Рішення № 80892055, 03.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№465/1189/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслуби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслуби у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській області від 18.01.2018 № 0046, яким на позивача було накладено штраф у розмірі 2550 грн за «самовільне розміщення і розповсюдження реклами»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській області від 26.02.2018 № 0116, яким на позивача було накладено штраф у розмірі 1700 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.03.2018 на адресу позивача надійшов протокол № 0128 від 26.02.2018 та рішення №0116 від 26.02.2018, за змістом яких у зв'язку з невиконанням вимог Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській обл. від 27.10.2017 за № 7-1-13/6383: «у вказаний термін не надано жодних документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 1700 грн. За змістом цього рішення таке приймалося за відсутності позивача. 02.03.2018 позивач прибув до Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській обл. для ознайомлення з матеріалами щодо накладеного штрафу, де ним було отримано копію іншого протоколу № 0050 від 18.01.2018 та рішення № 0046 від 18.01.2018 про накладення на нього ще одного штрафу. Згідно протоколу № 0050 від 18.01.2018 ОСОБА_1 не виконав вимоги відповідача оформлені листом від 27.10.2017 за № 7-1-13/6383: «у вказаний термін не надано жодних документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу». Рішенням № 0046 від 18.01.2018 на позивача накладено штраф у розмірі 2550 грн. за «самовільне розміщення і розповсюдження реклами». За змістом зазначеного протоколу таке засідання відбулося також за відсутності позивача. Окрім цього, в протоколі від 18.01.2018 також було зазначено, що вимога відповідача від 27.10.2017 за № 7-1-13/6383 про надання пояснень не була вручена позивачу через вибуття адресата. Позивач зазначає, що він, як суб’єкт підприємницької діяльності, займається роздрібною торгівлею непродовольчими товарами в приміщенні магазину, в якому також здійснює реалізацію стартових пакетів операторів мобільного зв’язку - ПрАТ «Київстар» та ТзОВ «Лайфселл» на підставі відповідних угод укладених із цими підприємствами. На фасадній частині приміщення магазину було розміщено офіційні логотипи вказаних компаній, які інформували потенційних покупців про виробника продукції, яка реалізується в цьому магазині. Оскільки в даному випадку інформаційні матеріали були розміщені на фасаді приміщення магазину, вони є елементом оформлення місця торгівлі та не є рекламою відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу». Окрім цього, на думку позивача, відповідачем було допущено порушення щодо способу та порядку притягнення його до відповідальності.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 25.03.2019 (вх.№ 9844), у якому зазначає, що лист-вимога управління від 27.10.2017 №7-1-13/6383 був надісланий на юридичну адресу позивача (Старосамбірський район, м. Хирів, вул. Володимира Великого, 4а/19). Після повернення такого із поштовою відміткою на конверті «адресат вибув», відповідачем скеровано повторну вимогу від 05.12.2017 №7-1-13/7816 на адресу магазину мобільного зв’язку ФОП ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Наукова, 43а), однак, і ця вимога була повернута на адресу відповідача із позначкою на конверті «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто адресат не забирав лист із вимогою управління. Для встановлення дійсної юридичної адреси ФОП ОСОБА_1 відповідач звернувся із запитом в Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, яким була надана відповідь, що зазначена в поданні юридична адреса позивача є дійсною, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Листом від 11.01.2018 №7-1-13/297 позивачу на адресу магазину мобільного зв’язку (м. Львів, вул. Наукова, 43а) було надіслано запрошення з’явитися 18.01.2018 на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. Оскільки 18.01.2018 позивач на розгляд справи не з’явився, протокол засідання №0050 було складено без його присутності та винесено рішення про штраф №0046, які були надіслані листами від 18.01.2018 №7-1-13/581 на його юридичну адресу та адресу магазину мобільного зв’язку. Однак, зазначені листи також повернулись в управління: з юридичної адреси - із позначкою «за зазначеною адресою вибув», із адреси магазину - із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання». 31.01.2018 була розпочата інша справа щодо позивача про порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», на його юридичну адресу та адресу магазину мобільного зв’язку було скеровано листи від 02.02.2018 № 7-1-13/1184, про його запрошення на розгляд справи 26.02.2018. Лист із вказаним запрошенням повернувся із позначкою «за зазначеною адресою не проживає». Оскільки 26.02.2018 на розгляд справи позивач не з’явився, комісійно було складено протокол засідання від 26.02.2018 №0128 без його присутності та винесено рішення про штраф від 26.02.2018 №0116, які були надіслані листом від 26.02.2018 №7-1-13/2051 на його юридичну адресу та адресу магазину мобільного зв’язку. Лист, який був надісланий на юридичну адресу позивача був отриманий, про що свідчить підпис в повідомленні. Крім цього, на вимогу ОСОБА_1 копії матеріалів справ про порушення законодавства про рекламу від 06.03.2018 були надіслані йому на електронну адресу. Також у відзиві відповідач зазначив, що позивача не притягували до адміністративної відповідальності, до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції відповідно до ст. 26 Закону України «Про рекламу». Крім того, оскільки продаж товарів не здійснювався позивачем, на вулиці (на фасаді будинку), розміщення такої інформації не має правового обґрунтування. Більше того, розміщення інформації про операторів зв'язку спрямоване сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такого товару, а тому вважається рекламою. Відтак, просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець (дата запису:15.06.2006; номер запису 2 409 000 0000 000926) за адресою: 82060, Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.В.Великого, 4А/19.

