Рішення № 80891720, 27.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2019 р. № 400/440/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54028

до відповідача:Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного надання відповіді на запит;

- визнати протиправною відмову відповідача у задоволенні запиту позивача на інформацію від 15.01.2019р.;

- зобов’язати відповідача надати позивачу скановані копії укладених протягом 2018 р. договорів купівлі-продажу житла за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2016 р. №5;

- зобов’язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, проте відповідач відмовив у задоволенні запиту не надавши необхідну інформацію. Також, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, вказує що відповідачем несвоєчасно надана відповідь на запит.

Ухвалою від 20.02.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним. Відповідач відзив на позов до суду не надав.

Відповідач надав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 27.03.2019 р. судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

15.01.2019 року позивачем на адресу Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації направлено електронною поштою запит про доступ до публічної інформації щодо надання копій укладених протягом 2018 р. договорів купівлі-продажу житла за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до обласної програми «Турбота».

У відповіді Департаменту за підписом директора від 23.01.2019 р. зазначено, що копії договорів надати немає можливості відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Із аналізу вказаного положення, під публічною інформацією розуміється вся інформація, якою володіє відповідний суб'єкт, яка є відображеною та задокументованою будь-якими засобами та на будь-яких носіях та яка належить до категорії інформації, розпорядником якої може бути такий суб'єкт відповідно до Закону.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 р. № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено: «публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:уся інформація, що перебуває у володінні субєктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт З частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону № 2939-УІ).»

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» зазначає, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до ст. 5 «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до правової позиції Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 р. № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», за загальним правилом не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним,комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2939-УІ, вказану інформацію може бути обмежено в доступі, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (частина п'ята стаття 6 Закону № 2939- VI).

Отже, відповідач є розпорядником публічної інформації. Запитувана позивачем інформація є публічною та відповідно до норм законодавства доступ до запитуваної інформації (адже вона стосується отримання державного, комунального майна фізичними особами) не може бути обмежений та інформація повинна бути надана. У випадку, якщо запитувані документи містять інші персональні дані, окрім тих що визначені у законодавстві, розпорядник інформації повинен обмежити доступ до такої інформації. За приписами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-УІ обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Щодо недотримання відповідачем наведених вимог Закону в частині строків розгляду запиту, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 та 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка визначає строк розгляду запитів на інформацію, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, запит позивача на отримання публічної інформації направлений розпоряднику інформації - відповідачу 15.01.2019 р.

Листом від 23.01.2019 №К-07-29ПІ відповідачем відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Отже, запит позивача на отримання публічної інформації від 15.01.2019 був розглянутий відповідачем не у строки визначені Законом, а саме: пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі викладеного, суд визнає протиправним несвоєчасне надання відповідачем відповіді на запит ОСОБА_1 від 15.01.2019 р.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати до суду звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

За таких обставин, позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, тому позов визнається таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54028, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194683) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації щодо несвоєчасного надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 15.01.2019 року.

3. Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації у задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 15.01.2019р.

4. Зобов’язати Департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194683) надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54028, ідентифікаційний код НОМЕР_1) скановані копії укладених протягом 2018 р. договорів купівлі-продажу житла за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2016 р. №5.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2019 року.

Суддя А. П. Фульга