Ухвала суду № 80887939, 02.04.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7374/13-ц

Провадження № 6/521/126/19

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2019 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі подання старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області Кудряшов П.Ю., заінтересована особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа № 521/7374/13-ц, виданим Малиновським районним судом м. Одеси 27 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області Кудряшов П . Ю., заінтересована особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа № 521/7374/13-ц, виданим Малиновським районним судом м. Одеси 27 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв. м., житловою площею 39,6 кв. м., в якій зареєстрований малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 521/7374/13-ц, виданим Малиновським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 1566995,06 грн.

Подання обґрунтоване тим, що боржник належним чином ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження та іншими матеріалами справи, однак, до теперішнього часу рішення суду - не виконано, гр. ОСОБА_1 жодного разу не намагався сплатити заборгованість за кредитом або вчинити інші дії спрямовані на добровільне (самостійне) виконання виконавчого документа, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження Згідно відповіді Пенсійного фонду України, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, відносно боржника ОСОБА_5 інформації не знайдено.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України, про осіб-боржників, які отримують пенсії, відносно боржника ОСОБА_6 інформації не знайдено.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, боржник ОСОБА_6 на обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо суми доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Під час проведення виконавчих дій, 13.09.2018 року було оголошено у розшук належні боржнику транспортні засоби, а саме: MAZDA СХ-7 - н/з НОМЕР_2 , MITSUBISHI LANCER - н/з НОМЕР_6.

Враховуючі зазначені вище обставини, для погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, стягнення може бути звернено на іпотечну у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» трьох кімнатну квартиру № АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв. м., житловою площею 39,6кв.м., що належать на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Разом з цим, в квартирі за вищевказаною адресою зареєстрована малолітня особа ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповіддю КП «ЖКС «Вузівський» від 05.10.2018 № 701/01-18 та довідкою про склад родини.

31.01.2019 року стягувач ТОВ «ОТП факторинг Україна» звернувся з відповідною заявою до Відділу, в якій зазначив про необхідність звернення стягнення на іпотечне майно боржника ОСОБА_1 .

Звернуто увагу на те, що ані боржник ОСОБА_1 , ані члени його родини, за місцем знаходження предмета іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_4 , - не мешкають.

06.02.2019 року державним виконавцем за участю представника стягувана ОСОБА_7 було зроблено вихід за місцем знаходження іпотечної квартири, в ході якого стало відомо, що у даній квартирі не проживає малолітня особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актом державного виконавця з відповідним підписом консьєржа даного будинку та свідченнями сусідів.

При вирішенні цього питання потрібно звернути увагу, що зареєстровані у іпотечній квартирі особи, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є колишніми власниками іпотечної квартири (до укладання угоди купівлі-продажу від 11.07.2008 року № 2912),за даною адресою не проживають та не мають ніякого відношення до ОСОБА_1 та підстави іх подальшої реєстрації у даній квартирі невідомі.

Боржник ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , яка є іпотечною у ПАТ «КРЕДОБАНК», що підтверджується Витягом з реєстру.

Також за боржником ОСОБА_1 зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_6 , що також є іпотечною у ПАТ «Дельта Банк».

Враховуючи викладене можна зробити висновок, що в даному випадку не будуть порушені права малолітньої дитини, та на данні правовідносини не розповсюджується дія мораторію на примусову реалізацію майна, введеного Законом України від 03.06.2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник ДВС подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на задоволенні подання.

Решта учасників справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали заяви, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що подання має бути задоволено з таких підстав.