Згідно матеріалів справи, за результатами здійснення контролю у сфері реклами Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради встановлені ознаки порушення вимог ч.1. ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами рекламоносій на фасаді будинку, за адресою м. Львів, вул. Наукова, 43а.

У зв'язку із виявленим порушенням, Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради винесено вимогу № 23/Р-12-2607 від 05.09.2017 про усунення вищезазначеного порушення до 20.09.2017 та попереджено, що при невиконанні цієї вимоги буде скеровано подання в Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області про порушення законодавства про рекламу для накладення штрафу (а.с.58).

06.10.2017 Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради винесено подання №23/Р-12-3060 про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (а.с.59).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд зазначає таке.

Відповідно до преамбули Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Пунктом 45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Пунктами 46 та 47 вищезазначених Правил визначено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Згідно листа від 27.10.2017 №7-1-13/6383 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області на юридичну адресу позивача надіслано вимогу у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» щодо надання документів, пояснень та іншої інформації (а.с.60).

Суд зазначає, що відповідачем до відзиву надано лише першу та останню сторінку вищевказаної вимоги, а тому до якої дати повинні були бути подані документи та пояснення позивачем в матеріалах справи такої інформації відповідачем не подано.

Згідно листа від 05.12.2017 №7-1-13/7816 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області вимогу про надання документів разом з копією подання №23/Р-12-3060 від 06.10.2017 надіслано позивачу за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 43а (а.с.61).

Разом з тим, суд звертає увагу, що лист №7-1-13/7816 датований 05.12.2017, а перелік документів зазначених в вимозі Держпродспоживслужби №7-1-13/7816 необхідно було подати до 22.11.2017 (а.с.61).

На підтвердження надсилання вимог про надання документів разом з копією подання №23/Р-12-3060 від 06.10.2017 відповідачем надано копії конвертів (а.с.76-79), разом з тим, суд критично оцінює подані відповідачем такі копії конвертів, оскільки з них встановити коли саме та що саме відправлялося на фактичну чи юридичну адресу позивача не є можливим (а.с.76-79).

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок № 693).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (п. 12 Порядку № 693).

Згідно пункту 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Згідно пункту 19 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

26.10.2017 відповідачем складено протокол про порушення позивачем ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» та винесено рішення від 22.11.2017 на підставі протоколу №0299 від 26.10.2017 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.62, 63).

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 18.12.2017 (а.с.64) згідно якого вимога управління від 27.10.2017 №7-1-13/6383 надіслана на юридичну та фактичну адресу ФОП ОСОБА_1, окрім цього листом від 05.12.2017 №7-1-13/7815 управління звернулося в Департамент економічного розвитку Львівської міської ради із запитом щодо надання інформації про фактичну та юридичну адресу позивача.

Згідно матеріалів справи та доданих до відзиву документів, про засідання від 18.12.2017 стосовно справи про порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 відповідачем не повідомлялося.

