Ухвала суду № 80885400, 26.03.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/742/526/19

Єдиний унікальний № 742/4444/18

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2019 року Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Бездідько В.М., при секретарі Шептун В.В., за участі слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігіській області Скрипченко Б.В., захисника Денисенко С.В., розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 08.02.2019 року на транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1 належний ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_1, який був вилучений до Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області під час проведення обшуку 05.02.2019 р. під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 було накладено арешт.

25.03.2019 року адвокат Денисенко С.В., який діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до Прилуцького міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту на вище вказане майно в кримінальному провадженні № 12018270210002011 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Клопотання про скасування арешту майна мотивоване тим, що на даний час досудове розслідування у справі майже завершене, всі необхідні слідчі та процесуальні дії з даним транспортним засобом уже проведені, по справі встановлено всі обставини вчинених дій, а саме, що автомобіль НОМЕР_2, безпосередніх слідів кримінального правопорушення не має та не має безпосереднього доказового значення по справі, а тому у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення як арешт даного автомобіля відпала потреба. Транспортний засіб підозрюваному не належить та використовувся без згоди та відома власника. Власник автомобіля ОСОБА_3 та його дружина є пенсіонерами та потребують у використанні даного автомобіля, оскільки використовують для власних потреб та для потреб своєї сім»ї. ОСОБА_5 має інвалідність ІІ групи, тому вилучення автомобіля негативно впливає на можливість оперативно її транспортувати, в тому числі до лікувальних установ за отриманням медичної допомоги, а тому накладення арешту перешкоджає його використанню та є надмірним втручанням у права власника та не відповідає вимогам розумності й співрозмірності обмеження права власності.

В судовому засіданні адвокат Денисенко С.В. подане клопотання підтримав та просив слідчого суддю його задовольнити з наведених підстав.

Слідчий в судовому засіданні щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими заявник обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, взявши до уваги доводи сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п.15 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході проведення досудового розслідування для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, було проведено ряд слідчих дій.

Відповідно до п.п.2,5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Обґрунтування слідчого про накладення арешту на транспортний засіб фактично зводиться лише до необхідності його збереження як речового доказу. Жодних аргументів щодо подальшого проведення слідчих дій з вище вказаним автомобілем, зокрема і проведення відповідних експертиз чи інших слідчих дій, слідчим в судовому засіданні не наведено.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, автомобіль НОМЕР_3 належить ОСОБА_3. Належне останньому право розпоряджатись належним йому майном, що є основоположним аспектом права власності, на момент розгляду клопотання є вочевидь обмеженим, оскільки транспортний засіб перебуває на території Прилуцького ВП ГУНП.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя, виходячи з підстав розумності та керуючись принципами змагальності і диспозитивності, для забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, захисту законних прав та інтересів власника майна, а також відсутності негативних наслідків для інших осіб,вважає, що накладення арешту на автомобіль НОМЕР_3 має бути скасовано.

Керуючись ст.ст.98,170-173,174,370,372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, який накладався ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.02.2019 року у рамках досудового розслідування кримінального провадження №12018270210002011 від 04.12.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст.309 КК України, на транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.М.Бездідько