Рішення № 808802, 06.03.2007, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 2-170/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2007 року Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Золотар М.М.

при секретарі: Лемак І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 13399,94 гривень та моральної шкоди на суму 50000 гривень, завданої злочином , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 14 грудня 2006 року звернулася до Хустського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, посилаючись на те, що 17 липня 2005 року вона ще з декількома пасажирами їхала з відповідачем в місто Одеса. Близько 01.35 години відповідач ОСОБА_2., керуючи вантажним мікроавтобусом «Фіат-Дукато», рухаючись в напрямку м. Вінниця на автодорозі «Львів-Кіровоград-Знам'янка» біля села Головчинці Летичівського району Хмельницької області, грубо порушив правила дорожнього руху та допустив наїзд на нерухомий екскаватор. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я. Просить суд постановити рішення згідно якого стягнути з ОСОБА_2 в її користь 13399,94 гривень матеріальної шкоди, які вона витратила на придбання ліків, санаторно-куртортне лікування, посилене харчування, транспортні послуги, відсутність можливості працювати та 50000 гривень моральної шкоди, яка виражається в тому, що вона перенесла страх за своє життя, фізичний біль як в момент спричинення тілесних ушкоджень, так і під час лікування.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги зменшили на 2500 гривень, й просять стягнути з відповідача 10899,94 гривень матеріальної та 50000 гривень моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що матеріальну та моральну шкоду в розмірі 3000 доларів США він позивачці вже відшкодував, про що свідчить дана нею розписка, яка приєднана до матеріалів кримінальної справи.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 17 липня 2005 року ОСОБА_1. разом ще з декількома пасажирами їхала з відповідачем в місто Одеса. Близько 01.35 години відповідач ОСОБА_2., керуючи вантажним мікроавтобусом «Фіат-Дукато», рухаючись в напрямку м. Вінниця на автодорозі «Львів-Кіровоград-Знам'янка» біля села Головчинці Летичівського району Хмельницької області грубо порушив правила дорожнього руху та допустив наїзд на нерухомий екскаватор. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла 3-го шийного хребця, забійної рани тім'яної ділянки голови, які за своїм характером відносяться до тяжких, що небезпечні для життя в момент спричинення. 24 січня 2006 року вироком Летичівського районного суду Хмельницької області, що стверджується копією, ОСОБА_2 засуджено за ст. 286 ч.2 КК України до трьох років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.

На запит з Летичівського районного суду Хмельницької області надійшла копія розписки від 28.10.2005 року, в якій позивачка ОСОБА_1 вказує, що відповідачем відшкодовано їй всі матеріальні витрати.

В судовому засіданні позивачкою стверджено, що розписку про відсутність претензій вона дала під впливом вмовлянь відповідача, так як він вважав, що її наявність пом'якшить покарання за вчинений ним злочин.

В обґрунтування матеріальної шкоди позивачкою ОСОБА_1. надано копії фіскальних чеків та квитанції про оплату лікарських препаратів на загальну суму 1984,94 гривень. По направленню лікувального закладу позивачка в 2005 та 2006 роках проходила лікування в медичному реабілітаційному центрі «Південний Буг», де вартість разової путівки становила 1500 гривень, а всього вона затратила 3000 гривень. Крім того під час санаторно-курортного лікування вона витратила 1000 гривень на посилене харчування.

Під час лікування в Летичівській ЦРЛ, Хустській ЦРЛ, Івано-франківській обласній клінічній лікарні позивачка користувалася транспортними послугами по її перевезенню, що було обов'язковим з урахуванням отриманих травм, на що витратила 2560 гривень (витрати по оплаті водія, бензину), що стверджується довідкою.

За медичні послуги, надані в Івано-франківській обласній клінічній лікарні позивачкою сплачено 210 гривень, що стверджується чеком та квитанцією.

В зв'язку з отриманими травмами позивачка не працювала з 17 липня 2005 року по 01.03.2006 року, тому розмір відшкодування за вказаний час з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка з 01.07.2005-01.09.2005 p.p. становила 310 гривень, 01.09.2006-01.01.2006 року - 350 гривень, 01.01.2006 -01.07.2006 p.p. - 375 гривень, складає 2493 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, придбання ліків, протезування.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки за заподіяне ним ушкодження здоров'я слід стягнути 10899,94 гривень матеріальної шкоди, які були затрачені нею на придбання ліків, необхідністю посиленого харчування та відсутністю можливості працевлаштування.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача позивачці спричинено моральну шкоду, яка виражається в тому, що вона перенесла страх за своє життя, фізичний біль як в момент спричинення тілесних ушкоджень, так і під час лікування. Довготривале лікування та малорухомість призвела до нервового перенапруження, будучи хворою, вона змушена була шукати спеціалістів для одержання належної медичної допомоги. За час лікування вона була позбавлена можливості спілкування з дітьми, з рідними, прирвалися її нормальні життєві стосунки.

За таких обставин суд беручи до уваги характер та обсяг страждань позивачки, визначає розмір моральної шкоди в 20000 гривень.

З матеріалів справи слідує, що позивачка понесла витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 400 гривень, які згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України присуджуються зі сторони не на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1167 та 1195 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 10899,94 (десять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 94 копійок матеріальної шкоди.

2

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 400 (чотириста) гривень судових витрат, понесених позивачкою за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1108 (одну тисячу сто вісім) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ГУДКУ у Закарпатській області МФО 812016 р/р №31214259700318 код ОКПО 22108130 - 30 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Хустському районному суді.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарженням протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду підпис: М.М.Золотар

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду М.М.Золотар