Рішення № 80880307, 12.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/105/19

Справа №760/17100/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі: Ковальській К.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника МОУ - Дорожинської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату та Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 499 від 28.05.2008.

Позов обгрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в Деснянському районному в м. Києві військовому комісаріаті.

Позивач вказав, що 11.01.1995 йому первинно було встановлено третю групу інвалідності з подальшим повторним оглядом. Випискою із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань і травми № 471 від 07.09.1994, зазначається, що захворювання так, пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і травма, так, отримана при виконанні обов'язків військової служби.

Позивачем зазначено, що З 19.04.2012 йому було довічно встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК серія 10ААА № 777719.

Позивач посилався на те, що з метою реалізації соціального та правового захисту військовослужбовців, передбаченого Конституцією України. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звернувся із заявою та доданими документами до неї до Київського міського військового комісаріату про направлення їх до Департаменту фінансів МОУ на комісію для розгляду питання, щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи, згідно постанови КМУ №499 від 28.05.2008. Натомість, КМВК в своєму листі № 4908 від 20.06.2012 та Департамент фінансів МОУ у листі № 248/3/6/1099 від 08.06.2012, відмовили у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим документи повернено без реалізації. Відповідь була мотивована тим, що з 01 січня 2007 року почала діяти нова редакція ст. 16 згаданого Закону, яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги, до цього часу ( з 01 січня 1991 року) ця стаття передбачала виплату страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням. Виплата страхових сум здійснювалася HACK «ОРАНТА». Оскільки, ОСОБА_1 був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції статті 16 згаданого Закону, то на нього дія статті 16 в редакції після 01 січня 2007 року не поширюється.

Позивач не погоджується з таким висновком КМВК та Департаменту фінансів МОУ, з огляду на те, що він отримав другу групу інвалідності в 2012 році, при цьому так і не отримував страхових сум від НАСК «ОРАНТА» та одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою від 28.05.2008 №499.

Зазначено, що другу групу інвалідності позивачу призначено у 2012 році, після прийняття ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у новій редакції та постанови КМУ №499 від 28.05.2008.

А тому вважає дії відповідачів незаконними.

Ухвалою судді від 07.09.2017 адміністративний позов залишено без руху.

08.11.2017 недоліки позовної заяви було усунено позивачем.

Ухвалою судді від 10.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

07.02.2018 на адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому просив передати адміністративну справу на розгляд до окружного адміністративного суду, а в разі відмови у передачі справи до окружного адміністративного суду, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до МОУ.

Так, представник МОУ у своїх запереченнях посилався на те, що позивачем не надано документів, що підтверджують те, що він не скористався вибором, який надавав йому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак, отримати додатково іще одноразову грошову допомогу за ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не вбачається можливим згідно норм законодавства України. Крім того, вказав, що позивачем не додано матеріалів справи документів, що підтверджують отримання ним інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби або ж внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язку військової служби.

Представник МОУ посилався також на те, що відсутність виплат у HACK «Оранта» у зв'язку з встановленням інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії та ЧАЕС є передбачуваною та такою, що у повній мірі відповідає приписам законодавства України, оскільки такі виплати здійснюються відповідним центром з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадянина. Такої довідки, що позивач вже не отримав відповідних виплат так і не було надано.

Також представником МОУ зазначено, що позивачу під час первинного огляду була встановлена III група інвалідності орієнтовно аж 1993 році, точну дату встановити не можливо, оскільки така довідка не була надана до пакету документів. Вищу II групу інвалідності позивачу встановлено після проведення повторного огляду 28.03.2012. Враховуючи той факт, що позивачу було встановлено вищу групу інвалідності, а саме II групу понад дворічний термін з часу первинного встановлення інвалідності, то, відповідно, правових підстав для здійснення виплати одноразової грошової допомоги у Міністерстві оборони України немає, при цьому, останній не може вийти за рамки та змінити на власний розсуд зміст норми статті 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, звернув увагу суду на те, що у листі Міністерства охорони здоров'я від 27.04.16 №16.06-16/625-16/10515, за підписом Заступника Міністра охорони здоров'я, зокрема зазначено, що днем встановлення інвалідності вважається дата проходження громадянином первинного огляду МСЕК. Дата підвищення групи інвалідності не може вважатися днем встановлення інвалідності.

