Ухвала суду № 80886936, 26.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/1230/19

Провадження № 6/520/102/19

УХВАЛА

26.03.2019

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

Томаєв звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа виданого Київським районним судом м.Одеси 11.10.2010р. у справі №2-4051/09 таким, що не підлягає виконанню. Заява вмотивована тим, що судом 24.11.2009р. задоволено позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, рішення набрало законної сили та видано виконавчі листи. Однак ОСОБА_2 на зазначене рішення суду у 2013р. подано апеляційну скаргу і ухвалою апеляційної інстанції 16.01.2014р. йому поновлено строк на апеляційне оскарження. Вважає, що у період після 16.01.2014 року, відповідно до чинного на той час законодавства, такі листи мали бути повернені до суду, у а замість них стягувач, після 05.02.2014 року мав отримати інші, із зазначенням іншої дати набрання рішенням законної сили, та таким чином вказуючи на те, що не заважаючи на приписи законодавства, вказані виконавчі листи досі перебувають не серед матеріалів справи №2-4051/09, а у стягувача, та він вживає заходи щодо пред`явлення їх до виконання приватним виконавцем Притуляком В.М., заявник вважав свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заявник у судове засідання не явився, повідомлявся належним чином про час та місце її розгляду, подав письмову заяву, у якій свої вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив.

Приватний виконавець Притуляк В.М. у судове засідання не з`явився,подав відзив у якому заперечував проти задоволення заяви.

За правилами ст. 432 ЦПК України неявка стягувача та боржника у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 24.11.2009р. вказану справу було розглянуто Київським районним судом м. Одеси, вимоги позову було задоволено у повному обсязі.

29.09.2010р. від представника позивача по справі надійшла заява про видачу копії рішення суду та виконавчих листів до нього.

11.10.2010р. на примусове виконання вказаного рішення та на виконання заяви представника позивача судом було видано виконавчі листи у справі. Копії виконавчих листів долучені до матеріалів справи.

24.12.2013р. відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення Київського районного суду м. Одеси.

Ухвалою 16.01.2014р. Апеляційний суд Одеської області поновив строк на апеляційне оскарження вказаного рішення Київського районного суду м. Одеси та прийняв зазначену скаргу до розгляду, а ухвалою від 5.02.2014р. відхили апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін.

Відповідно до ст.432ч.1,2 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник посилається на норми ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв до жовтня 2016р. Дана норма передбачала, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

З справи також вбачається, що приватним виконавцем Притуляк В.М. на підставі виконавчого листа від 11.10.2010р. №2-4051/09, який надійшов до нього у грудні 2017р. було відкрито виконавче провадження №55445159 та здійснюються виконавчі дії.

Суд зазначає, що норми Закону «Про виконавче провадження»606-XIV, які діяли до жовтня 2016р., не застосовуються до приватних виконавців. Крім того, суд зазначає, що подання зазначеного виконавчого документу приватному виконавцю відбулося після рішення апеляційної інстанції по апеляційній скарзі ОСОБА_2 і після вступу у дію чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Також з копії виконавчого листа (а.с.18) вбачається, що останній раз його було повернуто стягувачу у 2015р., тобто після прийняття рішення апеляційною інстанцією по скарзі Гарєва.

Отже суд приходить до висновку, що виконавчий лист помилково не видавався, наявний обов`язок боржника ОСОБА_1 і рішення суду не виконано, тобто відсутні підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволення заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Бескровний Я. В.