
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2019 р. № 400/2593/18 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовоного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030 до відповідачів:Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, вул. Дегтярівська, 19, м. Київ 1, 04119 Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв,54030 про:визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 26-29), що містив вимоги:
визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату (надалі – ОВК) з приводу не здійснення за зверненням позивача розрахунку вислуги років з урахуванням пільгової вислуги один місяць служби за півтора, на 1 вузлі зв’язку Генерального штабу Міністерства оборони СРСР з 25.05.1985р. по 20.11.1990р. та не направлення до Управління особового складу штабу Сухопутних військ Збройних Сил України для проведення перерахунку вислуги років з урахуванням пільгової вислуги;
зобов’язати ОВК підготувати розрахунок вислуги років з урахуванням пільгової вислуги один місяць служби за півтора, на 1 вузлі зв’язку Генерального штабу Міністерства оброни СРСР з 25.06.1985р. по 20.11.1990р. та направити з особовою справою до Управління особового складу штабу Сухопутних військ Збройних Сил України для проведення перерахунку вислуги років з урахуванням пільгової вислуги;
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі Управління особового складу штабу Сухопутних військ Збройних Сил України (надалі – Міністерство) з приводу не проведення за зверненням позивача перерахунку страхового стажу за час проходження військової служби у лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу, на 1 вузлі зв’язку Генерального штабу Міністерства оборони СРСР з 25.06.1985р. по 20.11.1990р. на пільгових умовах у кратному обчисленні один місяць служби за півтора;
зобов’язати Міністерство зарахувати до страхового стажу час проходження військової служби у лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу та 1 вузлі зв’язку Генерального штабу Міністерства оборони СРСР з 25.06.1985р. по 20.11.1990р. на пільгових умовах у кратному обчисленні один місяць служби за півтора.
Відповідачами у позові ОСОБА_1 вказав Міністерство оборони України в особі Управління особового складу штабу Сухопутних військ Збройних Сил України (надалі – Міністерство) та Миколаївський обласний військовий комісаріат (надалі – ОВК).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з березня 2001 року отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Закон № 2262). У серпні 2018 року позивач дізнався, що період проходження ним військової служби на вузлі зв’язку Генерального штабу Міністерства оборони СРСР (з 25.06.1985 по 20.11.1990), всупереч статтям 2, 17 Закону № 2262, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (надалі – Постанова № 393), пункту 55 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 № 986 «Положения о пенсионном обеспечении лиц офицерского состава, прапорщиков, мичманов, военнослужащих сверхсрочной службы и их семей», не був врахований на пільгових умовах. Бездіяльність відповідачів, що була допущена при розгляді відповідної заяви позивача про перерахунок вислуги років, стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
Ухвалою від 24.01.2019 (арк. спр. 98-99) суд замінив Міністерство належним відповідачем – Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (надалі – Командування).
У відзиві за позовну заяву (арк. спр. 37-40) та у поясненнях (арк. спр. 74-77) ОВК вказав, що, згідно з затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 «Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей» (надалі – Положення № 530), обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсії не є функцією ОВК. Після надходження відповідних заяв позивача з приводу перегляду розрахунку вислуги років, ОВК, як це і передбачено Положенням № 530, направляв їх разом з особовою справою ОСОБА_1 до Командування, яке і мало приймати відповідні рішення. За відсутності доказів бездіяльності, ОВК просив суд відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 115-116) та у запереченнях (арк. спр. 124-127) представник Командування зазначив, що в особовій справі ОСОБА_1 відсутні належні докази на підтвердження того, що вказаний вище період служби має бути врахований на пільгових умовах. За таких обставин, підстави для перерахунку вислуги років відсутні.
В судовому засіданні позивач і його представника позовні вимоги до ОВК не підтримали, позовні вимоги до Командування просили задовольнити. Представники ОВК та Командування просили у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до наданого ОВК витягу із послужного списку підполковника ОСОБА_1 (надалі – витяг, арк. спр. 80), з 26.09.1985 по 20.11.1990 позивач проходив службу «… в в/ч 64035 22 Главный центр связи I узла связи ГШ …».
