Рішення № 80892461, 03.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 квітня 2019 року № 826/12871/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретар судового засідання Шарій А.А., представника позивача Лурці-Огли О.М., представника відповідачів Дробовича Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

13.08.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс Україна» (ТОВ «КФ «Альянс Україна») з позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.06.2018 №796641/41692188 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.018 №1560 та №796642/41692188 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №1584;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.03.2018 №1560 та №1584.

В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням відповіді на відзив відповідача зазначено, що ТОВ «КФ «Альянс Україна» на підставі договору від 01.12.2015 №96/1 надано послуги для ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 538619,30 грн. За результатом даної господарської операції ТОВ «КФ «Альянс Україна» складено податкову накладну від 31.03.2018 №1560, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також ТОВ «КФ «Альянс Україна» на підставі договору від 01.12.2017 №170404 надано послуги для ТОВ «Нестле Україна» вартістю 64670,90 грн. За результатом даної господарської операції ТОВ «КФ «Альянс Україна» складено податкову накладну від 31.03.2018 №1584, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, реєстрація вказаних податкових накладних від 31.03.2018 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Товариство зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 31.03.2018 №1560 та №1584 та надало відповідні документи, що підтверджуються реальність надання послуг для ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «Нестле Україна», проте, рішенням Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.06.2018 №796641/41692188 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.03.018 №1560, а рішенням від 14.06.2018 №796642/41692188 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №1584. Підставою прийняття вказаних рішень зазначено неподання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, позивач зазначає, що подав всі документи, які необхідні для реєстрації податкових накладних, в той час, коли Комісією ДФС України у оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме порушення закону допущенні та відповідачем не надано доказів ризиковості позивача як платника податку, тому рішення від 14.06.2018 №796641/41692188 та №796642/41692188 про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними і підлягають скасуванню.

Також позивач зазначив про неврахування відповідачем специфіки його діяльності, порушення порядку зупинення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 позовну заяву ТОВ «КФ «Альянс Україна» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В засіданні 05.11.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати ухвалено залучити до участі у справі Комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оскільки саме даним органом прийнято оскаржувані у даній справі рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2018 замінено відповідача - Комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на належного - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (ГУ ДФС у Київській області).

Представник ГУ ДФС у Київській області подав відзив на позовну заяву ТОВ «КФ «Альянс Україна» в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначив, що спірні рішення є правомірними, адже прийняті з урахуванням наданих позивачем документів, у зв'язку з ненаданням платником достатньої кількості документів. Так, для підтвердження реальності здійснення господарської операції ТОВ «КФ «Альянс Україна», згідно якої виписані податкові накладні від 31.03.2018 №1560 та №1584, позивачем не надано розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та наданих у справу доказів.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, надавши усні пояснення та зіславшись на викладену у відзивах позицію.

Отже суд, заслухавши надані пояснення, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ТОВ «КФ «Альянс Україна» зареєстроване як платник податку на додану вартість, видами діяльності товариства за КВЕД є зокрема: 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.20 дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки.

ТОВ «КФ «Альянс Україна» володіє достатніми фінансовими, матеріальними та людськими ресурсами для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутними документами.

Так, ТОВ «КФ «Альянс Україна» має складські приміщення для зберігання товару. Договір оренди №031117 від 03.11.2017 укладено між ТОВ «КФ «Альянс Україна» та TOB «СНВК «ЮПІТЕР».

Також ТОВ «КФ «Альянс Україна» використовує у своїй діяльності орендовані транспортні засоби згідно договору оренди транспортних засобів від 15.11.2017, укладеного із ОСОБА_1.

Станом на 01.02.2018 штатним розписом підприємства затверджено штат в розмірі 57 осіб з місячним фондом оплати праці 232700 грн. Станом на 01.07.2018 170 працівників, місячний фонд оплати праці - 861950 грн.

01.12.2015 між ТОВ «КФ «Альянс Україна» (Покупець) та ПрАТ «МТС Україна» (Продавець) укладено договір №96/1 за умовами якого ТОВ «КФ «Альянс Україна» приймає, оплачує і реалізує кінцевому споживачу стартові пакети Продавця, а також надає послуги з популяризації і просуванню продуктів МТС, підвищення попиту на них у кінцевих споживачів в роздрібних пунктах продажу на території України.

