Рішення № 80891862, 14.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2019 року 12:29Справа № 280/4113/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.06.2018 № 1853 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Ухвалою суду від 08.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4113/18 та призначено підготовче засідання на 06.11.2018.

Протокольною ухвалою суду від 06.11.2018 відкладено підготовче засідання до 06.12.2018.

Ухвалою суду від 06.12.2018 за клопотанням представників сторін зупинено провадження у справі до 14.02.2019 для надання їм часу для примирення.

Ухвалою суду від 14.02.2019 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 14.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом відповідача від 18.06.2018 №1853 призначено проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 Вважає, що перевірку призначено без наявності підстав, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а спірний наказ не відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Зокрема, позивач не отримував письмового запиту контролюючого органу, в якому б зазначалось про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного або іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами саме за період з 01.01.2018 по 28.02.2018. Крім того, у запиті не зазначено ім’я по батькові позивача. За таких обставин, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 06.11.2018 №35527), в якому посилається на ст. 78 Податкового кодексу України та зазначає про виявлені контролюючим органом факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства, що може слугувати підставою для проведення перевірки у випадку, коли сумніви не усунуто наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. Так, згідно аналізу податкової інформації в січні 2018 року основним постачальником позивача був ФОП ОСОБА_4, який за даними ДФС має всі ознаки «зустрічного транзитера». У жовтні 2017 року працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, за результатами якої останньому спростовано статус підприємця як виробника; в ході перевірки встановлено відсутність виробничих потужностей, необхідних для здійснення будь-якого виробництва. З метою відпрацювання взаємовідносин позивача з постачальником – ФОП ОСОБА_4, Оріхівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу позивача направлено запит від 01.03.2018 №5402/10/08-01-53-02 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо взаємовідносин з вищенаведеним контрагентом та покупцями за відповідний період. Листом від 30.03.2018 №30/03 позивачем надано відповідь на запит, проте не надано підтверджуючих документів, що і слугувало підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 14.02.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи – підприємця.

ГУ ДФС у Запорізькій області (Оріхівським управління) сформовано та надіслано позивачу запит від 01.03.2018 №5402/10/08-01-53-02 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями ТОВ «Сервіс Лік», ТОВ «Агро-Сервіс», ТОВ «Украгрозапчастина», ТОВ «Дніпротрактор», ТОВ Фірма «Авантехтранс», ТОВ «Укравтозапчастина», ТОВ «Харків-Автозапчастина», ТОВ «Техноторг-Дон», ПП «Анастасія-95», ПП «Агростандарт», ПП «Тектор», ПП «Таволга», ПП «ПВФ «АКС-Агро», ПП «Агротехпостач Плюс», ТОВ «Техніка і технології», ТОВ «Промагролізинг Плюс», ТОВ «Агротехмаркет ТК», ТОВ «Справа техніки-Захід», ТОВ «Торговий дім «Технополь», ОСОБА_5 за період грудень 2017 року – січень 2018 року та інформацію щодо придбаних товарів, робіт (послуг), які в подальшому реалізовано вищезазначеним контрагентам-покупцям у грудні 2017 року – січні 2018 року, а також з контрагентом – постачальником ФОП ОСОБА_4 за грудень 2017 року – січень 2018 року. Запит обґрунтовано виявленням фактів, що свідчать про недотримання позивачем, зокрема вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок документального оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, про що свідчать результати аналізу показників, що містяться у податковій звітності ФОП ОСОБА_3, даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.

Листом від 30.03.2018 №30/03 позивач відмовив у наданні документальних підтверджень з підстав необґрунтованості зазначеного запиту.

14.06.2018 відповідачем, на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, видано наказ №1853 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

До проведення перевірки контролюючий орган позивачем не допущено, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Не погоджуючись із правомірністю вказаного наказу, ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і далі – в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Абзацом першим пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

За вимогами абзацу другого пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: 1) отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач звернувся до позивача із запитом від 01.03.2018 №5402/10/08-01-53-02 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями ТОВ «Сервіс Лік», ТОВ «Агро-Сервіс», ТОВ «Украгрозапчастина», ТОВ «Дніпротрактор», ТОВ Фірма «Авантехтранс», ТОВ «Укравтозапчастина», ТОВ «Харків-Автозапчастина», ТОВ «Техноторг-Дон», ПП «Анастасія-95», ПП «Агростандарт», ПП «Тектор», ПП «Таволга», ПП «ПВФ «АКС-Агро», ПП «Агротехпостач Плюс», ТОВ «Техніка і технології», ТОВ «Промагролізинг Плюс», ТОВ «Агротехмаркет ТК», ТОВ «Справа техніки-Захід», ТОВ «Торговий дім «Технополь», ОСОБА_5 за період грудень 2017 року – січень 2018 року та інформацію щодо придбаних товарів, робіт (послуг), які в подальшому реалізовано вищезазначеним контрагентам-покупцям у грудні 2017 року – січні 2018 року, а також з контрагентом – постачальником ФОП ОСОБА_4 за грудень 2017 року – січень 2018 року.

У відповідь на вказаний запит позивач надав відповідь у листі від 30.03.2018 №30/03, яким відмовив у наданні документальних підтверджень, з огляду на те, що запит не містить фактичних даних про виявлені порушення, а у зв’язку із невизначеністю предмету відсутня можливість надати обґрунтовану відповідь на нього.

Так, відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

В ході розгляду даної справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження документального оформлення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення; не надав податкової звітності та не повідомив реквізитів такої звітності, показники якої нібито свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства; не надав даних з Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, на яку він посилається в запитах, а тому суду не доведено наявності підстав для звернення з відповідним запитом.

Окрім того, судом досліджено копію наказу від 14.06.2018 №1853 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та встановлено, що останній не відповідає вимогам Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Вимоги до оформлення наказу на проведення перевірки визначено в пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються: 1) дата видачі; 2) найменування контролюючого органу; 3) найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; 4) мета; 5) вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка); 6) підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; 7) дата початку і тривалість перевірки, 8) період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі податковим органом визначено період діяльності, який буде перевірятися – з 01.01.2018 по 28.02.2018, в той час як запит від 01.03.2018 №5402/10/08-01-53-02 містив посилання зовсім на інший період – грудень 2017 року, січень 2018 року.

З аналізу статті 78 Податкового кодексу України суд доходить висновку, що законодавцем передбачено такий спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу як обмеження предмету перевірки виключно питаннями, на які платником не надано пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

Суд зазначає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, на які посилається представник позивача, як то не зазначення ім’я по батькові платника в повному обсязі, не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, водночас такий недолік наказу як визначення іншого, відмінного від вказаного в запиті про надання інформації, ненадання документальних підтверджень на який і слугувало підставою для проведення перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, є суттєвим недоліком, позаяк така відмінність розширює коло повноважень податкового органу та звужує права позивача.

Водночас, посилання позивача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі №808/1268/18, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу щодо донарахувань податкових зобов’язань контрагенту – постачальнику ОСОБА_4 судом до уваги не беруться, оскільки діяльність даного контрагента не є предметом розгляду адміністративної справи №280/4113/18; питання, які не стосуються предмету спору судом не досліджуються.

З урахуванням всього наведеного у сукупності, наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.06.2018 №1853 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» підлягає скасуванню як протиправний, а позовні вимоги – задоволенню.

При цьому, судом враховано, що у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 по справі №804/3006/17 колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду вказала, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №815/2596/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.06.2018 №1853 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок присудити на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (70500, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 25.02.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко