Рішення № 80891460, 29.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року м.Київ справа № 320/358/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" про стягнення з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ТОВ "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ 38010130) - 4742869,13 грн., на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 відкрито провадження у справі №320/358/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість у сумі 4742869,13 грн., з яких 4308141,00 грн. - основний борг та 434728,13 грн. - пеня у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про те, що ТОВ «Білоцерківвода» є підприємством, основним видом господарської діяльності якого є надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у м.Біла Церква та водопостачання у м.Умань. Підприємство здійснює свою діяльність за регульованим тарифом.

Відповідач зазначив, що враховуючи зростання тарифів на відповідні послуги, у держави утворилась заборгованість перед ТОВ «Білоцерківвода» за 2013-2015 роки з різниці між встановленими тарифами на водопостачання та водовідведення та фактичною вартістю даних послуг.

Відповідач зазначив, що відповідно до договорів №03/332 від 07.08.2017 та №12/332 від 05.12.2017 для ТОВ «Білоцерківвода» встановлено заборону до проведення взаєморозрахунків за договорами вчиняти дії по погашенню податкового боргу, у тому числі, реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість.

Відповідач наголосив на тому, що держава на сьогоднішній день не виконала свої зобов'язання з перерахування на рахунок ТОВ «Білоцерківвода» коштів субвенції, що призвело до утворення у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість.

ТОВ «Білоцерківвода» зазначило, що на даний час підприємство не має достатньої суми коштів для погашення податкового боргу, а тому відповідач фактично не зможе вчасно та належним чином виконати судове рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог.

У разі прийняття судового рішення, виконавчою службою буде здійснено накладення арешту на рахунки та майно підприємства, що фактично паралізує господарську діяльність підприємства, а міста Біла Церква та Умань залишаться без водопостачання та водовідведення на невизначений термін. При арештованих рахунках підприємство не матиме можливості здійснити оплату електроенергії та реагентів для очистки води та стічних вод, що призведе до зупинки роботи підприємства. У судове засідання, призначене на 28.03.2019, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

13.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження у разі неявки представника в судове засідання.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання представників сторін та неявку у судове засідання позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, протокольною ухвалою суду від 28.03.2019 року було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (ідентифікаційний код: 38010130, місце знаходження: 09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Сухоярська, буд.14) зареєстровано як юридична особа 28.02.2012, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судом встановлено, що ТОВ «Білоцерківвода» було подано до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за березень 2018 року від 19.04.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 2148062,00 грн. (а.с.11);

- за квітень 2018 року від 17.05.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1046420,00 грн. (а.с.12);

- за травень 2018 року від 15.06.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1113659,00 грн. (а.с.13).

Загальна сума самостійно задекларованого ТОВ «Білоцерківвода» податку на додану вартість за березень - травень 2018 року становить 4308141,00 грн.

Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» станом на 01.03.2019 сума податкового боргу з ПДВ становить 21869754,20 грн., з яких 20557920,20 грн. - основний борг та 1311833,92 грн. - пеня, у т.ч. податковий борг за березень - квітень 2018 року в сумі 4308141,00 грн. (а.с.128-136).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 202.1 ст.202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума самостійно задекларованого ТОВ «Білоцерківвода» податку на додану вартість за березень - травень 2018 року становить 4308141,00 грн.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Згідно з п.123.3 ст.123 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Контролюючим органом за несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ за березень-квітень 2018 року було нараховано ТОВ «Білоцерківвода» пеню у розмірі 437428,13грн., яка виникла за період з 29.09.2017 по 30.05.2018, з 29.10.2017 по 27.06.2018 та з 11.09.2017 по 27.07.2018 відповідно, що підтверджується розрахунком податкового боргу відповідача (а.с.127).

Отже, загальна сума податкового зобов'язання з ПДВ, яка підлягає до сплати ТОВ «Білоцерківвода», становить 4742869,13 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» №687-25 від 01.09.2014 на загальну суму 2981802,70 грн., яка була направлена на адресу відповідача (а.с.19).

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 01.09.2014, про що свідчить підпис представника ТОВ «Білоцерківвода» на вказаній податковій вимозі.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ТОВ «Білоцерківвода» є підприємством, основним видом господарської діяльності якого є надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у м.Біла Церква та водопостачання у м.Умань. Підприємство здійснює свою діяльність за регульованим тарифом

Відповідач зазначив, що враховуючи зростання тарифів на відповідні послуги, у держави утворилась заборгованість перед ТОВ «Білоцерківвода» за 2013-2015 роки з різниці між встановленими тарифами на водопостачання та водовідведення та фактичною вартістю даних послуг.

Відповідач зазначив, що відповідно до договорів №03/332 від 07.08.2017 та №12/332 від 05.12.2017 для ТОВ «Білоцерківвода» встановлено заборону до проведення взаєморозрахунків за договорами вчиняти дії по погашенню податкового боргу, у тому числі, реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість.

Відповідач наголосив на тому, що держава на сьогоднішній день не виконала свої зобов'язання з перерахування на рахунок ТОВ «Білоцерківвода» коштів субвенції, що призвело до утворення у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість.

ТОВ «Білоцерківвода» зазначило, що на даний час підприємство не має достатньої суми коштів для погашення податкового боргу, а тому відповідач фактично не зможе вчасно та належним чином виконати судове рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог.

У разі прийняття судового рішення на користь контролюючого органу, виконавчою службою буде здійснено накладення арешту на рахунки та майно підприємства, що фактично паралізує господарську діяльність підприємства, а міста Біла Церква та Умань залишаться без водопостачання та водовідведення на невизначений термін. При арештованих рахунках підприємство не матиме можливості здійснити оплату електроенергії та реагентів для очистки води та стічних вод, що призведе до зупинки роботи підприємства, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - різниця між фактичною вартістю та тарифом), за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Згідно з п.2 вказаного Порядку перерахування субвенції здійснюється на суму різниці між фактичною вартістю та тарифом, що утворилася до 1 січня 2016 р. і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Це означає, що субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між витратами, понесеними в результаті надання підприємством відповідних комунальних послуг, та відповідними тарифами.

А тому, право підприємства на отримання субвенції не вливає на обов'язок платника податків здійснити сплату самостійно визначених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за відповідний період та нарахуваної пені.

Між тим, суд звертає увагу, що відповідачем не спростовувався факт виникнення та наявності у нього податкового боргу у розмірі 4742869,13 грн., а у ході судового засідання останній лише послався на відсутність коштів для його погашення, що не є підставою для звільнення від обов'язку сплачувати податки.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4742869,13 грн.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Сухоярська, буд.14, ідентифікаційний код 38010130) 4742869,13 грн. (чотири мільйони сімсот сорок дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять грн. 13 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 29.03.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.