Ухвала суду № 8088481, 14.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2010 р. м. КиївК-36454/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКонюшка К.В.

суддів:Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року

у справі № 14/220

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алліс»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алліс»звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000252340/0 від 13.06.2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність визначення товариству податкового зобовязання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Д.Р. Україна Ко», оскільки зі вказаним підприємством ТОВ «Алліс»ніколи немало господарських відносин, а реквізити підприємства були використані при оформленні фіктивних документів.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Кіровограді оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення з мотивів порушення цими судами норм процесуального права та направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кіровоградською ОДПІ було проведено позапланову зустрічну перевірку ТОВ «Алліс»з питань взаємовідносин з ПП «Д.Р. Україна Ко»за лютий 2004 року, за результатами якої складено Акт № 72/23-40/143/31844943 від 10.06.2005 року (далі Акт перевірки).

За даними Акта перевірки встановлено, що підприємством податкова накладна № 22 від 21.02.2004 року на суму 121611,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 20268,66 грн. (соя в кількості 75,96 т за ціною 1334,107 грн./т) не була включена в книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг) до складу податкових зобовязань, як у відповідному звітному періоді, так і в подальших звітних періодах та невідображена в податкових деклараціях з податку на додану вартість, чим було порушено пункт 4.1. статті 4, підпункт 7.3.1. пункту 7.3 статі 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР), що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2004 року в розмірі 20268,66 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252340/0 від 13.06.2005 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30402,99 грн., у тому числі 20268,66 грн. основного платежу та 10134,33 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, 07.07.2005 року директор ТОВ «Алліс»звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо проведення перевірки та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1.

Відповідно до даних листа від 30.09.2005 року Миколаївського міського управління УМВС України заяву ТОВ «Алліс»направлено для проведення додаткової перевірки для уточнення даних та адреси проживання ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.10.2005 року було направлено матеріали господарської справи № 14/220 до прокуратури Кіровоградської області для вирішення питання про порушення кримінальної справи.

Згідно з постановою старшого слідчого прокуратури м. Кіровограда від 10.03.2006 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_1. та ОСОБА_2. складу злочину, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, з посиланням на те, що дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. хоча формально і містять ознаки злочину, передбаченого названою статтею, але були направлені не на заволодіння чужим майном

Зі змісту вищезазначеної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що в квітні березні 2004 року представники з м. Миколаєва скуповували сою в Черкаській області та просили ОСОБА_1. надати документи від будь-якого підприємства на реалізації їм сої. Документи взяли у ОСОБА_2., який працював на той час в ТОВ «Алліс», за посередництво він отримав 1000,00 грн.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність факту реалізації ТОВ «Алліс»ПП «Д.Р. Україна Ко»сої в кількості 75,96 т на суму 121611,98 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252340/0 від 13.06.2005 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30402,99 грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з підпунктом 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту. В даному випадку розмір державного мита становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

Таким чином, за розгляд вказаних позовних вимог позивач повинен був сплатити 3,40 грн. державного мита.

Судами попередніх інстанцій було помилково застосовані положення 44 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні адміністративного спору за правилами Кодексу адміністративного судочинства України безпідставно, стягнуто з Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно зі статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим.

З огляду на викладене, резолютивна частина судового рішення першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутого державного мита, та порядку його стягнення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2006 року у справі № 14/220 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000252340/0 від 13.06.2005 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30402,99 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алліс»(25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 75, офіс № 3, р/р 26066310115701 в КФ АКБ «Новий», МФО 323457, код ЄДРПОУ 31844943) 3,40 грн. державного мита».

В іншій частині ухвалені у даній справі судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий(підпис)Конюшко К.В.

Судді(підпис) Ланченко Л.В. (підпис) Нечитайло О.М. (підпис) Пилипчук Н.Г. (підпис) Степашко О.І. З оригіналом згідно Відповідальний секретар А.В. Савченко