Рішення № 80880573, 02.04.2019, Оболонський районний суд міста Києва

02.04.2019 Справа № 756/8357/18

Ун.№756/8357/18

Пр.№2/756/1361/19

У Х В А Л А

28 березня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді Майбоженко А.М.

при секретарі Ковган О.І.

за участю

представника позивача Пилипа В.М.

відповідача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» ОСОБА_14, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідація Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Міхно Сергій Семенович про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», ОСОБА_14, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Оболонського районного суду м.Києва знаходиться вищевказана цивільна справа.

В судовому засіданні 28.03.2019 року відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про закриття провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» ОСОБА_14, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідація Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Міхно Сергій Семенович про звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки пов'язаний з правочином, що укладений між юридичними особами.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи суд вважає правильним закрити провадження у справі в частині первісних позовних вимог ПАТ «Українська інноваційна компанія» з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав позовних вимог ПАТ «Українська інноваційна компанія», позивач як кредитор подав до суду загальної юрисдикції позов до фізичних осіб, до яких перейшло заставне майно, що перебувало в заставі у позивача на підставі договору, який був укладений на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачами наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України (як приклад, пункти 5, 10, 14 статті 20 ГПК України).

Отже, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.09.2013 між публічним акціонерним товариством «Укрінбанк», правонаступником якого є ПАТ «Українська інноваційна компанія», та ТОВ «Оленерго» укладено кредитний договір. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Оленерго» та ПАТ «Укрінбанк», правонаступником якого є ПАТ «Українська інноваційна компанія» 13.03.2015 року укладено договір застави №2, відповідно до умов якого було забезпечено виконання зобов'язань позичальника за вищевказаним кредитним договором заставою передало в заставу банку чотирнадцять транспортних засобів, які в подальшому ТОВ «Оленерго» були відчужені відповідачам. Оскільки відносно ТОВ «Оленерго» порушене провадження у справі про банкрутство, а борг товариства за кредитним договором становить 205 650 374,58 грн., позивач як заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням за рахунок предмета застави.

Оскільки договір застави укладався на забезпечення виконання договору між двома юридичними особами, тобто має місце спір щодо виконання договору, укладеного між двома юридичними особами, то незалежно від суб'єктного складу справа про звернення стягнення на предмет застави повинна розглядатися у суді господарської юрисдикції.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року за № 910\1733\2018.

З цих підстав, суд вважає правильним закрити провадження в даній справі в частині первісних позовних вимог.

Керуючись ст.255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» ОСОБА_14, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідація Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Міхно Сергій Семенович про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», ОСОБА_14, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном в частині первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» ОСОБА_14, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленерго», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідація Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Міхно Сергій Семенович про звернення стягнення на предмет застави.

Повідомити Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» про те, розгляд справи відноситься до юрисдикції господарських судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2019 року.

Суддя: А.М.Майбоженко