплатити судовий збір згідно вимог законодавства.

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища.

Також, вважаю за необхідне зазначити, що нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов’язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позовна заява ОСОБА_1 містить позовну вимогу немайнового характеру, за яку передбачено Законом сплату судового збору.

Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривні. Таким чином, сума судового збору за цим позовом повинна складати 768,40 грн. (1921 х 0,4).

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач коштів: УК у м.Першотравенську/м.Першотравенськ/22030101, ЄРДПОУ 37804890, Банк отримувача Казначейство України (ЕАН), МФО 899998, р/р 31217206004033, код класифікації доходів бюджету 22030101.

У відповідність до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв’язку з вищевикладеними обставинами вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання ухвали.

На підставі викладено, керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, - суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ним копії ухвали.

Суддя С.С. Кривошея.