Вирок № 80888545, 02.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/18496/18

н/п 1-кп/640/405/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря - Авдєєв Д.Є.,

потерпілого - ОСОБА_1,

прокурора - Бухан В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні направлений з Прокуратури Харківської області обвинувальний акт за результатами досудового розслідування СУ ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000000808 від 29.07.2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утримання неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2018 року приблизно о 18.45 год. ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем "ВАЗ-2105", д/н НОМЕР_2, на якому рухався по вул. Білгородське шосе в м. Харкові, з боку вул. Ак. Проскури в напрямку пр. Академіка Курчатова.

Під час наближення до перехрестя з пр. Академіка Курчатова, намагаючись виконати лівий поворот на вказаний проспект, водій ОСОБА_2 не переконався в безпеці своїх дій та відсутності наближаючогося зустрічного автотранспорту, розпочав маневр ліворуч, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 16.3 Правил дорожнього руху України, де вказано:

- п. 10.1 "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";

- п. 16.13 "Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку чи праворуч",

і допустив зіткнення з автомобілем "Опель Вектра", д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який в цей час рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної події постраждав пасажир автомобіля "ВАЗ-2105" ОСОБА_1, якому згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/622-А/18 від 17.09.2018 р. спричинені тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у вигляді розрив печінки та правої нирки, які супроводжувались внутрішньочеревним крововиливом 1-2 ступеню, а також тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я, у вигляді закритого багато осколкового подвійного перелому правого стегна із зсувом, переломи 7, 8 ребер з права.

Порушення правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 виразилось в тому, що він, керуючи автомобілем "ВАЗ-2105", перед виконанням лівого повороту на нерегульованому перехресті, не переконався в безпеці своїх дій та у відсутності наближаючогося зустрічного автотранспорту, розпочав маневр, не надавши дорогу зустрічному автомобілю "Опель-Вектра" під керуванням ОСОБА_4, та допустив з ним зіткнення, спричинивши пасажиру свого автомобіля - ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 943/18 від 18.09.2018 р. перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав в повному обсязі, підтвердивши обставини його вчинення.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, між ним та обвинуваченим досягнуто домовленості про порядок відшкодування шкоди, відповідно до якого обвинувачений в силу можливості здійснює йому платежі в рахунок відшкодування шкоди. Просив обвинуваченого суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вину обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд вважає доведеною в повному обсязі.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують, покарання суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому.

Обставини, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлені.

При визначенні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, працюючий не офіційно, одружений, маючий на утриманні неповнолітню доньку, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем проживання зарекомендував себе з позитивного боку.

Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 статті 286 особливої частини КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_2 за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати кримінального провадження складаються з витрат на проведення автотехнічної експертизи № 943/18 від 18.09.2018 р. в розмірі 1716,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2018 р., справа № 640/13428/18, накладено арешт на майно ОСОБА_5, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, а саме: на автомобіль «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2, - шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та його відчуження у будь-який спосіб. Місцем зберігання автомобіля «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2 визначено майданчик тимчасового тримання транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного за даним вироком основного покарання з іспитовим строком на 1 /один/ рік.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Позбавити ОСОБА_2 права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, підстав для його обрання не вбачається.

Скасувати арешт на автомобіль «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2018 року по справі №640/13428/18.

Речовий доказ по справі: автомобіль «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати кримінального провадження у зв'язку з проведенням автотехнічної експертизи № 943/18 від 18.09.2018 року в розмірі 1716,00 гривень. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 899998, УДКС України в Слобідському районі м. Харкова).

Апеляційна скарга на вирок подається до судової палати з кримінальних справ Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя - І.В. Ніколаєнко