Ухвала суду № 80887606, 01.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/6286/16-ц

Провадження № 4-с/520/58/19

УХВАЛА

01.04.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Дмитра Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Дмитра Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що в провадженні приватного виконавця Колечко Д.М. перебуває виконавче провадження ВП № 58151794 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 834 760 грн. 90 коп. що станом на 25.05.2016 року еквівалентно 73 000 дол. США., про яке боржнику не було відомо, виконавець належним чином не повідомиши його передав майно на реалізацію, а тому вважає дії приватного виконавця неправомірними та просить зобов`язати приватного виконавця зупинити проведення електронних торгів щодо вказаного майна.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2019 року скаргу прийнято до провадження.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити з підстав викладених у скарзі.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав відзив, відповідно до якого. Просив у задоволені скарги відмовити, оскільки ним були вчинені всі передбачені законом дії з повідомлення боржника про наявність виконавчого провадження.

Представник стягувача ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність

Частинами 1 та 2 статті 450 ЦПК України, передбачено, що скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Їх неявка, у разі належного повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги та надані докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити виходячи з наступного.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М від 21.01.2019 року ВП № 58151794, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 520/6286/16-ц, виданого Київським районним судом міста Одеси 04.01.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 834 760 (один мільйон вісімсот тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 90 коп.. що станом на 25.05.2016 року еквівалентно 73 000 дол. США.

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Вказані вимоги Закону були виконані приватним виконавцем та винесені ним постанови, а також письмовий висновок з питань оцінки ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника, а саме: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6, надсилалась сторонам, в тому числі боржнику, за адресою вказаною у виконавчому документі рекомендованим поштовим відправленням.

Поштові повідомлення повернулися до приватного виконавця у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а тому боржник був не повідомлений про виконавче провадження не з вини приватного виконавця.

Окрім того, 22.01.2019 року, з метою ознайомлення боржника із постановою про відкриття виконавчого провадження, іншими матеріалами справами, а також перевірки майнового стану боржника, приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_3 (адреса боржника зазначена у виконавчому документі та адреса реєстрації та фактичного мешкання ОСОБА_1 ), однак, потрапити до квартири не вдалося, так як двері ніхто не відчинив, на дзвінки та стук ніхто не реагував. Боржнику ОСОБА_1 було залишено копію постанови про відкриття виконавчого провадження та візитівку приватного виконавця в поштовій скриньці до квартири АДРЕСА_3 Одеської області, про що був складений відповідний акт виконавця.

22.01.2019 року за вих. № 99, копію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, було направлено сторонам виконавчого провадження, а відомості про арешт нерухомого майна боржника внесено до Державних реєстрів

У зв`язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду, виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника.

Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 961/18 виданий 10 12.2018 Фондом Державного майна України, дійсний до 10.12.2021 року), про незалежну оцінку майна, ринкова вартість об`єкта оцінки -- житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею - 283,3 кв.м. житловою площею - 76,5 кв.м., та земельної ділянки, площею 0, 1001 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_6 . кадастровий номер: НОМЕР_2 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , склала 2 459 617,00 гри.

28 01.2019 року за вих. № 154, у відповідності до положень частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, було направлено відповідного листа з повідомленням про оцінку арештованого майна, в якому було зазначено про вартість оціненого майна визначену суб`єктом оціночної діяльності, роз`яснені вимоги частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та було запропоновано ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження в офісі приватного виконавця в будь-який бажаний для сторін виконавчого провадження час.

Також, 28 01.2019 року на адресу боржника було скеровано вимогу приватного виконавця, якою останнього було зобов`язано: з`явитись до приватного виконавця о 10.00 год. 30.01 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , та надати:

1.Письмові пояснення з приводу невиконання рішення, яке набрало законної сили;

2 Декларацію про доходи та майно за формою, встановленою Міністерством юстиції України (додаток 1 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5);

3. Довідку про зареєстрованих осіб в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 ;

4. Довідку про зареєстрованих осіб в будинку за адресою: АДРЕСА_6 ,

5 . Копії технічних та правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_6 ;

6. Якщо вказане майно знаходиться в іпотеці або заставі, копії відповідних документів;

7. Письмові пропозиції щодо видів майна, на яке слід звернути стягнення в першу чергу.

Того ж дня. тобто 28.01.2019 року, приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_3 (адреса боржника зазначена у виконавчому документі та адреса реєстрації та фактичного мешкання ОСОБА_1 .), для перевірки майнового стану боржника та ознайомлення останнього з матеріалами виконавчого провадження, однак, і цього разу, потрапити до квартири не вдалося, так як двері ніхто не відчинив, на дзвінки та стук ніхто не реагував. Боржнику ОСОБА_1 було залишено вимогу приватного виконавця від 28.01.2019 року в вхідних дверях та в поштовій скриньці до квартири АДРЕСА_3 району , Одеської області, про що був складений відповідний акт приватного виконавця. При проведенні виконавчих дій здійснювалась фотофіксація.

01.02 2019 року, у відповідності до вимог абзацу 2 частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову стягнення на майно, що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ). у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, і урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів. Копія зазначеної постанови надіслана сторонам виконавчого провадження 01.02.2019 року за вих. № 213.

В подальшому, коли боржник з`явився на прийом до приватного виконавця 05 березня 2019 року, останній повторно вжив заходи направлені на доведення до відома боржника винесених постанов та письмового висновку з питань оцінки ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника, та надав йому копії зазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що дії приватного виконавця з приводу примусового виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 09 серпня 2017 року були вчинені із дотриманням діючого законодавства, а твердження ОСОБА_1 є необгрунтованими, недоведеними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також наданими поясненнями сторін.

Окрім того, жодною нормою ЦПК та іншим законом не передбачено зупинення судом проведення електронних торгів при розгляді скарги на дії державного виконавця, а навпаки таке зупинення є повноваженнями державного виконавця, у провадженні якого знаходиться справа.

Згідно з роз`ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Враховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку забезпечення скарги вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, ВССУ в ухвалі від 25.10.2017 у справі № 296/4819/17 дійшов висновку, що зупинивши передачу майна на реалізацію, суди порушили норми ЦПК України та вийшли за межі своїх процесуальних повноважень.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, та дослідження наданих матеріалів, давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку, що обґрунтування скарги не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Заперечення учасників виконавчого провадження та їх представників з приводу скарги знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та вважаються судом обґрунтованими.

Таким чином, суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що в задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 447-453 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Дмитра Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_2) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2019 року.

Суддя Маломуж А. І.