Також пояснено, що позивачем всупереч нормам ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» №975 від 23.12.2015, позивачем було не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Такий документ відсутній у матеріалах справи, тому у відповідача виникають підстави для висновку про те, що є непідтвердженими обставини щодо того, чи є у розпорядженні позивача документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Таким чином, надання неповного пакету документів є підставою для відмови заявнику в отриманні одноразової грошової допомоги.

Крім того, представник МОУ вказав, що відповідно до Довідки до акта МСЕК Серії 10ААА №777719 інвалідність II групи безстроково було встановлено 28.03.2012. Саме на підставі цієї довідки позивач вважає, що у нього виникло право на звернення до Міноборони з приводу призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, тому строк звернення до Міноборони щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги минув ще у 2015 році.

Також посилався на те, що суд не втручається та не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки, а тому сторона відповідача вважає, що позивач помилився у своїх позовних вимогах, оскільки суд наділений правом лише зобов'язати відповідача розглянути повний пакет документів, встановлений законодавством України для позивача, на Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

18.06.2018 на адресу суду від представника Київського міського військового комісаріату надійшов відзив на позов, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову. Пояснено, що 20.06.2012 КМВК направив ОСОБА_1 лист-повідомлення, що комісія Департаменту фінансів МОУ, розглянувши звернення, вивчивши уважно його документи, дійшла висновку про необхідність повернення їх до КМВК без реалізації (08.06.2012 №248/3/6/1099). Позивач звертався з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник КВМК посилався на те, що останній не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги проводить її виплату громадянинові, якому призначено одноразову грошову допомогу. КВМК направив позитивний висновок до Департаменту фінансів МОУ, відповідно до заяви позивача. У зв'язку з наведеним вважає, що КВМК було дотримано вимоги чинного законодавства.

У судовому засіданні 21.09.2018 представником відповідача Міністерства оборони України - Дорожинською А.Д. було заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 21.09.2018 у задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача МОУ у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

КВМК у судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Деснянському районному в м. Києві військовому комісаріаті.

Позивач, звертаючись до суду із позовом вказав, що 11.01.1995 йому первинно встановлено третю групу інвалідності з подальшим повторним оглядом, що не заперечували у судовому засіданні сторони.

Згідно виписки із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань і травми № 471 від 07.09.1994, захворювання підполковника у відставці ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і травма, отримана при виконанні обов'язків військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було довічно встановлено другу групу інвалідності з 19.03.2012, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК серія 10ААА № 777719.

Встановлено, що позивач 24.05.2012 звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності.

На вказану заяву КМВК листом від 20.06.2012 повідомив ОСОБА_1, що комісія Департаменту фінансів МОУ, розглянувши звернення, вивчивши уважно його документи, дійшла висновку про необхідність повернення їх до КМВК без реалізації (08.06.2012 №248/3/6/1099).

Так, згідно повідомлення Департаменту фінансів МОУ від 08.06.2012 №248/3/6/1099, після розгляду документів ОСОБА_1 встановлено, що підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає. Підставою для вищезазначеного слугувало те, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому на нього не поширюється дія вказаної статті, отже, права на виплату одноразової грошової допомоги він не має. Зазначено, що виплата страхових сум здійснювалася Національною страховою компанією «Оранта».

Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 1 ст.16-2 вказаного Закону встановлено, що Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 16-3 Закону у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Порядком про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 2 постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284 і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331.

Тобто, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням у січні 1995 року третьої групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби.

Відповідно до п.8 Порядку якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Тобто, з точки зору п.8 даного Порядку єдиною підставою для виплати цієї різниці є встановлення наступної групи інвалідності в межах двохрічного строку з моменту встановлення первинної групи інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що після встановлення позивачу у січні 1995 року ІІІ групи інвалідності останній не звертався з заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги.

В подальшому 19 березня 2012 року позивачу була встановлена ІІ група інвалідності, тобто через три роки після первинного встановлення групи інвалідності.

Крім того, як вбачається з відповідей, наданих на запит суду, Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської РДА в м. Києві від 24.01.2019 №35-143 та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 12.02.2019 №05/227-09, ОСОБА_1 було здійснено виплату різниці одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, між другою та третьою групами інвалідності, в розмірі 94,80 грн. поштовим переказом за домашньою адресою.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги позицію представника позивача про те, що позивач не звертався після первинного встановлення інвалідності із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, а має також право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням наступної групи інвалідності під час повторного огляду.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, ст. ст. 2, 77, 139, 159, 243-245, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: