Рішення № 80894971, 26.03.2019, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/102/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Слободянюк Т.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

свідків ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 1962 року позивач була прийнята на роботу в Вапнярський відгодівельний радгосп смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. В 1975 році в зв’язку з укрупненням господарства Вапнярський відгодівельний радгосп став відділенням Крижопільського відгодівельного радгоспу. В 1978 році їй була надана квартира, яка розташована по вул. Леніна, 261 смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, в якій вона проживає і по даний час. Позивач відкрито та безперервно володіє даною квартирою, проживає в ній більше 10 років. З моменту вселення з 1978 року, вона за свої гроші проводила поточні та капітальні ремонти житлового будинку. Регулярно сплачувала кошти за газопостачання, за користування електричною енергією та водопостачання.

Позивач вимушена звернутися до суду, який просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру № 1 у житловому будинку № 261, розташовану по вул. Незалежності (Леніна) в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 позовну заяву підтримала, посилаючись на обставини зазначені в ній, просила позов задовольнити. Судові витрати просила залишити за позивачем.

Від Вапнярської селищної ради надійшла заява, в якій Вапнярська селищна рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просить справу розглянути без участі представника селищної ради.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем ОСОБА_1 вони сусіди. Працювали у Вапнярському відгодівельному радгоспі і нам надали квартири. Позивач проживає в квартирі вже давно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що з позивачем ОСОБА_1 вони сусіди. Квартира, в якій він проживає, дісталась йому після смерті батька. Батько працював в Вапнярському відгодівельному радгоспі в смт. Вапнярка, тому йому й надали дану квартиру. ОСОБА_1 проживає у даній квартирі вже давно.

Суд, заслухваши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13 грудня 1978 року по теперішній час (а.с.6).

З трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 прийнята у Вапнярський відгодівельний радгосп від 13 жовтня 1962 року (а.с.7-8).

Як вбачається з господарської книги ОСОБА_1 прописана будинку по вул. Леніна, 261 з 13 грудня 1978 року (а.с.9, 10). Станом на сьогодні вулиця Незалежності.

Згідно довідки про показники об’єкта нерухомого майна, передбачено, що відповідно до проведеної інвентаризації 04.12.2018 року кв. № 1 за адресою смт. Вапнярка по вул. Незалежності, № 261 має такі показники : загальна площа – 39,20 кв. м., житлова площа – 22,70 кв. м. До складу майна входить квартира № 1, яка складається з двох житлових кімнат, тамбура, веранди, літньої кухні літ «Б», погріба літ « В», криниці літ «Г», сараю літ «Д», гаражу літ «Є», вбиральні літ «З», 1-3 огорожі. Право власності на квартиру № 1 не зареєстровано. Назва вулиці змінилась з вул. Леніна на вул. Незалежності (а.с.5).

Згідно копії заяви – приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживачем є ОСОБА_1 (а.с. 21).

Згідно копії договору № 1391 на виконання робіт з технічного обслуговування комбінованого будинкового регулятора тиску замовником є ОСОБА_1 (а.с. 22)

Позивач ОСОБА_1 здійснює оплату за комунальні послуги, що підтверджується копіями квитанції наявних у матеріалах справи (а.с. 16-20).

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить на праві власнсті іншій особі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328 ЦК України, право власності є непорушним та набувається на підставах, що не забороненні законом, зокрема із правочинів. Право власності вважаєтсья набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Основною підставою для застосування набувальної давності як підстави для виникнення права власності у користувача майном є те, що майно щодо якого ставиться таке питання є таким, що не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Враховуючи, що вимоги позивача є законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах. ОСОБА_1 добросовісно володіє квартирою більше десяти років, проводить поточні ремонти та сплачує всі комунальні платежі, протягом всього періоду володіння квартирою ніхто не оскаржував право позивача на володіння та користування цим майном. При цьому протягом вищевазаного періоду позивач володіла данною квартирою безперервно, що підтверджується поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків.

Аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Оскільки, в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просила судові витрати залишити за ОСОБА_1, суд вважає за можливе судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 78, 95, 163, 141, 228, 229, 235, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, інедтифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на квартиру № 1 у житловому будинку № 261, яка розташована за адресою: 24240, Вінницька область Томашпільський район смт. Вапнярка вул. Незалежності (Леніна).

Судові витрати залишити за позивачем – ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_6

Повний текст рішення виготовлено 2 квітня 2019 року.