Ухвала суду № 80879353, 02.04.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2219/19

Провадження № 2/442/857/2019

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"02" квітня 2019 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Павлів З.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Універсальна бурильна техніка» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в її користь середній заробіток за весь період затримки в сумі 3065,56 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати на правову допомогу, а також витрати пов’язані із розглядом даної справи. Водночас, просить зобов’язати відповідача надати суду довідку про її нараховану заробітну плату за останніх два повних місяці роботи та довідку про день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою врегульовано ЦПК України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175 та 177 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов’язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

А тому, позивач повинна сплатити судовий збір за даною вимогою, а також за вимогою про відшкодування моральної шкоди. Даний висновок кореспондує із правовим висновком ОСОБА_2 Верховного суду, викладеним у постанові від 30 січня 2019 року, в справі № 910/4518/16.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання цивільного позову фізичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1% відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб,що в даному випадку становить 768,40 грн.

Окрім вищевказаної позовної вимоги, позивачем заявлено також вимогу про відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в 5000 грн.

Згідно з позицією Верховного суду викладеному у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо така визначена в грошовому вимірі.

Як вбачається з роз’яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Враховуючи те, що позивачем заявлено дві майнові вимоги майнового характеру (стягнення з відповідача 3065,56 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та 5000 грн. моральної шкоди), то з врахуванням загальної суми позовних вимог, останньому необхідно сплатити 1536,80 грн. судового збору в дохід держави, який перерахувати на наступний рахунок: Дрогоб. УК/м.Дрогобич/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38007496; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31216206013014; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;_ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа.

Окрім цього, у позовній заяві позивач вказує про третю особу: ОСОБА_3.

Згідно вимог ст.53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Позивачем вимоги ст.53 ЦПК України не виконано.

У ч.1 ст.2 ЦПК України регламентовано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов’язаний оформити таку у відповідності до вимог ЦПК України, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Універсальна бурильна техніка» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити ОСОБА_1, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів З.С.