Рішення № 80879722, 22.03.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/19/18

Провадження № 2/727/260/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Яреми Л.В.

при секретарі - Снігур З.Г.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

учасники справи:

представник позивача – ОСОБА_2

представник відповідача – ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 12 травня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір №б/н, згідно умов якого відповідачу було видано кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом в заяві.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, не сплачує отриманий кредит, в зв’язку з чим станом на 31 жовтня 2017 року утворилась прострочена заборгованість в сумі 106000 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту в сумі 7718 грн. 25 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 98281 грн. 75 коп.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь несплачену заборгованість за кредитним договором в сумі 106000 грн., а також судові витрати в сумі 1600 грн.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 січня 2018 року даний позов передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Представник позивача АТ КБ “ПриватБанк” ОСОБА_2 в судовому засіданні всі обставини викладені в позові підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 12 травня 2010 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При підписанні Анкети-Заяви останній підтвердив, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також підтвердив ознайомлення та згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

За нормами частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Окрім того, у статті 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір від 12 травня 2010 року відповідач не оскаржував, в установленому законом порядку він не визнаний недійсним, а тому згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також відповідач не оспорював факт підписання наданих банком документів та здійснення банківських операцій за картковим рахунком, що зокрема підтверджується випискою з особового рахунку.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач, не оспорюючи факт отримання первинної кредитної картки та кредитних коштів, заявив про застосування позовної давності.

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.11, 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на титульній стороні карти, включно. Після закінчення строку дії картки строк її продовжується шляхом надання картки з новим строком дії.

За укладеним між сторонами кредитним договором, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.5-6), довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ( а.с.7), виписки з особового рахунку (а.с.125-128), довідки про видачу кредитних карток (а.с. 109), виписки з програмного комплексу Єдиної клієнтської бази ( а.с.165), які надані банком до позовної заяви та під час розгляду справи, вбачається, що позичальнику після отримання картки було неодноразово збільшено кредитний ліміт, максимальний розмір якого становив 8000 грн., з якого відповідачем фактично не повернуто 7718 грн. 25 коп., а також надано кредитну картку з таким терміном дії: № 4149437730082284 від 31 серпня 2012 року з терміном дії до травня 2016 року.

Оскільки, як вбачається із виписки з особового рахунку, розрахунок заборгованості здійснювався за основною карткою № 4149437730082284, строк дії якої тривав до травня 2016 року, суд вважає, що позивачем наведеними вище доказами доведено отримання та неповернення відповідачем кредитних коштів до закінчення строку дії вказаної картки, а відповідно і кредитного договору - до 31 травня 2016 року, кредиту у розмірі 7718 грн. 25 коп.

Також судом не можуть братися до уваги заперечення представника відповідача про те, що докази надані банком до позовної заяви неналежні, не містять відомостей про суму 8000 грн. кредитного ліміту, наданого відповідачу на платіжну картку, не містять відомостей, що саме відповідач користувався вказаним картковим рахунком, оскільки, як вбачається із розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, ОСОБА_1 неодноразово користувався кредитними коштами та протягом тривалого часу виконував умови договору споживчого кредиту, сплачуючи заборгованість у розмірі, визначеному вказаним договором з розрахунку отриманої відповідачем суми коштів, тобто вчиняв дії, що підтверджують визнання ним вказаного боргу або іншого обов'язку за кредитним договором. Тим більше, із виписки з програмного комплексу Єдиної клієнтської бази, де є фотографія ОСОБА_1 з карткою вбачається, що саме він отримав зазначену вище картку.

Тому такі доводи представника відповідача судом відхиляються, як необґрунтовані.

23 липня 2018 року відповідач звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності в суді та просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 47 статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, користуючись кредитними коштами, відповідач періодично сплачував заборгованість за наданим кредитом, останній платіж він здійснив 10 березня 2015 року.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки, а не закінченням строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104 цс16.

Як зазначалося вище, строк дії виданої відповідачу картки № 4149437730082284 був визначений до травня 2016 року.

З огляду на викладене та з урахуванням наведених обставин і факту пред'явлення банком позову 08 січня 2018 року, вбачається, що позов в частині стягнення тіла кредиту заявлено в межах позовної давності.

Що стосується позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованих за період до 08 січня 2015 року, то суд враховує, що договором передбачено погашення процентів за користування кредитом періодичними щомісячними платежами.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верхового Суду України, викладеному у постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Отже, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих за період до 08 січня 2015 року заявлено після спливу трирічної позовної давності, що з урахуванням заяви відповідача про її застосування та відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованих за вказаний період.

З огляду на трирічну позовну давність з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нараховані лише за період з 08 січня 2015 року по 31 травня 2016 року - закінчення строку дії договору.

