Ухвала суду № 80887355, 29.03.2019, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/498/13-ц

Номер провадження: 6/511/15/19

29.03.2019 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого Ільяшук А. В.,

секретаря судового засідання - Чернецької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області подання Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Виконуючий обов`язки начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Мірошник О.А., звернулася до суду з поданням про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,0576 га, на якій розташований магазин за адресою АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26.12.2002 року.

В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що на примусовому виконанні у Роздільнянському міжрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження № 55155764 від 14.11.2017 року за виконавчим листом №511/498/13-ц виданим Роздільнянським районним судом Одеської області від 29.05.2013 року про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в розмірі 412702,30грн. Боржники належним чином повідомлені про відкриття виконавчого провадження, однак до теперішнього часу рішення суду не виконано. Державним виконавцем встановлено, що боржнику ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 0,0576 га, на якій розташований магазин за адресою АДРЕСА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26.12.2002 року. 21.11.2017 року державним виконавцем здійснено опис та арешт майна належного ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки. 02.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 24.01.2019 р. отримано звіт про незалежну оцінку майна ФОП ОСОБА_3 , вартість арештованого майна визначено 1 343 712,00 грн. 13.02.2019 року державним виконавцем направлена заявка про реалізацію арештованого майна до Одеської філії ДП «СЕТАМ». 27.03.2019 р. на адресу відділу ДВС заявка про реалізацію арештованого майна Одеськоюфілією ДП «СЕТАМ» повернута без виконання, оскільки: земельна ділянка, яка підлягає реалізації площею 0,0576 га, на якій розташований магазин за адресою АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26.12.2002 року, не містить кадастрового номеру.

Згідно ч. 11ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Виконуючий обов`язки начальника Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Мірошник О.А., до суду не з`явилася, заяви або клопотання від неї не надходили.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця Роздільнянського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.11.2017 року було відкрито виконавче провадження ВП № 55155764 з виконання виконавчого листа по справі № 511/498/13-ц, виданого 29.05.2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в розмірі 412702,30грн. (а.с.97 т.2)

Постановою головного державного виконавця Роздільнянського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.12.2018 року було замінено стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» ( а.с.98, т.2)

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26.12.2002 року, земельну ділянка площею 0,0576 га, на якій розташований магазин за адресою АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 . ( а.с.117, т.2)

21.11.2017 року державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна боржника. ( а.с. 105-106, т.2).

02.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

24.01.2019 року отримано звіт про незалежну оцінку майна ФОП ОСОБА_3 , вартість арештованого майна визначено 1 343 712,00 грн.

13.02.2019 року державним виконавцем направлена заявка про реалізацію арештованого майна до Одеської філії ДП «СЕТАМ».

27.03.2019 року на адресу відділу ДВС заявка про реалізацію арештованого майна Одеськоюфілією ДП «СЕТАМ» повернута без виконання, оскільки: земельна ділянка, яка підлягає реалізації площею 0,0576 га, на якій розташований магазин за адресою АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26.12.2002 року, не містить кадастрового номеру.( а.с.118, т.2)

Відповідно до договору іпотеки (при укладанні з майновим поручителем) від 10.09.2007 року (далі Договір), укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Фішером Б.І. за реєстровим № 3695, цей договір забезпечує вимоги іпотеко держателя, що витікають з кредитного договору №010/15-73/07-470 від 07 вересня 2007 року. Предметом іпотеки згідно п.1.2. Договору є нерухоме майно: магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на магазин НОМЕР_3 від 31 липня 2007 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15473860 від 03.08.2007 року, витяг з реєстру права власності на нерухоме майно №155101629 від 14.08.2007 року. Разом із іпотекою нерухомого майна, яке зазначено в п.1.2. цього Договору, в іпотеку за цим Договором надається земельна ділянка, на якій знаходяться визначені будівлі та споруди. Земельна ділянка загальною площею 0,0576 га, за адресою АДРЕСА_5 , належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_2 , виданого Роздільнянською міською радою Одеської області 26.12.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю НОМЕР_4 ( а.с. 100-104, т.2)

Отже вказана земельна ділянка є предметом іпотеки за іпотечним договором від 10.09.2007 року та була передана ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 010/15-73/07-470 від 07.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 До правонаступника стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», після заміни сторони у виконавчому провадженні, перейшли всі права та обов`язки іпотекодержателя за вказаним Договором.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 161218014 від 27.03.2019 року та постанови опису і арешту майна від 21.11.2017 року на земельну ділянку накладено арешт (а.с. 105-109, т.2).

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У поданні державного виконавця не зазначено, що боржник добровільно не виконує рішення суду та не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Статтею 440 ЦПК України передбачено звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно ч. 1 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

У відповідності до ч. ч. 4 та 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

За положеннями ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

У розділі 6 Договору іпотеки, вказаного вище, сторони визначили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема у п.6.4. зазначено: «звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку»; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя».

Нормами статей 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку».

Згідно із Правовою позицією Верховного Суду України у справі за № 6-224цс16: Закон України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Враховуючи те, що земельна ділянка, на яку виконуючий обов`язки начальника Роздільнянського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Мірошник О .А. просить звернути стягнення, перебуває в іпотеці ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» , суд вважає, що стягувач вправі звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено Законом України «Про іпотеку».

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 48, 50, 51, 53 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», ст. 440 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,0576 га, на якій розташований магазин за адресою АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 26.12.2002 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 02.04.2019 року.

Суддя : Ільяшук А. В