В справі міститься лист від 11.01.2018 адресований на адресу магазину мобільного зв'язку ФОП ОСОБА_1, яким повідомляється, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу буде проводитися 18.01.2018 з 10.00 до 12.00 год. (а.с.65).

Згідно поданих до відзиву копій конвертів (а.с.76-79) встановити коли такий лист був надісланий на адресу магазину відповідачем не є можливим.

Згідно протоколу засідання №0050 від 18.01.2018 (а.с.11) проведеного за відсутності позивача, Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області встановлено, що в порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 43а (п'ять рекламоносіїв) на фасаді будинку без дозволу органів місцевого самоврядування. В порушення вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» не надано пояснень по факту вчинення правопорушення та інформації щодо вартості розсповсюдження реклами.

Рішенням №0046 від 18.01.2018 (а.с.6-7) на позивача накладено штраф у розмірі 2550,00 грн за самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами в населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування.

31.01.2018 державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області ОСОБА_2 було складено протокол про порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 а саме: неподання на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 27.10.2017 №7-1-13/6383 документів у вказаний термін про вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», чим порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» (а.с.69).

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 31.01.2018 №0112 відповідачем було прийнято рішення від 19.02.2018 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а саме за ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» (а.с.70).

Згідно протоколу засідання №0128 стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 26.02.2018, проведеного за відсутності позивача, за результатами розгляду справи встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» (ненадання документів на вимогу від 27.10.2017 №7-1-13/6383 про вартість розповсюдженої реклами) (а.с.12).

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про розгляд справи управлінням на 26.02.2018.

Рішенням №0116 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.02.2018 (а.с.8-9) на підставі протоколу засідання №0128 від 26.02.2018 на позивача було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Згідно листів від 18.01.2018 (а.с.68) та 26.02.2018 (а.с.10) оскаржувані рішення №0046 від 18.01.2018 (разом з протоколом) та №0116 від 26.02.2018 були відправлені на юридичну та фактичну адресу позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно з законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Згідно матеріалів справи розгляд справ про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про рекламу відбувався 18.12.2017 (а.с.64), 18.01.2018 (а.с.66) та 26.02.2018 (а.с.71). Разом з тим, доказів повідомлення позивача не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи відповідачем не надано. З поданих відповідачем копій конвертів (а.с.76-79) неможливо встановити коли саме та що саме відправлялося на юридичну чи фактичну адресу позивача.

Крім того, позивачем подано Довідку поштового відділення №60 (а.с.20), згідно якої на фактичну адресу позивача (адресу магазину по вул. Наукова, 43а, м. Львів) останній лист приходив 27.01.2018 (7902003402818). Відтак, врахувавши, що рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу датоване 19.02.2018 (а.с.70), суд критично оцінює твердження відповідача у відзиві, що на юридичну адресу та адресу магазину скеровано листи від 02.02.2018 №7-1-13/1184 про запрошення на розгляд справи на 26.02.2018. Доказів скерування такого листа на юридичну адресу позивача матеріали справи також не містять. Крім того, копія такого листа відповідачем до відзиву не додана.

Згідно ч. 8 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

На підтвердження розміщення саме інформаційних матеріалів, а не зовнішньої реклами позивачем надано лист (вих.№3953 від 19.09.2017) про розміщення інформаційних матеріалів на території магазину ФОП ОСОБА_1 (а.с.16-17) та протокол №001 від 10.11.2016 з фото-планограмою (а.с.13-15).

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області не надано до матеріалів справи жодного належного доказу, що за адресою магазину: м. Львів, вул. Наукова, 43а розміщено саме зовнішню рекламу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що рішення Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу від 18.01.2018 № 0046 та рішення від 26.02.2018 № 0116 були прийняті відповідачем необґрунтовано, із порушенням встановленого порядку розгляду справи про накладення штрафу та права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській області від 18.01.2018 № 0046 та рішення Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській області від 26.02.2018 № 0116.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Львівській області (вул. Вітовського, 18, м. Львів, 79011, код ЄДРПОУ 40349068) на користь ОСОБА_1 (вул. Наукова, 43А, м. Львів, 79000, код ДРФО НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Костецький Н.В.