Ухвала суду № 80897400, 03.04.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1321/18

Номер провадження 2/580/217/19

У Х В А Л А

03 квітня 2019 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Чхайло О. В.,

за участю секретаря судового засідання – Сивоконь А.І.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заперечення представника Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» проти дій головуючого у судовому засіданні,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

12.03.2019 року від представника відповідача надійшло заперечення проти дій головуючого у судовому засіданні в якому він просить суд прийняти до уваги заперечення щодо дій головуючого, приєднати заперечення до матеріалів справи та постановити ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Мотивуючи вказане заперечення представник зазначив, що вказана позовна заява була подана з порушенням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки в ній не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зазначені номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача. Також він вказав, що позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Тому представник відповідача посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 214, п.8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України просить суд прийняти його заперечення проти дій головуючого та залишити без розгляду зазначену позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане ним заперечення.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду оскільки вважає, що вказаними недоліками позовної заяви не були порушені права відповідача. Також він в судовому засіданні підтвердив, що він не подавав до суду іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Заслухавши представника відповідача та думку позивача, суд вважає, що вказані у запереченні клопотання не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Норми ст. 175, 177 ЦПК України, містять вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви серед яких зазначені і ті, на недотримання яких вказує представник відповідача.

Разом з тим, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі уникнув надмірного формалізму та прийняв позовну заяву до розгляду. Вказана позиція суду відповідає практиці Європейського Суду з прав людини викладеній у рішенні у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України».

Крім того, вимога п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, на яку посилається представник відповідача, зобов’язує суд постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Тобто, постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду на підставі вказаної норми може бути наслідком лише при не усуненні недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Також суд враховує, що норма права має свою внутрішню структуру, яка виражається в її поділі на окремі елементи, що зв'язані між собою. Елементами правової норми є: диспозиція, гіпотеза, санкція. Гіпотеза - це така частина правової норми, в якій зазначаються обставини, вказуються умови, при настанні яких можна чи необхідно виконувати правило, що міститься в диспозиції. Призначення гіпотези - визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми. Диспозииія - це така частина правової норми, в якій записане саме правило поведінки, виражене в юридичних правах і обов'язках суб'єктів. Це - центральна, основна частина юридичної норми, яка вказує на дозволену (необхідну) чи неприпустиму (заборонену) поведінку суб'єкта.

У гіпотезі ст. 214 ЦПК України зазначено «Головуючий у судовому засіданні».

Диспозиція ч. 3 ст. 214 ЦПК України, на яку посилається представник відповідача та просить суд залишити позовну заяву без розгляду з підстав недотримання вимог до позовної заяви, містить правило «У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказана норма права врегульовує питання подачі та розгляду заперечень щодо дій головуючого саме в судовому засіданні. Разом з тим, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяву без розгляду з підстав недотримання вимог до позовної заявистосується стадії відкриття провадження у справі, а не судового розгляду, тому не може розглядатися в порядку передбаченому даною нормою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, п. 8 ч. 1 ст. 257, ст. 258-260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання викладеного у запереченні представника Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про прийняття до уваги заперечень щодо дій головуючого, про приєднання заперечень до матеріалів справи та про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу виконавчого комітету Лебединської міської ради «Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Чхайло О. В.