Рішення № 80892568, 03.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2019 р. № 520/2111/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022) , Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України та Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлене пунктом 36 протоколу № 138 від 28.12.2018 року; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р., у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України та зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 02.11.2017 р. позивач звернувся із заявою до відповідача - Харківського ОВК про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.

До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. (далі - «Порядок № 975»).

Згідно п. 13 Порядку № 975 - у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені у п. п. 10 і 11 цього Порядку.

Відповідачем вказані приписи не виконані. Надісланим позивачу листом № 34 від 30.03.2018 р. відповідач вказав, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має.

Не погодившись з зазначеним рішенням МО України, позивач 23.04.2018 р. оскаржив його до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 р. у справі № 820/2999/18 позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене пунктом 15 протоколу № 34 від 30.03.2018 р. Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язано Харківський ОВК повторно направити документи ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - МО України та зобов'язано МО України повторно розглянути висновок і документи надані Харківським ОВК щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

На виконання вказаних судових рішень комісія МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішенням від 28.12.2018 р. № 138, п. 36 - скасувала попереднє рішення від 30.03.2018 р. № 34, п. 15, та прийняла нове рішення, яким відмовила ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки п. б ч. 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка діяла на час встановлення позивачу інвалідності у 2011 році, та підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 26.06.2018 р. справа № 750/5074/17.

ОСОБА_2 інвалідність встановлена понад 3-місячний термін.

Крім цього, згідно з п. 4 ст. 16-3 Закону та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися - не здійснюється.

ОСОБА_2 групу інвалідності змінено понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Позивач вважає рішення Комісії МО України від 28.12.2018 р. про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, але надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не прибув, але надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони у судове засідання не з'явились, а тому суд ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З 14.04.1984 р. по 02.06.1986 р. позивач проходив військову службу, в тому числі приймав участь у бойових діях в складі діючої армії на території Республіки Афганістан з 31.12.1985 р. по 15.01.2016 р. та з 18.01.2016 р. по 29.05.1986 р. в складі військової частини 2042, що підтверджується військовим квитком, архівною довідкою.

Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, каліцтв МО України - мінно - вибухове множинне осколкове поранення голови, обличчя, ЗЧМТ, контузія, травма хребта, їх наслідки і захворювання сержанта у відставці ОСОБА_2 - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

З цих підстав позивачу вперше з 21.09.2011 р. встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10ААА № 622297 від 21.09.2011 р.

З тих же підстав позивачу з 17.10.2016 р. встановлено другу групу інвалідності згідно довідка до акта огляду МСЕК серія 12ААА№ 131638 від 17.10.2016 р.

Зважаючи на викладене, позивач 02.11.2017 р. подав до Харківського ОВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надавши всі необхідні документи.

Рішенням комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.03.2018 р. № 34, п. 15 - позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР.

Не погодившись з зазначеним рішенням МО України, позивач 23.04.2018 р. оскаржив його до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 р. у справі № 820/2999/18 позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене пунктом 15 протоколу № 34 від 30.03.2018 р. Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язано Харківський ОВК повторно направити документи ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - МО України та зобов'язано МО України повторно розглянути висновок і документи надані Харківським ОВК щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

На виконання вказаних судових рішень комісія МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішенням від 28.12.2018 р. № 138, п. 36 - скасувала попереднє рішення від 30.03.2018 р. № 34, п. 15, та прийняла нове рішення, яким відмовила ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки п. б ч. 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка діяла на час встановлення позивачу інвалідності у 2011 році, та підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Суд вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких. законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 року № 5040-УІ, який набрав чинності з 01.01.2014 року, статтю 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції.

На виконання зазначеної редакції от. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.2013р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», яка набрала чинності також з 01.01.2014 року.

Абзацом 3 пункту 2 Постанови КМУ від 25.12.13р. № 975 визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абзацу 3 п. З Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико- соціальної експертної комісії.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачу первинно встановлено III групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, - з 21.09,2011 року, а, з 17.10.2016 року позивачу при повторному огляді з тих же підстав визначено II групу інвалідності, то при вирішенні питання щодо наявності права і щодо порядку виплати одноразової грошової допомоги позивачу необхідно керуватися законодавством, що діяло на день первинного встановлення йому інвалідності, а саме Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на 21.09.2011 року та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» .

Тим більш, що пунктом 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 499 імперативно встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

До того ж, викладена вище правова позиція підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99, а саме, згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

До того ж, згідно пункту 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.

Відповідно до пункту 3 цього Положення, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягай повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями! наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Отже, з огляду на зазначені вище норми, є очевидним, що законодавець чітко визначає подію, з настанням якої у особи виникає право на призначення одноразової грошової допомоги, а саме - дата встановлення (а не дата, підвищення) особі інвалідності та саме цією датою визначається законодавство та його редакція, якими необхідно керуватися при вирішенні питання щодо наявності права та щодо порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Повторний огляд особи та підвищення групи інвалідності у даному випадку не являється моментом виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги.

Таким чином, датою (днем), якою повинно визначатись законодавство (його редакція) для розгляду спірних правовідносин та вирішуватись питання щодо наявності або відсутності права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, є саме дата встановлення (а не дата підвищення) позивачу при первинному огляді III групи інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тобто - 21.09.2011 року.

Викладена вище правова позиція з зазначеного питання співпадає з правовою позицією Судової палати Верховного Суду для розгляду справ щодо захисту соціальних прав, яка висловлена у Постанові від 26.06.2018 року у справі № 750/5074/17 (адміністративне провадження № К/9901 /44751/18).

Відповідно до п. б ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на день встановлення позивачу інвалідності 21.09.2011 року) - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мати місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої п. 5 цієї статті.

Як вже зазначалось, на виконання ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України 28.05.2008 року була прийнята Постанова № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Згідно з підпунктом 4 п. 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 499, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Отже, оскільки, III група інвалідності первинно була встановлена позивачу в 2011 ропі, тобто в рази більше ніж через три місяці після звільнення у 1986 році зі строкової військової служби, то право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача відсутнє.

Іншими словами, на момент встановлення позивачу інвалідності у 2011 році, чинне законодавство України не передбачало виплату одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби.

Отже, крім іншого, при тих обставинах справи, які мають місце, позовні вимоги ОСОБА_2 прямо суперечать нормам пункту 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на день встановлення йому інвалідності з 21.09.2011р.) та нормам підпункту 4 пункту 2 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 , також в редакції станом на день встановлення позивачу інвалідності з 21.09.2011р.

Таким чином, виходячи також з вказаних підстав, суд приходить до висновку , що відмова позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги є законодавчо обґрунтованою і правомірною.

До того ж, викладена вище правова позиція з зазначеного питання співпадає з правовою позицією Судової палати Верховного Суду для розгляду справ щодо захисту соціальних прав, яка висловлена у Постанові від 26.06.2018 року у справі № 750/5074/17 (адміністративне провадження № К/9901/44751/18).

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) та Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.