Постанова № 80889997, 19.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1216/19

Провадження №3/428/297/2019

Постанова

іменем України

19 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Подрябінкіної М.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – в матеріалах справи відсутній, працюючого начальником групи цивільно-військового співробітництва в/ч А4267 Збройних сил України, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,

встановив:

19.01.2019, о 17 годині 53 хвилин, в с.м.т. Сиротин, м. Сєвєродонецька водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – легковим автомобілем марки «ВАЗ», моделі 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Піонерська в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився у встановленому законом порядку в багатопрофільній лікарні м. Сєвєродонецька, висновок лікаря № 70.

У судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, про день, час та розгляд адміністративної справи був повідомленим належним чином, зокрема через свого захисника, але про причини неявки суд не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 у судовому засідання викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не заперечувала, як і не спростовувала надані свідком ОСОБА_3 показання. У судове засідання, призначене 19.03.2019 о 08-40 год., захисник ОСОБА_1 з’явилась, але згідно з поданою заявою просила відкласти розгляд справи. Крім того, до своєї заяви доклала заяву, ніби, від імені ОСОБА_2 з якої вбачається, що останній також просить відкласти розгляд справи на іншу дату так як не має можливості прибути у судове засідання. Перевірити можливість складання заяви саме ОСОБА_2 суд не має можливості.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він працює патрульним поліцейським ГУНП у Луганській області. 19.01.2019 перебував на патрулюванні. У вечорі, близько 18-00 год., перебував з екіпажем на патрулюванні поза межами м. Сєвєродонецька. В с.м.т. Сиротине побачили транспортний засіб марки «НИВА», у якого не підсвічувався ззаду номерний знак. Вони зупинили даний транспортний засіб. Встановили особу, нею виявився ОСОБА_2, який представився військовим. Під час бесіди зі ОСОБА_2 виявили ознаки алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим ОСОБА_2 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння у лікарні, на що ОСОБА_2 погодився. У лікарні при огляді було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Адреса проживання ОСОБА_2 у протоколі зазначена зі слів останнього. ОСОБА_4 було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом передачі транспортного засобу під керування представникам військової частини, у якій проходить військову службу ОСОБА_2, і які прибули на місце де був зупинений ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд оцінює критично клопотання захисника ОСОБА_1 та долучене неї клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи з підстав неможливості прибути у судове засідання, оскільки відповідно до вимог ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Вимоги ст. 277-2 КУпАП щодо повідомлення ОСОБА_2 було дотримано, про що свідчить явка його захисника у судове засідання, надання захисником заяв про відкладення розгляду справи, а також особиста заява ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, яке призначено 19.03.2019. У зв’язку з чим дії ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 суд розцінює як зловживання правом з метою затягування розгляду справи, що є поширеною практикою серед осіб, які притягуються до адміністративної відповідності, згідно узагальнень судової практики, з метою закриття провадження за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, які становлять відповідно до ст. 38 КУпАП три місяці.

Також суд враховує, що при поданні клопотань про відкладення розгляду справи ОСОБА_2 не посилається на необхідність надання особисто суду, тобто у судовому засіданні, будь-які суттєві пояснення щодо обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, або докази, які не має можливості подати.

Суд також зауважує, що він здійснював виклик ОСОБА_2, який є військовослужбовцем, через керівництво військової частини, де ОСОБА_2 проходить військову службу, однак запит суду керівництвом військової частини не було виконано, та не забезпечено явку ОСОБА_2 у судове засідання.

Крім того, суд також зауважує, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також належним чином повідомлення про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Сєвєродонецькому міському суді, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з’явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не зважаючи на неодноразові повідомлення про виклик, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що такі дії учасника процесу направлені на затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, але у присутності захисника.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно з п. 1 ст. 6 ОСОБА_5 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_5) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 120488 від 19.01.2019 обставини підтверджуються актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість № 70, зокрема даним актом, який складено лікарем Багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецьк ОСОБА_6, встановлено, що 19.01.2019 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, о 18-20 год. перебував у стані алкогольного сп’яніння (1,4 % проміле).

Таким чином, на думку суду, огляд на стан сп’яніння водія ОСОБА_2 проведено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, про що складено необхідні документи.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 100 від 03.02.2016, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, направлення ОСОБА_2 на медичний огляд та проходження медичного огляду у лікарні за для визначення стану алкогольного сп’яніння. А зазначені обставини, які зафіксовані на нагрудну відеокамеру (відеореєстратор), повністю підтверджуються також наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1359 від 07.11.2015 п. 1 розділу 9, та відсторонено ОСОБА_2 від керування транспортним засобом.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки особою, уповноваженою на складання протоколу та зібрання матеріалів, було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_2 огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він не погодився та пройшов його у лікарні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., оскільки останній порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи, а також з наданими у судовому засідання показами свідка ОСОБА_3

Суд враховує, що захист ОСОБА_2 було забезпечено адвокатом ОСОБА_1 Однак захисник у судовому засіданні не ставила під сумнів зібрані уповноваженою особою докази, а також надані до справи матеріали, як і не наводила підстав вважати недопустимими чи не достовірними надані у судовому засіданні покази свідка, показання якого, незважаючи на те, що він є особою, яка складала протокол про адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_2, повністю підтверджуються дослідженими доказами та наданими для дослідження суду матеріалами.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2, ступінь його вини та майновий стан.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_2, що останній відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, має посвідчення водія серії ВАН № 169836.

Обставиною, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшує відповідальність ОСОБА_7 суд визнає суспільно-корисну діяльністю – службу в Збройних силах України. Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_2, характеру та суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків.

Оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем суд вважає необхідним при накладенні адміністративного стягнення звільнити останнього від сплати судового збору.

Керуючись ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

ОСОБА_2 на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_2 не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_2, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу в передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд, а ОСОБА_2 в той же строк та у тому ж порядку, з момент отримання копії даної постанови.

Суддя Т. О. Комплєктова