Рішення № 80892041, 27.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1.380.2019.000664

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Галенерго» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Обставини справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Галенерго», в якій міститься вимога визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 року № НОМЕР_1 про застосування до ПП «Галенерго» штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки висновки, зроблені за результатами камеральної перевірки, є передчасними та такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що ПП «Галенерго» є таким, що звільнений від відповідальності відповідно до ст. 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю. Також зазначає, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної №21 від 29.10.2018 року відбулася з об’єктивних обставин, які не залежали від волі позивача, тому вважає, що відсутні підстави для притягнення останнього до відповідальності. Позивач вказує, що відповідачем порушено порядок щодо строків проведення камеральної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки такі складені однією датою – 03.01.2019 року, що позбавило позивача можливості висловити свої заперечення, стосовно результатів такої перевірки. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що за результатами камеральної перевірки позивача, щодо дотримання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі- ПК України) у період за 2017 рік та за січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень 2018 року, контролюючим органом встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, що полягає у несвоєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, на підставі акту перевірки від 03.01.2018 року № 000008/13-01-52-12/34462266 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 року № НОМЕР_1 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 69745 грн 32 коп., застосованих відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

У поданій позивачем відповіді на відзив, зазначено, що твердження відповідача, щодо порушених строків реєстрації податкових накладних є безпідставними оскільки позивач порушив такі саме щодо тих накладних, які не надавалися покупцю. Також вважає, що відповідачем не спростовано порушений порядок щодо строків проведення камеральної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Головним управлінням ДФС у Львівській області 03.01.2018 р. проведено камеральну перевірку щодо дотримання позивачем вимог п. 201.10 ст.201 ПК України у період за січень, лютий, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, а також січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень 2018 року, про що складено акт №000008/13-01-52-12/34462266 (а.с.88-90).

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки від 03.01.2018 року №000008/13-01-52-12/34462266 Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0000375212, про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 69745 грн 32 коп., застосованих відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. (а.с.91-92)

Позивач не погоджується із рішенням контролюючого органу, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною відповідно до п.75.1.1. ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

У п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Згідно з п. 120 1 .1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, і розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, установлених ст. 201 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Водночас п. 120 .2 ст. 120 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній / розрахунку коригування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120 1 ПК України, лише за наявності його вини.

Судом встановлено з матеріалів справи, що відповідачем в результаті проведення перевірки та згідно складено акту перевірки від 03.01.2018 р. встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження порушення строків реєстрації податкових накладних, відповідачем долучено до матеріалів справи копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних. (а.с.107-120)

Суд зважає на порушення встановлені контролюючим органом в акті перевірки, однак, звертає увагу відповідача на те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесене з порушенням норм ПК України.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що податковим органом на підставі акта перевірки від 03.01.2018 року № 000008/13-01-52-12/34462266 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0000375212 всупереч порядку оформлення результатів камеральної перевірки.

Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0000375212 складено однією датою з актом перевірки, тим самим відповідач позбавив ПП «Галенерго» можливості подати заперечення щодо результатів проведеної камеральної перевірки.

Вказані обставини не спростовані представником відповідача у відзиві та у судовому засіданні та є достатніми підставами для задоволення позову.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 липня 2018 року у справі № 813/2868/17, при цьому зазначивши, що прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, а ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового Кодексу України.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.01.2019 року № НОМЕР_1 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та таким, що підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що саме на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм діючого законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд –

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03.01.2019 року № НОМЕР_1.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Галенерго» (пр.В.Чорновола, 73, м. Львів, 79020; ЄДРПОУ 34462266) з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01.04.2019 року.

Суддя Коморний О.І.