Рішення № 80891169, 03.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/452/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом до Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 58195137 від 24 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою державного виконавця Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 24 січня 2019 року повернуто стягувачу за його вимогою виконавчий лист, за яким ОСОБА_3 є боржником. Цього ж дня, 24 січня 2019 року, відповідач прийняв оскаржену постанову ВП № 58195137 про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_3 виконавчого збору у сумі 55 675 грн 94 коп. Позивач, посилаючись на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, частину шосту статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", вважає вказану постанову протиправною, оскільки відповідач у постанові не вказав суму боргу, яка фактично стягнута. Зазначає, що при поверненні виконавчого листа на вимогу стягувача виконавчий збір стягується не від загальної суми боргу, а у розмірі 10 % від фактично стягнутої суми за виконавчим листом. У разі наступних пред’явлень виконавчого листа до виконання, виконавчий збір стягується у тій частині, що не був стягнутий під час попереднього стягнення.

З наведених підстав позивач просить скасувати постанову ВП № 58195137 від 24 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження.

У відзиві на позов від 29 березня 2019 року (а.с. 39) відповідач його вимог не визнав, посилаючись на те, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження ВП № 26321571 вчинялися дії щодо примусового виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області щодо стягнення із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Креді ОСОБА_4" заборгованості за кредитним договором у сумі 556 759 грн 44 коп. За період з 10 лютого 2012 року по 01 лютого 2019 року із боржниці було стягнуто 13 569 грн 23 коп. Виконавчий збір при цьому не стягувався. У зв’язку із надходженням від Публічного акціонерного товариства "Креді ОСОБА_4" заяви про повернення виконавчого документа стягувачеві, державний виконавець, на підставі пункту 1 частини першої статті 37, частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", 24 січня 2019 року виніс постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, про стягнення виконавчого збору у сумі 55 675 грн 94 коп., що становить 10% від загальної суми заборгованості, про відкриття виконавчого провадження ВП № 58195137 по стягненню з позивача виконавчого збору у сумі 55 675 грн 94 коп.

Оскаржену постанову відповідач вважає правомірною, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює примусове виконання судових рішень, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 27 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 8-9).

Ухвалою від 15 березня 2019 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви (а.с. 22-23).

ОСОБА_3 у позовній заяві просила поновити процесуальний строк звернення до адміністративного суду із даним позовом. В обгрутування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказала, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58195137 від 24 січня 2019 року помилково оскаржувала до Ківерцівського районного суду Волинської області. Ухвалою цього суду від 08 лютого 2019 року їй відмовлено у відкритті провадження за скаргою, оскільки справи про оскарження постанов державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Після чого вона звернувся з даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду.

Суд, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі визнав поважними причини пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, заяву позивача про поновлення пропущеного строку задовольнив. Ухвалою від 25 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.1); розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв’язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

03 березня 2010 року Ківерцівський районний суд Волинської області видав виконавчий лист № 2-19 за судовим рішенням про стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" заборгованості за кредитним договором у сумі 556 759 грн 44 коп. із одночасним зверненням стягнення на предмет іпотеки (а.с.47).

За заявою Публічного акціонерного товариства "Креді ОСОБА_4" (правонаступника Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", далі - ОСОБА_4) від 20 квітня 2011 року головний державний виконавець ВДВС Ківерцівського районного управління юстиції винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 26321571 на підставі виконавчого листа № 2-19. За вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження боржником визначено ОСОБА_3, стягувачем - Публічне акціонерне товариство "Креді ОСОБА_4", сума, яка підлягає до стягнення – 556 759 грн 44 коп. (а.с. 46, 48).

Постановою відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції від 10 лютого 2012 року у виконавчому провадженні №26321571 стягнення звернено на пенсію ОСОБА_3 (а.с. 50).

За період з 20 квітня 2011 року по 22 січня 2019 року з ОСОБА_3 на користь Банку у межах виконавчого провадження ВП№ 26321571 було примусово стягнуто 13 569 грн 23 коп. Вказана обставина сторонами не заперечується і не спростовується.

На адресу відповідача 23 січня 2019 року надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Креді ОСОБА_4" № 10451/258 від 17 січня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 51).