Виходячи з базової відсоткової ставки у розмірі 36%, зміненої відсоткової ставки у розмірі 30% та 34,8% на рік, а з 1 квітня 2015 року відсоткової ставки 43,2% річних, з якої суд провів розрахунки у межах предмету позову, розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідача за період з 08 січня 2015 року по 31 травня 2016 року, становить 4572 грн. 14 коп., яка визначена згідно наступного розрахунку:

1) 7718 грн. 25 коп. (сума боргу на яку нараховуються відсотки) : 100 х 34,8 % річних : 360 х 23 дні (період з 08 січня 2015 року по 30 січня 2015 року) = 171 грн. 60 коп.;

2) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 1 день (період з 30 січня 2015 року по 31 січня 2015 року) = 07 грн. 46 коп.;

3) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 4 дні (період з 31 січня 2015 року по 04 лютого 2015 року) = 29 грн. 84 коп.;

4) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 23 дні (період з 04 лютого 2015 року по 27 лютого 2015 року) = 171 грн. 60 коп.;

5) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 1 день (період з 27 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року) = 07 грн. 46 коп.;

6) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 4 дні (період з 28 лютого 2015 року по 04 березня 2015 року) = 29 грн. 84 коп.;

7) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 6 днів (період з 04 березня 2015 року по 10 березня 2015 року) = 44 грн. 76 коп.;

8) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 18 днів (період з 10 березня 2015 року по 28 березня 2015 року) = 134 грн. 29 коп.;

9) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 34,8 % : 360 х 3 дні (період з 28 березня 2015 року по 31 березня 2015 року) = 22 грн. 38 коп.;

10) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 31 березня 2015 року по 01 квітня 2015 року) = 07 грн. 46 коп.;

11) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року) = 268 грн. 59 коп.;

12) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 30 квітня 2015 року по 29 травня 2015 року) = 268 грн. 59 коп.;

13) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 Х 1 день (період з 29 травня 2015 року по 30 травня 2015 року) = 09 грн. 26 коп.;

14) 7718 грн. 25 коп.: 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 30 травня 2015 року по 31 травня 2015 року) = 09 грн. 26 коп.;

15) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 31 травня 2015 року по 29 червня 2015 року) = 268 грн. 59 коп.;

16) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 29 червня 2015 року по 30 червня 2015 року) = 09 грн. 26 коп.;

17) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 30 днів (період з 30 червня 2015 року по 30 липня 2015 року) = 277 грн. 85 коп.;

18) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 30 липня 2015 року по 31 липня 2015 року) = 09 грн. 26 коп.;

19) 7718 грн. 25 коп: 100 х 43,2 % : 360 х 31 день (період з 31 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року) = 287 грн. 11 коп.;

20) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 30 днів (період з 31 серпня 2015 року по 30 вересня 2015 року) = 277 грн. 85 коп.;

21) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 30 днів (період з 30 вересня 2015 року по 30 жовтня 2015 року) = 277 грн. 85 коп.;

22) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 30 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року) = 09 грн. 26 коп.;

23) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 30 днів (період з 31 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року) = 277 грн. 85 коп.;

24)7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 30 днів (період з 30 листопада 2015 року по 30 грудня 2015 року) = 277 грн. 85 коп.;

25) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 30 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року) = 09 грн. 26 коп.;

26) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 10 днів (період з 31 грудня 2015 року по 10 січня 2016 року) = 92 грн. 61 коп.;

27) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 19 днів (період з 10 січня 2016 року по 29 січня 2016 року) = 175 грн. 97 коп.;

28) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 2 дні (період з 29 січня 2016 року по 31 січня 2016 року) = 18 грн. 52 коп.;

29) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 31 січня 2016 року по 29 лютого 2016 року) = 268 грн. 59 коп.;

30) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 29 лютого 2016 року по 29 березня 2016 року) = 268 грн. 59 коп.;

31) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 2 дні (період з 29 березня 2016 року по 31 березня 2016 року) = 18 грн. 52 коп.;

32) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 31 березня 2016 року по 29 квітня 2016 року) = 268 грн. 59 коп.;

33) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 29 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року) = 09 грн. 26 коп.;

34) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 29 днів (період з 30 квітня 2016 року по 29 травня 2016 року) = 268 грн. 59 коп.;

35) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 29 травня 2016 року по 30 травня 2016 року) = 09 грн. 26 коп.;

36) 7718 грн. 25 коп. : 100 х 43,2 % : 360 х 1 день (період з 30 травня 2016 року по 31 травня 2016 року) = 09 грн. 26 коп.

Отже нараховані відсотки складають 4572 грн. 14 коп.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1, як позичальника за кредитним договором, згідно умов цього договору належить стягнути на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 12290 грн. 39 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту в сумі 7718 грн. 25 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4572 грн. 14 коп., задовольнивши частково позовні вимоги.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 185 грн. 44 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 253, 256, 258, 261, 266,267, 526, 527, 530, 536, 546, 599, 610, 611, 612, 614, 625,629, 633,634, 638, 1047-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

-

В И Р І Ш И В :

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КР 135216, виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 17 жовтня 1996 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 травня 2010 року у розмірі 12290 гривень (дванадцять тисяч двісті дев’яносто) гривень 39 копійок, яка складається із: заборгованості по кредиту в сумі 7718 грн. 25 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4572 грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 185 гривень 44 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 22 березня 2019 року.

СУДДЯ ЯРЕМА Л.В.