До послуг, які ТОВ «КФ «Альянс Україна» згідно договору від 01.12.2015 №96/1 віднесено: ефективний пошук нових каналів реалізації продукції МТС; ознайомлення кінцевих споживачів з особливостями продукції МТС і порядком їх надання, тарифами на послуги, зоною покриття, акціями, які проходять в МТС; популяризація торгових знаків МТС та VODAFON, створення образу престижності знака МТС і VODAFON, а також продукції і послуг під знаком МТС і VODAFON; формування образу інноваційності Продавця та його продукції; забезпечення рівних умов обслуговування і реалізації продукції МТС, у випадку реалізації в одному пункті продажу аналогічних продуктів інших операторів мобільного зв'язку; дотримання вимог Продавця відносно обладнання місця продажу продукції МТС; підтримка візуалізації торгівельних роздрібних точок на протязі періоду між візитами мерчандайзерів згідно стандартів Продавця.

Згідно з пункту 6.12. договору від 01.12.2015 №96/1 Покупець зобов'язаний надати Продавцю акти приймання-передачі послуг і податкові накладні не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним, при цьому Продавець має право припинити оплату по договору до моменту отримання від Покупця податкових накладних і документів, що підтверджують надання послуг. Акти приймання-передачі послуг складаються один раз в місяць і підлягають підписанню Продавцем на протязі 5-ти днів з дати їх отримання.

Пунктом 13 договору від 01.12.2015 №96/1 передбачено, що оплата постійної та перемінної частини плати за послуги здійснюється по безготівкову перерахуванню на розрахунковий рахунок Покупця.

15.12.2017 між ТОВ «КФ «Альянс Україна» та ПрАТ «ВФ Україна» укладено угоду про заміну сторони в договорі від 01.12.2015 №96/1, згідно якої замінено Продавця у договорі від 01.12.2015 №96/1 з ПрАТ «МТС Україна» на ПрАТ «ВФ Україна».

31.03.2018 ТОВ «КФ «Альянс Україна» та ПрАТ «ВФ Україна» підписано акт надання послуг №3777 згідно якого ТОВ «КФ «Альянс Україна» у лютому 2018 року надано для ПрАТ «ВФ Україна» послуги з популяризації та просування товару у лютому 2018 року на загальну суму 538619,30 грн, в тому числі податок на додану вартість 89769,88 грн.

Також 31.03.2018 ТОВ «КФ «Альянс Україна» виписано для ПрАТ «ВФ Україна» рахунок на оплату №299 за вказані послуги на суму 538619,30 грн.

В оборотно-сальдовій відомості ТОВ «КФ «Альянс Україна» по рахунку 361 за 1 квартал 2018 року по контрагенту ПрАТ «ВФ Україна» відображено сальдо на кінець періоду по дебету в розмірі 538619,30 грн.

З огляду на факт здійснення вказаної господарської операції ТОВ «КФ «Альянс Україна» складено податкову накладну від 31.03.2018 №1560 та 13.04.2018 направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 13.04.2018 реєстрація податкової накладної від 31.03.2018 №1560 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

12.06.2018 на виконання вказаної квитанції від 13.04.2018 ТОВ «КФ «Альянс Україна» подано контролюючому органу в електронній формі засобами електронного зв'язку пояснення до вищезгаданої господарської операції, по якій виписано податкову накладну від 31.03.2018 №1560 та копії підтверджуючих документів: банківської виписки МТС 1 квартал 2018 року; договору від 01.12.2015 №96/1; додаткової угоди до договору від 01.12.2015 №96/1; рахунку №299 від 31.03.2018; акту №3777 від 31.03.2018; листа №131 від 12.06.2018; квитанції від 13.04.2018; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361; прихідних накладних; рахунків; опису діяльності; договору оренди; листа ДФС; фінансового звіту; штатного розпису.

14.06.2018 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Київській області, прийнято рішення №796641/41692188 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №1560. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач оскаржив рішення від 14.06.2018 №796641/41692188 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України. Однак, рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 02.07.2018 №15552/41692188/2 скаргу позивача залишено без задоволення.

01.12.2017 між ТОВ «КФ «Альянс Україна» (Покупець) та ТОВ «Нестле Україна» (Постачальник) укладено договір поставки №170404 за умовами якого Постачальник продає продукцію, а Покупець сплачує вартість Продукції на умовах, зазначених в Договорі.