Постановою Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 24 січня 2019 року виконавчий лист № 2-19, виданий Ківерцівським районним судом Волинської області 03 жовтня 2010 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Креді ОСОБА_4" 556 759 грн 44 коп., повернуто стягувачу (а.с. 54). Із відмітки на виконавчому листі убачається, що залишок боргу становить 543 190 грн 21 коп.

Також, 24 січня 2019 року відповідач прийняв постанову ВП № 26321571 про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у сумі 55 675 грн 94 коп. (а.с. 57).

Постановою Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 24 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №58195137 по стягненню з ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у сумі 55 675 грн 94 коп. (а.с. 43).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, у період здійснення виконавчого провадження ВП №26321571 з виконання виконавчого листа № 2-19, виданого 03 березня 2010 року Ківерцівським районним судом Волинської області, визначені Законами України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) та "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Так, виконавче провадження №26321571 було відкрите під час дії Закону № 606-XIV та продовжено під час дії Закону № 1404-VIII. Водночас, відкриття виконавчого провадження ВП №58195137 по стягненню з ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору здійснювалось на підставі Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою, другою статті 2 Закону № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами (частини перша, друга статті 17 Закону № 606-XIV).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження, зокрема, на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною першою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22 лютого 2018 року у справі № 816/823/17, і відповідно до вимог частини п’ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З 05 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII.

При цьому, відповідно до частини сьомої розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Стаття 27 Закону №1404-VІІІ (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Крім того, у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, статтею Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення. Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.

Умовою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ, якщо виконавчий збір не стягнуто.

Таким чином, повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону, як це має місце у спірних правовідносинах, є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у добровільному порядку не виконано виконавчий лист № 2-19, виданий Ківерцівським районним судом Волинської області 03 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Креді ОСОБА_4" заборгованості за кредитним договором у сумі 556 759 грн 44 коп.

Вказана обставина позивачем не заперечується, що стверджується матеріалами справи.

Як було встановлено, 24 січня 2019 року постановою Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у виконавчому провадженні ВП № 26321571 виконавчий лист № 2-19 повернутий стягувачу – ПАТ "Креді ОСОБА_4" на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (надійшла заява від стягувача про повернення виконавчого документа).

Суд акцентує, що повернення виконавчого листа відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. На переконання суду, державним виконавцем при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору правильно визначено розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, оскільки такий розмір виконавчого збору унормований частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

На виконання постанови від 24 січня 2019 року про стягнення виконавчого збору відповідач прийняв оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58195137 з виконання вказаної постанови щодо стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору.

При цьому, суд звертає увагу, що постанова про стягнення виконавчого збору від 24 січня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 26321571, яка стала підставою для прийняття оскаржуваної постанови, позивачем не оскаржується.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що вищезазначена постанова у судовому порядку раніше також не оскаржувалась.

Суд критично оцінює посилання позивача, як на підставу скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2019 року, неправильне визначення розміру виконавчого збору (10% від загальної суми, а не від фактично стягнутої) з огляду на таке.

Позивач помилково трактує частину другу статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" та вважає, що при виконанні рішень майнового характеру з боржника державним виконавцем стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Суд звертає увагу, що частина друга статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла до 28 серпня 2018 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

При цьому, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 24 січня 2019 року.

У судовому засіданні представник відповідача спростувала посилання представника позивача на частину шосту статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" і вказала, що у разі наступних пред’явлень виконавчого листа до виконання виконавчий збір не буде стягуватись, оскільки ці дії державний виконавець уже вчиняє у виконавчому провадженні ВП № 58195137, відкритому на підставі оскарженої постанови від 24 січня 2019 року, щодо стягнення виконавчого збору.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах Ківерцівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, а тому оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58195137 від 24 січня 2019 року по стягненню виконавчого збору з ОСОБА_3 у сумі 55 675 грн 94 коп. прийнята правомірно, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваної постанови ВП № 58195137 від 24 січня 2019 року про відкриття виконавчого провадження, а тому позовні вимоги про її скасування не підлягають до задоволення.

У зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат у даній справі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (45241, Волинська область, Ківерцівський район, вулиця Кірова, 31, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (45201, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Шевченка, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 35055336) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повне рішення суду складене 03 квітня 2019 року