В Малиновському районному суді м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

12 вересня 2013 року Малиновським районним судом м. Одеси по цій справі ухвалено рішення, яким позов Стягнути в солідарному порядку з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за Кредитним договором № ML-502/108/2008 від 11.07.2008 р. у розмірі 3500430,12 (три мільйони п`ятсот тисяч чотириста тридцять грн. 12 коп.), що складає еквівалент 437936,96 дол. США за курсом НБУ (1 долар США - 7,993 грн.) станом на 25.02.2013 р., що складається з:

-залишок заборгованості за кредитом - 82689,08 (вісімдесят дві тисяч шістсот вісімдесят дев`ять дол. США 08 центів), що складає 660933,81 грн. (шістсот шістдесят тисяч дев`ятсот тридцять три грн. 81 коп.);

-сума відсотків за користування кредитом за період з 11.07.2011 року по 25.02.2013 рік - 15333,88 (п`ятнадцять тисяч триста тридцять три дол. США 88 центів), що складає 122563,70 грн. (сто двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят три грн. 70 коп.);

-сума пені за прострочення виконання зобов`язань за період з 25.02.2012 року по 25.02.2013 рік - 339914 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять дол. США), що складає 2716932,60 (два мільйони сімсот шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві грн. 60 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму судових витрат в розмірі 3441,0 (три тисячі чотириста сорок одна грн.).

30 червня 2015 року рішенням Апеляційного суду Одеської області рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2013 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг» заборгованість за кредитним договором № МТ502/108/2008 від 11.07.2008р.: заборгованість за кредитом - 660933,81 грн.; суму відсотків за користування кредитом 122563,70грн.; суму пені за прострочення виконання зобов`язань 783497,51грн., всього 1566995,02грн. (один мільйон п`ятсот шістдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять грн. 02 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір з кожного по 1720,50 грн. Рішення набрало законної сили.

24 жовтня 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №521/2965/13-ц по цій справі.

На виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 521/7374/13-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 27.10.2015 р. про стягнення з ОСОБА_1 (і. н. НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 1566995,06 грн. 05.09.2018 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії яких спрямовано сторонам виконавчого провадження.

Боржник належним чином ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження та іншими матеріалами справи, однак, до теперішнього часу рішення суду - не виконано, гр. ОСОБА_1 жодного разу не намагався сплатити заборгованість за кредитом або вчинити інші дії спрямовані на добровільне (самостійне) виконання виконавчого документа, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження (оригінал виконавчого провадження буде надано для огляду в судовому засіданні).

За відповіддю Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, відносно боржника ОСОБА_5 інформації не знайдено.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, відносно боржника ОСОБА_6 інформації не знайдено.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, боржник ОСОБА_6 на обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо суми доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Під час проведення виконавчих дій 13.09.2018 року було оголошено у розшук належні боржнику транспортні засоби, а саме: MAZDA СХ-7 - н/з НОМЕР_2 , MITSUBISHI LANCER - н/з НОМЕР_6.

Враховуючі зазначені вище обставини, для погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, стягнення може бути звернено на іпотечну у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв. м., житловою площею 39,6 кв. м., що належать на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

В квартирі за вищевказаною адресою з 2018 року зареєстрована малолітня особа ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповіддю КП «ЖКС «Вузівський» від 05.10.2018 № 701/01-18 та довідкою про склад родини .

Згідно пункту 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається виключно при особистому звернені батьків дітей, опікунів або піклувальників.

Підпунктом 4 абзацу 3 пункту 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 передбачено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Вищевказані обставини ускладнюють виконання судового рішення, яке набрало законної сили, адже, в матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, в зв`язку із чим, приватний виконавець вимушений звернутися до суду із відповідним поданням, для вирішення питання про примусову реалізацію нерухомого майна боржника право користування яким мають діти.

31.01.2019 року стягувач ТОВ «ОТП факторинг Україна» звернувся з відповідною заявою до Відділу, в якій зазначив про необхідність звернення стягнення на іпотечне майно боржника ОСОБА_1

Боржник ОСОБА_1 , члени його родини за місцем знаходження предмета іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 не мешкають. 06.02.2019 року державним виконавцем за участю представника стягувача ОСОБА_7 було зроблено вихід за місцем знаходження іпотечної квартири, в ході якого встановлено, що у даній квартирі не проживає малолітня особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актом державного виконавця з відповідним підписом консьєржа даного будинку та свідченнями сусідів.

