Рішення № 80891987, 26.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4082/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням документів, поданих на виконання ухвали суду від 20.08.2018 року, просить:

- визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови від 29.03.2018 року № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС;

- скасувати постанову за № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року, якою до позивача застосовано штраф у сумі 223380,00 грн.

В судове засідання 13.12.2018 року позивач та/або представник позивача не з’явилися. Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.116) 12.12.2018 року електронною поштою від представника позивача до суду надійшло клопотання (а.с.117), в якому останній просить розгляд справи № 1540/4082/18, призначену на 13.12.2018 року о 09 год. 15 хв., провести за відсутності позивача та його представника.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за даною явкою.

В судовому засіданні 14 листопада 2018 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі, по суті, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.26-31, 97-98), із посиланням на ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.п. 2, 3, 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, ст. 21, ч. 3 ст. 24, ч. 1 ст. 259, ст. 265 КЗпП України, ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», п.п. 6, 7, 8 Поряду накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідачем була винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.03.20187 року № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, за якою було вирішено накласти штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) в розмірі 223380,000 грн. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 30 липня 2018 року в приміщенні Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, чому є підтвердженням особистий підпис в матеріалах виконавчого провадження ВП № 56408046 від 16.05.2018 року;

- посадовою особою відповідача була проведена позапланова планова перевірка позивача з питань додержання законодавства про працю. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, а саме: ст. ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, використовувала працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин. В подальшому, 29 березня 2018 року, відповідачем було проведено розгляд справи по вищевказаних питаннях та керуючись пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, та на підставі абз.абз. 2, 6 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, винесено постанову № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою застосовано до позивача штраф у сумі 223380,00 грн.;

- докази направлення Головним управлінням Держпраці в Одеській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу відсутні. В постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.03.2018 року № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, за якою було вирішено накласти штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) в розмірі 223380,00 грн. значиться, що вона була надіслана листом з повідомленням про вручення суб'єкту господарювання 22.04.2018 року, тобто майже через місяць після її винесення, інших повідомлень позивачу щодо часу, місця та дати розгляду справи про накладення штрафу відповідачем позивачу не надсилалося, як це передбачено чинним законодавством України;

- за таких обставин, позивач вважає, що дії відповідача при винесенні постанови за № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року, якою застосовано до позивача штраф у сумі 223380,00 грн., є неправомірними, а тому підлягає скасуванню. Оскаржуване рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб’єктів владних повноважень, передбачених ч. 3 ст. 2 КАС України, вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання його протиправним і скасування;

- в наданому відзиві на позовну заяву та доданих до неї документів, відповідач в черговий раз підтвердив факт того, що повідомлення № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року не було вручене належним чином, тобто з дотриманням норм чинного законодавства, а саме п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника;

- відповідач надав до суду копію повідомлення від 19.03.2018 року № 06, в якому зазначив, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 відбудеться о 11 год. 00 хв. 29.03.2018 року, та 22.03.2018 року рекомендованим листом направив на адресу позивача. Відповідач відправив повідомлення від 19.03.2018 року № 06 22.03.2018 року рекомендованим листом на адресу позивача. Відповідач не отримавши інформації щодо отримання адресатами відправленого листа, в порушення п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, розглянув справу без участі позивача чи його представника. В копіях додатків, як були представлені відповідачем вбачається, що на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 22.03.2018 року рекомендованим листом з штирхкодовим ідентифікатором № 6502306319083 був направлений лист, а що саме було в цьому листі, відповідач до суду не надає, відсутній опис вкладення. Крім того, відповідач у самому повідомленні від 19.03.2018 року № 06 не вказав, яким саме чином відповідне повідомлення було доведене до позивача та коли, так само, звертаю увагу суду, що відповідач уникає та не надає до суду доказів того, коли позивач отримав від відповідача повідомлення від 19.03.2018 року № 06 щодо призначення розгляду вирішення питання про накладення штрафу. Відповідач навмисно уникає у надані доказів того, коли саме позивач отримав повідомлення від 19.03.2018 року № 06 та чи отримав він його взагалі, оскільки у відповідності до роздруківки з сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» за результатами пошуку замовного листа з штрихкодовим ідентифікатором № 6502306319083 зазначено, що відповідна кореспонденція не вручена адресату;

