Ухвала суду № 80887358, 06.03.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/20421/16-к

Номер провадження:1-кп/521/739/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року колегія суддів Малиновського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

суддів - Іщенка О.В.,

- Старіков О.О.,

за участю секретаря - Дорич А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015160000000786 від 18.11.2015 р. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 146, ч.5 ст. 191 КК України,

клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Журбіної Л.В.,

захисників - Мацко В.В., Гузь Г.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1.,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду на розгляді колегії суддів під головуванням судді Непоради О.М. перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 146, ч.5 ст. 191 КК України.

26 грудня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 146, ч.5 ст. 191 КК України, а також наявність передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, які були враховані судом при обрані запобіжного заходу на досудовому розслідуванні.

Разом з цим, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбаченого ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Прокурор у судовому засіданні вважав необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, враховані при обрані йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники, заперечували проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, обґрунтовуючи відсутністю ризиків, на які вказував прокурор.

Вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, колегія судів приймає до уваги те що він обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 146, ч.5 ст. 191 КК України, які є злочинами середньої тяжкості та особливо тяжким злочином відповідно, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , оскільки вони поєднані зі спричиненням матеріальної шкоди в особливо великих розмірах та організації незаконного позбавлення волі осіб, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї. Матеріальна шкода є суттєвою для потерпілих, про що свідчить заявлений цивільних позовів. Встановлений стороною обвинувачення розмір матеріальних збитків від кримінальних правопорушень становить 980756 грн.

Судом встановлено, що існує ризик, що тяжкість покарання, яка може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду. Що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що по вказаному кримінальному провадженню ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.08.2016 року до ОСОБА_1 , був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, який ОСОБА_1 порушив, та став умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим був оголошений у розшук, та пізніше він був знайдений і взятий під варту.

Крім того, у справі не допитані свідки, тому не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.

Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують продовження дії застосованого запобіжного заходу щодо нього.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому провадженні.

Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів приходить до висновку, що тривале тримання під вартою зазначеного обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v. Switzerland judgement» of 26 January 1993, Series A no.254-A, p.15, §30).

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.

Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 392 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 54 дня, з урахуванням попередньої ухвали суду тобто до 04 травня 2019 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Непорада

суддя О.В. Іщенко

суддя О.О. Старіков