22.12.1999 заступник командира військової частини А-1555 звернувся до Головного управління кадрів Міністерства оборони Російської Федерації з приводу надання інформації про зарахування вказаного вище періоду служби позивача на пільгових умовах (1 місяць за 1,5 місяця).
У довідці Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 29.02.2000 (надалі – Довідка) вказано таке (мовою оригіналу):
«Сообщаем, что в приказе командира войсковой части 64035 № 190 от 25 сентября 1985г. значится:
«Допустить и полагать вступившим во временное исполнение должности: - где прослуженный месяц считать за 1,5 месяца.
Лейтенанта ОСОБА_1 (инициалы не раскрыты) старшим инженером 4 отдела центра АСУ.»
ОСНОВАНИЕ: А-49679, д.54, л.87.
В финансовых документах вышеуказанной части за декабрь 1988г. значится: - где прослуженный месяц считать за 1,5 месяца.
«Инженер старший – старший лейтенант ОСОБА_1А.»
ОСНОВАНИЕ: оп.980554с, д.3, л.368.
Документов вышеуказанной части за 1989-1990гг., а также документов Узла связи ГШ и приказов начальника ГШ на хранении в Центральном архиве МО РФ не имеется.
Рекомендуем обратиться в архив штаба Московского военного округа.» (арк. спр. 64).
На стор. 8 послужного списку наявний запис від 14.07.2000 такого змісту: «… на основании справки Центрального архива МО РФ от 29.02.2000 года указанный период службы считать как один месяц службы за полтора месяца …».
У Розрахунку № 2274 вислуги років військовослужбовця на пенсію (грудень 2000 року) відсутня інформація про періоди служби ОСОБА_1, що зараховуються на пільгових умовах. Позивач був ознайомлений із вказаним розрахунком 07.12.2000 (арк. спр. 44).
Наказом заступника Міністра оборони України – командувача Військово-повітряних Сил України від 18.01.2001 № 018 (арк. спр. 43) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби. У наказі зазначено про відсутність пільгової вислуги років.
При обчисленні вислуги років для призначення позивачу пенсії період служби ОСОБА_1 з 26.09.1985 по 20.11.1990 не був врахований на пільгових умовах.
З 01.05.2015 по 10.07.2016 ОСОБА_1 проходив військову службу, тому у серпні 2016 року звернувся до ОВК із заявою про внесення відповідних змін до послужного списку (арк. спр. 82). У цій заяві позивач також просив врахувати період служби з 26.09.1985 по 20.11.1990 у пільговому обчисленні.
У вересні 2016 року ОВК направив начальнику управління особового складу штабу Сухопутних військ Збройних Сил України особово-пенсійну справу ОСОБА_1 для затвердження вислуги років з урахуванням військової служби в особливий період. У листі ОВК зауважив, що позивачем «… порушене питання про зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні, один місяць за півтора місяця, періоду служби на 1 вузлі зв’язку Генерального штабу з 25.06.1985 року по 20.11.1990 року … (арк. спр. 83).
Листом від 16.01.2017 за підписом тимчасово виконуючого обв’язки начальника управління персоналу – заступника начальника штабу Командування особову справу позивача було повернуто до ОВК (арк. спр. 84). Згідно з новим розрахунком вислуги років (від 19.12.2016 № 687, арк. спр. 85), Командування врахувало період служби позивача у 2015-2016 роках, при цьому зміни щодо періоду з 25.06.1985 по 20.11.1990 внесені не були.
Після повторного звернення ОСОБА_1 ОВК у червні 2017 року вдруге направив начальнику управління персоналу – заступника начальника штабу Командування особово-пенсійну справу позивача для прийняття рішення щодо періоду з 25.06.1985 по 20.11.1990 (арк. спр. 88).