- в своєму відзиві відповідач зазначає, що супровідним листом № 15/01-33-3170 від 02.04.2018 на адресу позивача направив копію постанови № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року та на підтвердження отримання надає до суду роздруківку з сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» за результатами пошуку замовного листа з штрихкодовим ідентифікатором № 6504407339673, однак не надає до суду доказів того, які саме документи були вкладені в лист за штрихкодовим ідентифікатором № 6504407339673 та направлені на адресу позивача, відсутній опис вкладення;

- з наведеного вбачається, що Головне управління Держпраці в Одеській області в порушення норм п. 6 та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, належним чином не повідомила позивача про розгляд справи, розглянула справу без участі позивача та його представника, з порушенням вищезазначених норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, по суті, з підстав, викладених у відзиві та запереченнях щодо відповіді на відзив (а.с.45-51, 103-104), із посиланням на ст.ст. 21, 24 ч. 1 ст. 259 КЗпП України, ч.ч. 1, 4 ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.п. 5, 6 розділ 4 Положення «Про державну службу України з питань праці», п.п. 2, 4, пп. 6 п. 5, п. 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, п.п. 6, 7, 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, із зазначенням таких фактичних обставин:

- посилання позивача на Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, який затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України, від 02.07.2012 № 390, є безпідставним, оскільки Порядок № 390 втратив чинність 29.12.2017, тобто на момент перевірки діяв вже Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 № 295 та форми акта, довідки, припису, вимоги були чинні;

- державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснюється відповідно до Порядку № 295, який детально регламентує процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю, зокрема, без згоди Державної служби України з питань праці на її проведення, адже проведення інспекційного відвідування такої згоди не передбачає;

- відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, ст. 259 КЗпПУ, Порядку № 295, на підставі листа Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2018 № 1034/9/15-32-13-06-06 щодо порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, наказу Головного управління від 02.03.2018 № 107, направлення на здійснення інспекційного відвідування від 02.03.2018 № 15/01-29-067, у період з 12.03.2018 по 13.03.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління ОСОБА_4 був здійснений позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування закладу «ЛОТО», розташованого за адресами: вул. Космонавтів, буд. 33, м. Одеси; просп. Добровольського, буд. 70в/1, м. Одеси;

- на час здійснення перевірки є діючий наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів»;

- за результатами проведення інспекційного відвідування позивача головним державним інспектором Соболь К.Є. був складений акт інспекційного відвідування № ОД 27/146/АВ від 13.03.2018 та за фактом виявлених порушень законодавства про працю, складено припис № ОД27/146/АВ/П від 14.03.2018. Відповідно до п. 3 Порядку № 509 Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. 19 березня 2018 року на підставі акту інспекційного відвідування № ОД 27/146/АВ від 13.03.2018 було прийнято рішення № ОД 27/146/АВ/П/ПТ/ТД від 19.03.2018 щодо розгляду справи про накладення штрафу;

- Головне управління надіслало на адресу позивача повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу рекомендованим листом з оголошеною цінністю від 22.03.2018, в якому зазначена дата розгляду справи на 29 березня 2017 року об 11 годині 00 хвилин. Отже, позивача було повідомлено належним чином за 5 днів до розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу;

- розглянувши акт інспекційного відвідування № ОД 27/146/АВ від 13.03.2018 додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 17.08.2017 № 15-01-007/00081 щодо порушень позивачем законодавства про працю, а саме, порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпПУ, позивач використовувала працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, зокрема, з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Під час виходу 12.03.2018 за адресою м. Одеса, вул. Космонавтів, 33 заклад «ЛОТО» фахівцями Головного управління було отримано письмове пояснення ОСОБА_5, що вона працює на посаді адміністратора у закладі «ЛОТО» з 10.03.2018. Проте, документів, що підтверджують, або спростовують наявність трудових відносин між ОСОБА_5 та позивачем станом на 13.03.2018, не було надано. Також, відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_6 від 16.11.2017, наданих при здійсненні фактичної перевірки позивачем фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області, вона: «заміщує касира ОСОБА_5, приступила до роботи з 9.00 на 12 годин», у ЛОТО ОСОБА_7 з 16.11.2017 р. Факт наявності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_6 у період з листопада 2017 р. по 13.03.2018 в ході здійснення інспекційного відвідування документального підтвердження не знайшов. Неналежне оформлення трудових відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено шляхом співставлених даних, що містяться в наданих позивачем документах та отриманими поясненнями ОСОБА_6 від 16.11.2017, ОСОБА_5 від 12.03.2018 р. та представником за довіреністю ОСОБА_8 від 13.03.2018 р. В порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпПУ, позивач приховувала реальний характер правового статусу вищенаведених осіб, що призвело до фактичного приховування трудових відносин;

- 29 березня 2018 року начальником Головного управління ОСОБА_7 було винесено постанову № ОД 27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 про накладення штрафу на позивача у розмірі 223380 гривень. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3723 гривень. Тобто сума штрафу розрахована наступним чином: 3723 (розмір мінімальної заробітної плати) х 30 (тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати) х 2 (кількість працівників щодо яких скоєно порушення) = 223380 гривень;

- Головним управлінням, згідно вимог чинного законодавства, було надіслано постанову через поштове відділення та вручено особисто;

- посилання позивача на те, що позивача не було повідомлено про час та місце розгляду справи, чим останній позбавлений права на захист, не відповідає дійсності з наступних підстав. Головне управління надіслало на адресу позивача повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу рекомендованим листом з оголошеною цінністю від 22.03.2018, в якому зазначена дата розгляду справи на 29 березня 2018 року о 11 годині 00 хвилин. Враховуючи, що суб’єкта господарювання було повідомлено рекомендованим листом (фіскальний чек від 22.03.2018) завчасно у строки передбачені Порядком № 509, тобто жодних порушень з боку Головного управління не було. Таким чином, перенесення розгляду справи за ініціативою посадових осіб Головного управління, незалежно від причин, не допускається.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 02.03.2018 року № 107«Про проведення інспекційного відвідування» (а.с.54), відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 року № 985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 р. № 1986-ІV, ст. 259 Кодексу Законів про працю України, ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 р. № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пп. 6 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, па підставі листа Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2018 р. № 1034/9/15-32-13-06-06 (а.с.53), наказано, зокрема:

1. Головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головною управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у період з 12.03.2018 р. по 13.03.2018 р. (включно) здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), що здійснює господарську діяльність за адресами: м. Одеса. вул. Космонавтів, 33 та м. Одеса, пр-т Добровольського, 70в/1.

2. ОСОБА_4 оформити результати інспекційного відвідування у відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 р. № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів».

Відповідно до вищевказаного наказу, відповідачем оформлено направлення на здійснення інспекційного відвідування від 02.03.2018 року № 15/01-29-067 (а.с.55), відповідно до якого, зокрема:

- направляються для здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), що здійснює господарську діяльність за адресами: м. Одеса, вул. Космонавтів, 33 та м. Одеса, пр-т Добровольського, 70в/1 головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_9;

- під час інспекційного відвідування буде перевірено: з 12.03.2018 р. по 13.03.2018 р. (включно) додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими, на підставі пп. 6 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295;

- предмет здійснення позапланового заходу: додержання законодавства про працю.

Копію зазначеного направлення 12.03.2018 року отримано представником позивача за довіреністю ОСОБА_8 (а.с.55)

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОД27/146/АВ від 13 березня 2018 року (а.с.56-57), відповідно до змісту якого у ході позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлено: факти порушення позивачем законодавства в частині належного оформлення відносин ФОП ОСОБА_2 з найманими працівниками та інші порушення законодавства про працю, зокрема, відображені в розділі ІІІ цього акту, передбачені ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 30 КЗпП України .

13.03.2018 року даний акт підписав та примірник акту отримав представник позивача за дорученням від 15.08.2017 року ОСОБА_8 (а.с.57зв.)

14 березня 2018 року на підставі акту інспекційного відвідування № ОД27/146/АВ від 13 березня 2018 року відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень № ОД27/146/АВ/П. (а.с.58)

14.03.2018 року даний припис підписав та примірник припису отримав представник позивача за дорученням від 15.08.2017 року ОСОБА_8 (а.с.58зв.)

19.03.2018 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД (а.с.59-60), відповідно до якого, керуючись п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, останній вирішив: прийняти до розгляду справу про накладання штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (із змінами) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – на 11 год. 00 хв. 29.03.2018 року м. Одеса, пр. Шевченка, 2, каб. № 1.

Згідно повідомлення від 19.03.2018 року (а.с.61) відповідач повідомив позивача, керуючись ст. 265 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (із змінами та доповненнями), про те, що:

- розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 відбудеться о 11 год. 00 хв. 29.03.2018 року;

- справа розглядатиметься у приміщення Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, каб. № 1.

Відповідачем на підтвердження надіслання даного повідомлення позивачу рекомендованим листом надано копію фіскального чеку Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 22.03.2018 року № 6502306319083. (а.с.61)

Згідно даних офіційного сайту «УКРПОШТА», поштове відправлення за № 6502306319083 було прийнято у відділення 22.03.2018 року. (а.с.99)

Відповідно до постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, вирішено: накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 223380 грн. (а.с.62-63)

Відповідно до змісту даної постанови, зокрема:

«Під час виходу 12.03.2018 за адресою м. Одеса, вул. Космонавтів, 33, заклад «ЛОТО», фахівцями Головного управління Держпраці в Одеській області було отримано письмові пояснення ОСОБА_5, що вона працює на посаді адміністратора у закладі «ЛОТО» з 10.03.2018 р.

Проте, документів, що підтверджують, або спростовують наявність трудових відносин між ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_2 станом на 13.03.2018 не було надано.

Також, відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_6 від 16.11.2017 р., наданих при здійсненні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області, вона: «заміщує касира ОСОБА_5, приступила до роботи з 9.00 на 12 годин», у ЛОТО ОСОБА_7 з 16.11.2017 р.

Факт наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у період з листопада 2017 р. по 13.03.2018 р. в ході здійснення інспекційного відвідування документального підтвердження не знайшов.

Неналежне оформлення трудових відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено шляхом співставлення даних, що містяться в наданих ФОП ОСОБА_2 документах та отриманими поясненнями ОСОБА_6 від 16.11.2017 р., ОСОБА_5 від 12.03.2018 р. та представником за довіреністю ОСОБА_11 (довіреність ПМІ 161879 від 15.08.2017 р.) 13.03.2018 р.».

Разом із листом від 02.04.2018 року № 15/01-33-3170 (а.с.64) відповідач направив позивачу постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.03.2018 року № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Відповідачем на підтвердження надіслання даного листа із доданою до нього постановою позивачу рекомендованим листом надано копію фіскального чеку Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 04.04.2018 року № 6504407339673.

