Рішення № 80892542, 26.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. № 520/11369/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Балановського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати противоправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 31.10.2018 № 119 про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн за порушення законодавства про рекламу та від 31.10.2018 № 120 про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн за порушення законодавства про рекламу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що уповноваженими особами відповідача складено протоколи про порушення законодавства про рекламу та у подальшому, спірними рішеннями, на позивача накладено штрафи за порушення законодавства про рекламу. Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями, оскільки рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 31.10.2018 № 119, 120 складені на підставі лише фотоматеріалів, які ніяким чином не підтверджують причетність позивача до виготовлення, розміщення або розповсюдження реклами на щитах з інформаційним полем "Розпродаж...", "Розпродаж...". Крім того, на доданих до вимоги копіях фото відсутні підпис, посада, прізвище особи, яка здійснювала фотофіксацію та зробила ці фотознімки, інформація, за допомогою яких технічних засобів зроблені фото, що позбавляє їх доказової сили. В зв'язку з чим факт вчинення ФО-П ОСОБА_3 порушення законодавства про рекламу у відношенні розміщення реклами на щитах з інформаційним полем "Розпродаж...", "Розпродаж..." є недоведеним.

Ухвалою суду від 18.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 14.03.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що на підставі ст. 27 Закону України "Про рекламу" прийнято рішення від 31.10.2018 № 119, 120 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3 за порушення законодавства про рекламу, у зв'язку з недотриманням встановлених законом вимог щодо розміщення реклами без наявності дозволу Харківської міської ради на розміщення зовнішньої реклами у відповідності до ч.7 ст. 27 Закону України "Про рекламу", у вигляді штрафу. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Згідно рішення Харківської міської ради від 12.09.2018 № 627 "Про демонтаж спеціальних конструкцій", які розміщені на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу виявлено, зокрема, розміщення реклами: "Розпродаж...", "Розпродаж" за адресою: АДРЕСА_1 - містять ознаки порушення ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Судом встановлено, що на адресу відповідача надіслано вимогу від 12.10.2018 №5.з/15046 про надання необхідних документів для всебічного розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, зокрема: свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ, договір оренди приміщення, договір з розміщувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього, документів щодо вартості розповсюдження реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами, документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами, тощо), акти виконаних робіт, інші документи, що мають відношення до справи та пояснення.

Листом від 23.10.2018 № 5.3/16279 Головне управління Держпродсподивслужби в Харківській області повідомлено ФОП ОСОБА_3 про місце, дату та час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а саме -31.10.2018 о 10 год. 00 хв., об 11 год. 00 хв., о 12 год. 00 хв. та о 13 год. 00 хв.

31 жовтня 2018 року Головним управлінням Держпродсподивслужби в Харківській області винесено припис про усунення порушень у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" № 75, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення, розміщену рекламу з інформаційним полем "Розпродаж...", за адресою: АДРЕСА_1 привести у відповідність ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу".

Також, 31 жовтня 2018 року відповідачем прийнято рішення № 119 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на ФОП ОСОБА_3 за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження (поширення) реклами згідно ч. 7 ст. 27 Закону України " Про рекламу" накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.

31 жовтня 2018 року Головним управлінням Держпродсподивслужби в Харківській області винесено припис про усунення порушень у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" № 76, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення, розміщену рекламу з інформаційним полем "Розпродаж...", за адресою: АДРЕСА_1 привести у відповідність ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу".

Також, 31 жовтня 2018 року позивачем прийнято рішення № 120 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на ФОП ОСОБА_3 за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження (поширення) реклами згідно ч. 7 ст. 27 Закону України " Про рекламу" накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу".

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Приписами частини 1 статті 3 Закону України "Про рекламу" встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За вимогами підпункту 1 пункту 1 статті 26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області", затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 21.07.2017 №579 визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно з вимогами статті 26 Закону України "Про рекламу", підпунктом 7 пункту 4 вищевказаного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно частини 7 статті 27 Закону України "Про рекламу", у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 та №1092 від 16.12.2015 реалізацію повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів покладено на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи в областях, як правонаступника Держспоживінспекції.

Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Пунктом 2 Порядку № 693 передбачено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу", накладаються у таких розмірах, зокрема: у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи (п. 9 - 11 Порядку).

