Ухвала суду № 80883066, 02.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

02.04.2019 Справа №607/7752/19

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з матір’ю – ОСОБА_1 за адресою: вул. Братів Гжицьких, 10, м. Тернопіль.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 гривень.

Разом із цим, згідно п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 гривень.

При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем не сплачено судового збору за подання до суду позову, однак, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду, мотивоване тим, що її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, оскільки на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Як убачається із долученої до матеріалів позовної заяви копії довідки виданої 14 січня 2019 року Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, за період з січня 2018 року по грудень 2018 року ОСОБА_1 нараховано дохід у розмірі 107188,91 гривень.

Доказів на підтвердження того, що інший з батьків ухиляється від сплати аліментів на дітей суду не надано.

Таким чином, позивачем не наведено та не надано доказів, які підтверджували б наявність у неї підстав, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Наведені у клопотанні доводи позивача про те, що з огляду на її майновий стан та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей вона не взмозі сплатити судовий збір є неспроможними, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не дають підстав для його задоволення та звільнення від сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором, відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір” позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Натомість, позовна заява не містить викладу обставин щодо того, що між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання неповнолітніх дітей сторін.

Крім цього, заявляючи вимогу про визначення місця проживання неповнолітніх дітей сторін разом із матір’ю за адресою: вул. Братів Гжицьких, 10, м. Тернопіль, позивачем не зазначено у позові жодних доказів щодо того, кому належить вказане житло та на якій підставі у ньому проживає позивач, оскільки, із змісту позовної заяви та долученої копії паспорт позивача вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є: Підволочиське шосе 3 км., буд. 17, с. Смиківці, Тернопільський район, Тернопільська область.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Натомість, позивачем не зазначено, чи вживались нею заходи досудового врегулювання спору.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, усі долучені до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, що суперечить вимогам встановленим до оформлення копій документів.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

У відповідності до частини 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.

Судовий збір у розмірі сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк: Отримувач : УК у м. Тернополі/м. Тернопіль/ 22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37977726; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Номер рахунку : 31211206019002; Код класифікації доходів : 22030101; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050) за позовом ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Головуючий суддяОСОБА_6