Згідно даних офіційного сайту «УКРПОШТА», поштове відправлення за № 6504407339673 було прийнято у відділенні 04.04.2018 року, та 16.05.2018 року – вручено особисто. (а.с.65)

Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, представником відповідача суду також надано копії документів, які було отримано під час проведення інспекційного відвідування та на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову (а.с.66-88), зокрема:

- повідомлення про прийняття працівника на роботу, № 25058 від 19.08.2017 року;

- відомостей нарахування та виплати заробітної плати: № 4 за листопад 2017 року; № 5 за грудень 2017 року; № 1 за січень 2018 року; № 2 за лютий 2018 року;

- платіжних відомостей за: листопад № 2017 року № 6, № 7; грудень 2017 року № 8, № 9; січень 2018 року № 1, № 2; лютий 2018 року № 3, № 4;

- трудових договорів між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 19 серпня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8;

- письмових пояснень: ОСОБА_5 від 12.03.2018 року; ОСОБА_6 від 16.11.2017 року; ОСОБА_8 від 13.03.2018 року;

- постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.05.2018 року по справі № 504/1333/18, від 16.01.2018 року по справі № 504/3541/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі – КзпП України), законами України: «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі – ЗУ № 877-V), «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (далі – ЗУ № 5067-VI), «Про поштовий зв'язок» від 04.10.2001 року № 2759-III (далі – ЗУ № 2759-III), Положенням «Про Державну службу України з питань праці», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі – Положення № 96), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі – Порядок № 295), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі – Порядок № 509), Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі – Правила № 270).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп.пп. 5, 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування України, всеукраїнських організацій роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання, бере участь у розробленні та виконанні інших державних і галузевих програм; здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 2 ЗУ № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ч. ст. 53 ЗУ № 5067-VI посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з абз. 1 п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пп. 6 п. 5 Порядку № 295, зокрема, інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.

Відповідно до п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Згідно з п. 8 Порядку № 509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п. 8 Правил № 270 оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Згідно з п. 11 Правил № 270, зокрема, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Згідно з п. 2 Правил № 270 у цих Правилах терміни вживаються у такому значенні: розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЗУ № 2759-III у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:

1. Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України 02.07.2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603, втратив чинність 29.12.2017 року на підставі Наказу Міністерства соціальної політики № 1917 від 04.12.2017 року.

Спірні правовідносини виникли у березні 2018 року.

Відповідно, обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на положення вказаного Порядку – є безпідставним.

2. Згідно змісту повідомлення від 19.03.2018 року відповідач повідомив позивача, керуючись ст. 265 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (із змінами та доповненнями), про те, що: розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 відбудеться о 11 год. 00 хв. 29.03.2018 року; справа розглядатиметься у приміщення Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, каб. № 1.

Відповідачем на підтвердження надіслання даного повідомлення позивачу рекомендованим листом надано копію фіскального чеку Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 22.03.2018 року № 6502306319083.

Згідно даних офіційного сайту «УКРПОШТА», поштове відправлення за № 6502306319083 було прийнято у відділення 22.03.2018 року.

Тобто, позивача поінформовано про розгляд справи відповідно до п. 6 Порядку № 509 щодо строку та способу повідомлення (не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом).

При цьому слід зазначити, по-перше, як зазначено у ч. 8 Правил № 270, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Частиною одинадцятою Правил № 270 визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до ч. 19 Правил № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Із системного аналізу зазначених норм Правил № 270, суд робить висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Відповідно до ч. 2 Правил № 270, зокрема, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Статтею 13 ЗУ № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше).

За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.

Аналізуючи вказані норми, суд робить висновок, що належним доказом надіслання відповідачем повідомлення від 19.03.2018 року є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Жодних зауважень щодо змісту наданого відповідачем фіскального чеку Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 22.03.2018 року № 6502306319083 позивачем не зазначено.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі № 820/1186/17 (адміністративне провадження № К/9901/42805/18).

Крім того, фактичне неотримання цього повідомлення позивачем, як адресатом, не залежить від відповідача, як відправника, та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі № 809/1198/17 (адміністративне провадження № К/9901/35930/18).

