Рішення № 80884859, 06.03.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7639/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2019

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Приступи Д.І.,

секретарів Стрілець С.В..

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» (29009, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) до ОСОБА_3 (29000, м.Хмельницький, вул..Л.Чайкіної, 2, код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,

встановив:

МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 16 418,09 грн. за період з 01.10.2015 року по 01.06.2016 року, 2 953,97 грн. заборгованості за теплову енергію від трубопроводів, 165,12 грн. 3% річних та 805,04 грн. інфляційних нарахувань.

Посилається на те, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» надає відповідачу послуги з теплопостачання до приміщення площею 77,2 кв.м. в будинку №62 по вул. Проскурівській у м.Хмельницькому, відповідно до договору №2607/1177 від 14.10.2010 року про надання послуг з теплопостачання. Відповідач свої зобов’язання по оплаті за спожиті послуги не виконує, відтак утворилася заборгованість за спожиті послуги. В зв’язку з цим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні та поданому письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечували, вказували на їх безпідставність та просили в задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необгрунтованість позову, та про те, що в його задоволенні слід відмовити.

Як об’єктивно встановлено судом, 14.10.2010 року між МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір №2607/1177 про надання послуг з теплопостачання.

Позивач стверджуючи, що ним надаються ОСОБА_3 послуги з теплопостачання до приміщення площею 77,2 м.кв. в будинку № 62 у м. Хмельницькому на підставі укладеного договору №2607/1177 про надання послуг з теплопостачання, та про те, що внаслідок невиконання своїх договірних зобов’язань за вказаним договором у позивача виникла заборгованість, звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 16 418,09 грн. за період з 01.10.2015 року по 01.06.2016 року, 2 953,97 грн. заборгованості за теплову енергію від трубопроводів, 165,12 грн. 3% річних та 805,04 грн. інфляційних втрат.

Встановлено, що ОСОБА_3 належало до 20.02.2017 року на праві власності нежитлове приміщення зальною площею 122,8 кв.м. в будинку №62 по вул. Проскурівській у м.Хмельницькому, яке використовувалось в господарській діяльності ФОП ОСОБА_3. що підтверджується, зокрема, і договором № 2607/1177, стороною якого був саме ФОП ОСОБА_3

29.08.2014 року ФОП ОСОБА_3 звернувся із заявою до директора МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» про надання технічних умов для від’єднання від централізованого теплопостачання приміщення по вул. Проскурівській, 62 у зв’язку із переходом на електричне опалення. Будь-яких заперечень від позивача на дану заяву відповідач не отримував. Вказане підтверджується матеріалами справи та

не спростовується позивачем. В подальшому були від'єднані ним же встановлені системи опалення в приміщенні.

Факт відсутності приладів опалення в приміщенні №62 по вулиці Проскурівській в місті Хмельницькому підтверджується, зокрема, рішенням Хмельницького міськрайонного суду та ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області в справі № 686/22034/16-ц.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно п. 29. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач має право на зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

Таким чином, відповідач фактично не отримував від позивача послуги з теплопостачання в період з 01.10.2015 року по 01.06.2016 року в тому обсязі, як це відбувалось до демонтажу системи опалення, а відтак у відповідача відповідно до п.29. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення є право на зменшення розмірі оплати.

Таким чином, на думку суду, вірною є позиція відповідача про те, що позивачу, станом на 01.10.2015 року, було відомо про розірвання Договору про надання послуг з теплопостачання № 2607/1177 від 14.10.2010р. (відповідно до п.29 зазначеного Договору) та про демонтаж системи центрального опалення, а відтак відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача коштів в рахунок оплати послуг, які фактично не надавались та в умовах відсутності договірно-правового оформлення відносин між сторонами.

Твердження позивача в обґрунтування позовних вимог, в якому він посилається на п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р., відповідно до якого у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири, судом до уваги не береться, оскільки позивачем не було надано технічну документацію на будинок №62 на вул.. Проскурівській у м. Хмельницькому, а відтак неможливо визначити частку відповідача у загальній опалювальній площі будинку.

Надана позивачем довідка від 20.02.2019 року №389/02 не може бути належним та допустимим доказом, оскільки подана з порушення вимог процесу, після закінчення підготовчого засідання під час розгляду справи по суту.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що Відповідачем не порушувались грошові зобов’язання перед позивачем, у позивача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій - неустойки, штрафу, пені.

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 354 ЦПК України,

в и р і ш и в :

В позові відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 березня 2019 року.

Суддя Д.І. Приступа