Ухвала суду № 80879126, 02.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 1304/3901/12

Провадження 6/461/56/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді Городецької Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Думича Р.М.,

представника заявника ОСОБА_1,

заінтересованої особи ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву начальника Галицького відділу державної виконавчої служи м.Львова ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

в с т а н о в и в :

Начальник Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова ОСОБА_4 21 лютого 2019 року звернувся до Галицького районного суду м.Львова із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду. В обґрунтування поданої заяви покликається на наступне.

На виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби м.Львів ГТУЮ перебуває виконавче провадження №51595647 з виконання виконавчого листа №1304/3901/12 від 06.06.2016 року, виданого Галицьким районним судом м.Львова про витребування комори у підвалі площею 13,1 кв.м. на вул.Дудаєва, 6 у м.Львові із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 «Мадонна» та повернути цю комору ОСОБА_2, як її власнику за Договором купівлі-продажу квартири №3 у будинку №6 на вул.Дудаєва у м.Львові від 23 грудня 2003 року. При проведенні виконавчих дій, згідно актів державного виконавця встановлено, що при виході на територію за місцем знаходження боржника, працівниками магазину, що належить ОСОБА_5 «Мадонна» був наданий доступ до підвального приміщення, яке згідно плану підвального поверху використовується даним товариством. Із входу у підвальне приміщення даного будинку №6 зафіксовано, що вхід у комору підвального приміщення є замурований. Відтак, вказане підвальне приміщення не є вільним, оскільки у ньому розміщене майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 «Мадонна». У зв’язку із тим, що виконавчий документ станом на нині залишається не виконаний і державним виконавцем не може бути вжито заходів примусового характеру для забезпечення виконання даного виконавчого листа, просить суд на підставі ст.ст.18, 33 Закону України «Про виконавче провадження» змінити спосіб та порядок виконання рішення суду №1304/3901/12 виданого 06.06.2016 року, а саме: витребувати комору у підвалі площею 13,1 кв.м. на вул.Дудаєва, 6 у м.Львові із незаконного володіння ОСОБА_5 «Мадонна» та повернути цю комору ОСОБА_2, як її власнику за Договором купівлі-продажу квартири №3 у будинку №6 на вул.Дудаєва у м.Львові від 23 грудня 2003 року шляхом виселення ОСОБА_5 «Мадонна» з самовільно займаної комори в підвалі площею 13,1 кв.м. на вул.Дудаєва, 6 у м.Львові.

У судовому засіданні державний виконавець Лесько Н.М. заяву підтримала з мотивів наведених у ній.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заяву заперечили, надавши пояснення про те, що звернення державного виконавця до суду із такою заявою є безпідставним, оскільки виконавцем не доведено не можливість виконати рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби м.Львів ГТУЮ перебуває виконавче провадження №51595647 з виконання виконавчого листа №1304/3901/12 від 06.06.2016 року, виданого Галицьким районним судом м.Львова про витребування комори у підвалі площею 13,1 кв.м. на вул.Дудаєва, 6 у м.Львові із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 «Мадонна» та повернути цю комору ОСОБА_2, як її власнику за Догоовром купівлі-продажу квартири №3 у будинку №6 на вул.Дудаєва у м.Львові від 23 грудня 2003 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст.435 ЦК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення має спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по цивільній справі № 6-1829цс15, яка є обов'язковою для всіх судів України.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.

Зміна у способі і порядку виконання виникає тоді, коли при виконанні рішення суду, яким присуджені певні речі, кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності. Це дає підставу для звернення стягнення на грошові кошти тощо.

Суд при вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, не може змінювати саме рішення, що фактично просить заявник у своїй заяві про зміну способу виконання рішення суду.

Встановлення судом порядку виконання рішення суду можливо у виняткових випадках та за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, і у розумінні ст. 435 ЦПК України, це мають бути виключні обставини.

При вирішенні питання про встановлення способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Як стверджує державний виконавець на даний час рішення суду не виконано через те, що вхід у підвальне приміщення будинку №6 є замурований і боржник ОСОБА_5 «Мадонна» незважаючи на вжиті виконавцем заходи, зокрема: накладення штрафу та звернення державного виконавця до Галицького ВП ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення злочину, не виконує рішення суду.

Однак, на думку суду заявником не надано суду переконливих доказів, що підтверджують наявність виняткових обставин та таких, що ускладнюють виконання рішення суду, доцільність і необхідність встановлення порядку виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України.

Керуючись ст.435 ЦПК України, ст.ст. 18, 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви начальника Галицького відділу державної виконавчої служи м.Львова ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання рішення суду – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення (складення). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Городецька