01.02.2018 між ТОВ «КФ «Альянс Україна» (Орендар) та ТОВ «Нестле Україна» (Орендодавець) укладено договір оренди №170481 на умовах якого ТОВ «Нестле Україна» передало в оренду ТОВ «КФ «Альянс Україна» кавові автомати.

01.01.2018 між ТОВ «Нестле Україна» (Замовник) та ТОВ «КФ «Альянс Україна» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №170477 за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по створенню сприятливих умов для збільшення обсягів реалізації Продукції (товар, придбаний Виконавцем у замовника згідно договору від 01.12.2017 №170404, згідно переліку визначеному в пункті 1.1 договору від 01.01.2018 №170477), стимулювання збуту Продукції до споживача, збільшення обізнаності споживачів про продукцію, посилення лояльності споживачів до Продукції, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги у розмірі та у порядку, визначеними Договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.01.2018 №170477 вартість послуг, передбачених даним Договором становить суму, яка розраховується згідно з критеріями, передбаченими даним Договором та вказується в акті наданих послуг (надалі - Акт наданих послуг).

Згідно пунктів 3.4, 3.5 договору від 01.01.2018 №170477 підставою оплати вартості Послуг є підписаний Сторонами Акт наданих послуг, рахунок-фактура, податкова накладна надіслана засобами електронного зв'язку.

Оплата Послуг здійснюється шляхом безготівкового грошового переказу на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту наданих послуг та отримання податкової накладної надісланої засобами електронного зв'язку.

Як пояснила представник позивача, на підставі зазначених договорів з ТОВ «Нестле Україна» позивач купує у ТОВ «Нестле Україна» продукцію, яку в подальшому реалізує своїм контрагентам, зокрема продукція групи Зернове рішення, Дочелло Драже, Дочелло Суха Суміш реалізується покупцям позивача, що орендують кавові автомати у ТОВ «КФ «Альянс Україна». Водночас, позивач надає послуги ТОВ «Нестле Україна» щодо виконання місячного, квартального плану та збалансованості закупівель Продукції, дотримання мінімальних залишків Продукції на складі Виконавця, технічного обслуговування кавових автоматів, надає показники лічильників та інформацію про зміну місцезнаходження автоматів, надає інформацію про статистику роботи обладнання, а ТОВ «Нестле Україна» оплачує ці послуги відповідно до умов договору про надання послуг від 01.01.2018 №170477.

31.03.2018 ТОВ «КФ «Альянс Україна» та ТОВ «Нестле Україна» підписали акт прийняття-передачі виконаних послуг по договору від 01.01.2018 №170477. Згідно даного акту у березні 2018 року ТОВ «КФ «Альянс Україна» надано для ТОВ «Нестле Україна» наступні послуги: виконання місячного плану та збалансованості закупівель Продукції; виконання вимог щодо дотримання мінімальних залишків Продукції на складі Виконавця, надання інформації щодо продажів Продукції та залишків Продукції на складі Виконавця; здійснення контролю та надання технічного сервісу для дотримання відповідного технічного стану Кавових автоматів; надання показників лічильників Кавових автоматів, інформації про зміну місцезнаходження автоматів; надання інформації про статистику роботи обладнання; виконання квартального плану закупівель (1-ий квартал).

Загальна вартість наданих послуг згідно акту від 31.03.2018 складає 64670,90 грн, в тому числі податок на додану вартість 10778,48 грн. На вказану суму ТОВ «КФ «Альянс Україна» виписано для ТОВ «Нестле Україна» рахунок на оплату від 31.03.2018 №368.

Розрахунки з ТОВ «Нестле Україна» відображені позивачем в оборотно-сальдовій відомості ТОВ «КФ «Альянс Україна» по рахунку 361 за 1 квартал 2018 року.

З огляду на факт здійснення вказаної господарської операції ТОВ «КФ «Альянс Україна» складено податкову накладну від 31.03.2018 №1584 та 13.04.2018 направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 13.04.2018 реєстрація податкової накладної від 31.03.2018 №1584 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

12.06.2018 на виконання вказаної квитанції від 13.04.2018 ТОВ «КФ «Альянс Україна» подано контролюючому органу в електронній формі засобами електронного зв'язку пояснення до вищезгаданої господарської операції, по якій виписано податкову накладну від 31.03.2018 №1584 та копії підтверджуючих документів: банківської виписки Нестле 1 квартал 2018 року; договіру від 01.01.2018 №17477; акту прийому-передачі кавових автоматів; договору від 01.12.2017 №170404; договору від 01.02.2018 №170481 з додатками; договору від 01.01.2018 №170777; квитанції від 13.04.2018; оборотно-сальдової відомості по рахунку 361; прихідних накладних; рахунків; специфікації; опису діяльності; договору оренди; листа ДФС; фінансового звіту; штатного розпису.