По-друге, відповідно до п. 7 Порядку № 509 справу не може бути розглянуто без участі представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено, у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку, – лише та виключно, якщо від нього надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Такого клопотання до відповідача не надійшло, відповідно, фактичних та законодавчих підстав не розглядати дану справу у відповідача не було.

3. Відповідно до постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, вирішено: накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 223380 грн. Відповідно до змісту даної постанови, її прийнято за таких фактичних підстав, зокрема:

- під час виходу 12.03.2018 за адресою м. Одеса, вул. Космонавтів, 33, заклад «ЛОТО», фахівцями Головного управління Держпраці в Одеській області було отримано письмові пояснення ОСОБА_5, що вона працює на посаді адміністратора у закладі «ЛОТО» з 10.03.2018 р.;

- проте, документів, що підтверджують, або спростовують наявність трудових відносин між ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_2 станом на 13.03.2018 не було надано;

- також, відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_6 від 16.11.2017 р., наданих при здійсненні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області, вона: «заміщує касира ОСОБА_5, приступила до роботи з 9.00 на 12 годин», у ЛОТО ОСОБА_7 з 16.11.2017 р.;

- факт наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у період з листопада 2017 р. по 13.03.2018 р. в ході здійснення інспекційного відвідування документального підтвердження не знайшов;

- неналежне оформлення трудових відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено шляхом співставлення даних, що містяться в наданих ФОП ОСОБА_2 документах та отриманими поясненнями ОСОБА_6 від 16.11.2017 р., ОСОБА_5 від 12.03.2018 р. та представником за довіреністю ОСОБА_11 (довіреність ПМІ 161879 від 15.08.2017 р.) 13.03.2018 р.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, представником відповідача суду також надано копії документів, які було отримано під час проведення інспекційного відвідування та на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову, зокрема: повідомлення про прийняття працівника на роботу, № 25058 від 19.08.2017 року; відомостей нарахування та виплати заробітної плати: № 4 за листопад 2017 року; № 5 за грудень 2017 року; № 1 за січень 2018 року; № 2 за лютий 2018 року; платіжних відомостей за: листопад № 2017 року № 6, № 7; грудень 2017 року № 8, № 9; січень 2018 року № 1, № 2; лютий 2018 року № 3, № 4; трудових договорів між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 19 серпня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8; письмових пояснень: ОСОБА_5 від 12.03.2018 року; ОСОБА_6 від 16.11.2017 року; ОСОБА_8 від 13.03.2018 року; постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.05.2018 року по справі № 504/1333/18, від 16.01.2018 року по справі № 504/3541/17.

Жодних доводів та/або доказів на спростування встановлених відповідачем порушень позивачем не наведено та не надано.

При цьому також слід зазначити, що посилання позивача на, нібито, порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо строку надіслання оскаржуваної постанови позивачу, як на підставу для визнання її протиправною та скасування, – є безпідставними, наведені обставини не входять до предмету доказування, як такі, що відбулись після прийняття оскаржуваної постанови, та не є предметом оскарження, відповідно,

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та на які йде посилання в акті інспекційного відвідування, як на такі, на підставі яких відповідачем здійснено висновки про допущені позивачем порушення, та доказана правомірність оскаржуваних дій та постанови, вчинення їх (прийняття) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України;

- правова позиція позивача зі спірних питань – є помилковою, обставини, на яких ґрунтуються вимоги, – не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи та спростовані наявними у справі доказами.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду по спірним правовідносинам, позивачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

- підстав для визнання протиправними дій відповідача при винесенні постанови від 29.03.2018 року № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та скасування цієї постанови – немає.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці в Одеській області (місцезнаходження: просп. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи: 39781624) про визнання протиправними дій Головного управління Держпраці в Одеській області при винесенні постанови від 29.03.2018 року № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та скасування постанови за № ОД27/146/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.03.2018 року, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штраф у сумі 223380,00 грн. – відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 26 грудня 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.