У іпотечній квартирі зареєстровані особи, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є колишніми власниками іпотечної квартири (до укладання угоди купівлі-продажу від 11.07.2008 року № 2912), за даною адресою не проживають та не мають ніякого відношення до ОСОБА_1 та підстави їх подальшої реєстрації у даній квартирі невідомі.

Боржник ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , яка є іпотечним майном у ПАТ «КРЕДОБАНК», що підтверджується Витягом з реєстру.

За боржником ОСОБА_1 зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_6 , що також є іпотечним майном у ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, в даному випадку не будуть порушені права малолітньої дитини, на ці правовідносини не розповсюджується дія мораторію на примусову реалізацію майна, введеного Законом України від 03.06.2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно підпункту h пункту 5.2. Іпотечного договору від 11.07.2008 року, Іпотекодавець зобов`язаний не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб на території Предмета іпотеки АДРЕСА_1 ) без попередньо отриманої письмової згоди Іпотекодержателя.

Відповідно до отриманої від стягувача заяви, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надавав відповідного дозволу на проведення такої реєстрації малолітньої особи в квартирі іншого власника, а сам ОСОБА_1

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється в примусовому порядку як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто майно, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні реалізується без волевиявлення власника майна (боржника), або осіб, які мають право на користування цим майном, в тому числі і дітей. Таке правило застосовується як до звернення стягнення (реалізації) нерухомого майна, у порядку статей 50, 51 Закону України «Про виконавче провадження», так і щодо реалізації майна, яке вилучається у боржника внаслідок конфіскації, в порядку, передбаченому статтею 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що згідно зі ст. 32 ЦК, ст. 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання. У зв`язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях вищих судових інстанцій України, зокрема в ухвалі колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 11.12.2013 року; ухвалах колегій суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.01.2014 року, 18.06.2014 року.

06 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 331/3496/16-ц, провадження № 61-18760св18 (ЄДРСРУ № 76812049) досліджував питання позовних вимог батьків неповнолітньої дитини про визнання іпотеки недійсною з підстав порушення майнових прав останньої.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті З ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2940цс15 зроблено висновок, що правочин, що вчинений стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України: від 16 вересня 2015 року № 6-392цс15, від 30 вересня 2015 року № 6-384цс15, від 16 грудня 2015 року № 6-214цс15, від 20 січня 2016 року № 6-1560цс15, в яких були встановлені подібні правовідносини, та постановах Верховного суду у складі колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 681/1855/15-ц, провадження № 61-13987св18 (ЄДРСРУ № 74777467), від 11 квітня 2018 року у справі № 509/4210/16-ц, провадження № 61-12803св18 (ЄДРСРУ № 73565589) та ін.

За постановою Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 6-930цс-16 зроблено висновок, що при вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки необхідно в кожному конкретному випадку: 1) перевіряти в дитини наявність права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання; 2) враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору; 3) з`ясовувати, чи існує фактичне порущення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 756/3020/16-ц, провадження № 61-23392св18. Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частин 9, 10 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому законом, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Зміна способу і порядку виконання полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. У ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» при зазначенні повноважень державного виконавця акцент зроблено на тому, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Це означає, що захід примусового виконання визначається зазначеним Законом чи судом і змінюватись державним виконавцем з його ініціативи не може.

Державний виконавець самостійно визначає спосіб виконання, якщо він не встановлений у резолютивній частині рішення суду. Проте за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення способу виконання в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За викладених обставин подання державного виконавця має бути задоволено.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Керуючись ст. ст. 18, 268, 354, 435 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Подання старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області Кудряшов П.Ю., заінтересована особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа № 521/7374/13-ц, виданим Малиновським районним судом м. Одеси 27 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв. м., житловою площею 39,6 кв. м., в якій зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 521/7374/13-ц, виданим Малиновським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 1566995,06 грн.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

СУДДЯ В.К.Гуревський

02.04.2019