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Згідно з вимогами пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Проте, як вбачається з фотокопій, використаних відповідачем під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, не зрозуміло на фасаді якого конкретного приміщення (магазину, складу, дому... і таке інше) розміщена реклама, а також: хто саме є суб'єктом підприємницької діяльності, який використовує цей магазин та продає вказану в рекламі продукцію, яка розміщена на фасаді приміщення.

Суд зазначає, що протоколи № 128 та № 129 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 12.10.2018 також не містять посилань на докази розміщення вищезгаданих вивісок саме ФОП ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивач не є ані рекламодавцем, ані виробником, ані розповсюджувачем реклами та не має будь - якого стосунку до замовлення, виготовлення і розміщення на будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 написів "Розпродаж..." та "Розпродаж...".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач посилається на фотокартки на яких зображено фасад будівлі з вивіскою "Розпродаж...", проте із вказаних фотокарток вбачається, що зазначена вивіска знаходиться під вивіскою ДК "Дом кожи" та на плакаті "Розпродаж..." рекламуються куртки, дублянки, шуби, шапки, сумки, аксесуари.

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру від 21.03.2018 позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює діяльність за основним видом КВЕД 47.71 - Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах. В підприємницькій діяльності позивач користується знаком для товарів та послуг "CITI BLUZKA" на правах наданої її власником невиключної ліцензії відповідно до ліцензійного договору №01/10/2018 від 01.10.2018.

Таким чином, відповідачем не надано доказу того, позивач має відношення саме до реклами шкіряних виробів, хутряного одягу.

Також, судом встановлено, що на орендованій площі магазину за адресою: АДРЕСА_1 позивач здійснює роздрібну торгівлю верхнього одягу з тканини, але не шкіряного або хутряного одягу та не веде діяльність під торгівельною маркою "Дом кожи", а користується знаком для товарів та послуг "CITI BLUZKA".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до договору оренди нежитлових приміщень № Х-02-05/18 від 01.05.2018 позивач орендує частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Рідзвяна (колишня Енгельса), 24. загальною площею 252,50 кв. м. з метою розміщення торгового залу магазину непродовольчих товарів, з якого вбачається надання в оренду саме частини приміщення за зазначеною адресою, а не всієї будівлі.

Суд звертає увагу, що належних доказів стосовно розміщення саме ФОП ОСОБА_3 на фасаді будівлі за адресою: АДРЕСА_1 написів "Розпродаж..." та "Розпродаж..." Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області до суду надано не було, з протоколу про порушення законодавства про рекламу не підтверджується зв'язок між діяльністю Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та розміщенням реклами на фасаді будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на лист 14.01.2019 Департаменту контролю Харківської міської ради та на те, що порушення законодавства про рекламу встановлені саме спеціалістами відділу реклами Департаменту контролю, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, обов'язок встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності покладено саме на Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області.

У порушення вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693, посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області при розгляді справи не перевірили порядок виготовлення і розповсюдження реклами. Висновок, викладений у рішеннях № 119 та № 120 від 31.10.2018 про порушення законодавства про рекламу, складений на підставі лише фотоматеріалів, які ніяким чином не підтверджуються причетність до виготовлення і розміщення цієї реклами позивача по справі.

За таких обставин суд вважає, що Головним управління Держпродспоживслужби в Харківській області не доведено факту вчинення порушення саме ФОП ОСОБА_3, оскільки не надав доказів того, хто саме є рекламодавцем, виробником та розповсюджувачем цієї реклами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до суду докази жодним чином не підтвердили факт розміщення рекламних щитів з записом "Розпродаж... куртки, дублянки, шуби, шапки, сумки, аксесуари" за вказаною адресою саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, у зв'язку із чим суд виключає можливість притягнення відповідача до відповідальності, яка передбачена ст.27 Закону України "Про рекламу".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "ОСОБА_4 Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Отже, оскільки Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області не довів факт вчинення порушення саме ФО-П ОСОБА_3, оскільки не надав доказів того, хто саме є рекламодавцем, виробником та розповсюджувачем цієї реклами, суд вважає, що за наведених обставин вимоги позивача про скасування рішень № 119 та № 120 від 31.10.2018 про накладення штрафу є обґрунтованими.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код 40324829) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 31.10.2018 № 119 про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн за порушення законодавства про рекламу та від 31.10.2018 № 120 про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн за порушення законодавства про рекламу.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код 40324829).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 03 квітня 2019 року.

Суддя С.О.Чудних