Ухвала суду № 80881067, 29.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47732/18

Провадження № 2-о/761/226/2019

У Х В А Л А

29 березня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Консорціум «Український центр підтримки номерів та адрес» про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

20 листопада 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, звернувся до Верховного Суду з клопотанням про визначення підсудності цивільної справи за його заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. від 26.11.2018 року підсудність цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення визначено Шевченківському районному суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.12.2018 року, дану справу було передано судді Осаулову А.А.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року відмовлено у відкритті провадження за даною заявою.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.03.2019 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14.12.2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

При цьому, у відповідності до положень ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із змісту заяви, заявник просить визнати недостовірною та спростувати інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Інтернет-мережі за відповідним посиланням наступного змісту: «Окружение ОСОБА_1, включая учредителя «Города счастливых детей», не раз ловили на махинациях с недвижимостью. В 90-е ОСОБА_1 скупал за бесценок квартиры эмигрантов».

У п.13 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 надано роз'яснення, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.

У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то відповідно до положень частини шостої ст.235 ЦПК, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Згідно положень ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

На підтвердження своїх вимог про неможливість встановити особу, яка поширила недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 та власника веб-сайта, заявник посилався на оригінал висновку експертного телекомунікаційного дослідження та про доручення вказаного висновку у додатку до заяви.

Між тим, такого висновку та будь-яких інших документів, які підтверджують викладені у заяві обставини заявником не надано.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Тому, заявнику необхідно надати суду документи, які підтверджують викладені у заяві обставини, в тому числі докази про неможливість встановити особу, яка поширила недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 та їх копії відповідно до кількості учасників справи, а також копію заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 10, 177, 185, 293 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Консорціум «Український центр підтримки номерів та адрес» про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.