14.06.2018 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Київській області, прийнято рішення №796642/41692188 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №1584. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач оскаржив рішення від 14.06.2018 №796642/41692188 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України. Однак, рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 02.07.2018 №15548/41692188/2 скаргу позивача залишено без задоволення.

Вважаючи протиправними рішення від 14.06.2018 №796641/41692188 та №796642/41692188, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту). При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов'язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми податку на додану вартість до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1 платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4 платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5 наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Встановлено, що у квитанціях від 13.04.2018 про зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «КФ «Альянс Україна» від 31.03.2018 №1560 та №1584 не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ «КФ «Альянс Україна» до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних від 31.03.2018 №1560 та №1584 з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.

Суд враховує, що підставами для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 31.03.2018 №1560 та №1584 слугував висновок комісії про неподання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Так, судом встановлено, що на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних від 31.03.2018 №1560 та №1584 позивачем надсилались контролюючому органу банківські виписки з рахунку ТОВ «КФ «Альянс Україна» за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 в яких не відображено надходження на рахунок позивача коштів за послуги про надання яких складено податкові накладні.

Разом з цим, суд звертає увагу, що умови договорів про надання послуг від 01.12.2015 №96/1 та від 01.12.2017 №170404 не містять умов щодо оплати за надані послуги в день підписання актів приймання-передачі наданих послуг до складання податкових накладних. Вказаними договорами передбачено зокрема й відтермінування оплати за надані послуги на певний строк.

Тому, відсутність у банківських виписках з рахунку ТОВ «КФ «Альянс Україна» за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 даних щодо надходження коштів від ПрАТ «ВФ Україна» в сумі 538619,30 грн та від ТОВ «Нестле Україна» в сумі 64670,90 грн беззаперечно не свідчить про відсутність оплати за вказані послуги.

Крім того, суд враховує і закріплене у пункті 187.1 статті 187 ПК України «правило першої події», яке в сукупності з положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачає зокрема й можливість скласти податкову накладну датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, у зв'язку із підписанням відповідних актів приймання-передачі наданих послуг позивач відповідно до вказаних норм ПК України склав податкові накладні від 31.03.2018 №1560 та №1584, до проведення фактичного розрахунку за надані послуги.

До того ж, в ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми, змісту або походження документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних від 31.03.2018 №1560 та №1584, які в силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов'язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірних рішеннях на неподання позивачем копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, в якості підстави для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, за умови наявності у позивача права скласти податкові накладні без оформлення вказаних документів та за відсутності доказів внесення ТОВ «КФ «Альянс Україна» до переліку ризикових платників податків, свідчить про протиправність рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації ГУ ДФС у Київській області від 14.06.2018 №796641/41692188 та №796642/41692188.

При цьому слід зазначити, що вказані рішення Комісії є і актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані у даній справі рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, їх відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень від 14.06.2018 №796641/41692188 та №796642/41692188.

Окремо щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ГУ ДФС у Київській області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача та дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.03.2018 №1560 та №1584 датою її фактичного надходження.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року визначений у розмірі 1762 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України (в редакції станом на час прийняття рішення) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, фактично позов ТОВ «КФ «Альянс Україна» містить дві вимоги немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 3524 грн.

Однак згідно наявного у справі платіжного доручення №2770 від 07.08.2018 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 7048 грн, тобто за чотири вимоги немайнового характеру.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 3524 грн. Решта коштів, сплачених позивачем згідно платіжного доручення №2770 від 07.08.2018, є надміру сплаченим судовим збором та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДФС України як похідною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.06.2018 №796641/41692188 та №796642/41692188.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс Україна» від 31.03.2018 №1560 та №1584 датою їх фактичного надходження - 13.04.2018.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс Україна» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс Україна» (місцезнаходження юридичної особи: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 114, літера Е, корпус №4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41692188).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (місцезнаходження юридичної особи: 03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 5а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39393260).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 03.04.2019.

Суддя О.М. Чудак