У липні 2017 року тимчасово виконуючий обов’язки начальника Кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України повернув до ОВК особову справу ОСОБА_1 «без реалізації» (арк. спр. 89). Підставою для незадоволення заяви позивача у листі Командування вказало: «… при вивченні оригіналу довідки з Центрального архіву Міністерства оборони … яка внесена в особову справу … попередньо встановлено, що запис « 1,5 місяця» зроблено поверх оригіналу іншим кольором та шрифтом. Довідково: підробка документів карається Законом України відповідно до статті 194 ККУ …».
Про цю обставину ОВК повідомив позивача листом від 11.08.2017 (арк. спр. 51).
21.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до начальника управління особового складу штабу Сухопутних військ Збройних Сил України із заявою про перерахунок пенсії (арк. спр. 15-17). Копію заяви позивач направив до ОВК.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 18), адресат отримав заяву ОСОБА_1 28.08.2018, проте відповідь за результатами її розгляду не направив.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
У пункті 2.12 розділу ІІ Положення № 530 вказані органи, що здійснюють обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсії. Обласні військові комісаріати до цих органів не належать.
З урахуванням цього, суд визнав безпідставними вимоги ОСОБА_1 до ОВК, тим більше, що в судовому засіданні, як вказано вище, позивач і його представник ці вимоги не підтримали.
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Положення № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу).
Так, один місяць служби зараховується за півтора місяця в укріплених районах СРСР військовослужбовцям, які несли бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг (підпункт 3 пункту 2.3).
Аналогічна норма міститься у підпункті «в» пункту 3 Постанови № 393.
За твердженнями позивача, його служба у 1985-1990 роках відповідала саме цим критеріям.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.5 розділу ІІ Положення № 530, служба в укріплених районах СРСР військовослужбовців, які несли бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг, зараховується до вислуги років на пільгових умовах, передбачених підпунктом 3 пункту 2.3 цього розділу, з дня залучення військовослужбовця до несення бойового чергування по день вибуття з укріпленого району або вступу в укріпленому районі на посаду, не пов’язану з несенням бойового чергування, включно, але не раніше ніж з 01 січня 1980 року.
У Довідці, на яку посилається позивач як на підставу для проведення перерахунку вислуги років, відсутня інформація:
про службу ОСОБА_1 в укріплених районах СРСР;
про те, що з 25.06.1985 (дата, що вказана у позовній заяві) по 20.11.1990 позивач був залучений до несення бойового чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг.
Відповідно до статті 172 Закону № 2262, обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом. Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.9 розділу ІІ Положення № 530, документами, що підтверджують окремі періоди військової служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, зокрема, є:
довідки архівних і військово-лікувальних закладів;
витяги з наказів командирів військових частин або повідомлення військових частин, управлінь (відділів) особового складу (персоналу), управлінь (відділів) кадрів або управлінь (відділів) мобілізації та комплектування відповідних штабів про час проходження військовослужбовцями служби у високогірних місцевостях, в укріплених районах СРСР із залученням до несення бойового чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг.
Оскільки у послужному списку позивача відсутня відповідна інформація про особливі умови служби (за винятком посилання на зміст Довідки), на думку суду, для підтвердження свого права на обчислення вислуги років на пільгових умовах, позивач мав обґрунтувати звернення до Командування витягами з наказів.
Як зазначено у частині першій статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
В матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що з 25.06.1985 по 20.11.1990 ОСОБА_1 проходив службу в укріплених районах СРСР та ніс бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 про те, що Командування було зобов’язано з урахуванням Довідки обчислити на пільгових умовах вислугу років за період служби з 25.06.1985 по 20.11.1990, є безпідставними, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030, РНОКПП НОМЕР_1) до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (вул. Дегтярівська, 19, Київ 1, 04119 ідентифікаційний код не відомий) Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 80891744, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 02.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/2593/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: