Вирок № 80877346, 19.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10845/17

Провадження № 1-кп/752/230/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

при секретарях Михальчуку М.І., Івасенко І.А.,

Марченко А.В., Мархотко А.С.

за участю прокурорів Ковченка Д.С., Чорноблавської В.М.,

Подмаркової Н.С., Уздемира А.А.,

Люшненка Д.Ю., Віннікова В.М.

потерпілого ОСОБА_7

захисників Намчука В.М., Стринатка Ю.Д.

обвинуваченого ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження №12017100010001077 відносно

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працевлаштованого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_10 26.01.2017 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні супермаркету «Еко маркет» Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Василя Касіяна, в ході конфлікту між його цивільною дружиною ОСОБА_11 та ОСОБА_7, підбіг до останнього та умисно наніс йому правою рукою два удари в область обличчя, від яких потерпілий ОСОБА_7 втратив рівновагу та впав на підлогу, після чого потерпілий підвівся і обвинувачений ОСОБА_10 умисно наніс йому ще два удари в область обличчя, чим спричинив останньому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, а саме - закриту черепно-лицеву травму у вигляді струсу головного мозку, переломів медіальної стінки лівої орбіти (з наявністю повітря в порожнині лівої очниці), лівої носової кістки, підшкірної гематоми м'яких тканин параорбітальної ділянки зліва, забою лівого очного яблука, гіфами, травматичної ерозії рогівки, субкон'юнктивального крововиливу, гематоми обох повік лівого ока.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав суду про те, що перебуває з ОСОБА_11 у цивільному шлюбі, спільно виховують двох неповнолітніх дітей, з потерпілим ОСОБА_7 у будь-яких стосунках не перебуває, наглядно знайомі. 26.01.2017 року він перебував у супермаркеті «Еко маркет» та очікував на ОСОБА_11 Також, у вказаному супермаркеті з компанією перебував потерпілий ОСОБА_7, останній був у стані алкогольного сп'яніння, поводив себе неадекватно. Раптом, він помітив, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 розпочався конфлікт, в ході якого останній сказав, що заспокоїть ОСОБА_11, та взяв її за горло, після чого вони разом впали на дерев'яний ящик, на них зверху впав ще хтось. Побачивши вказаний конфлікт, він підбіг та підняв ОСОБА_11, в цей час ОСОБА_7 впав, будь-яких ударів йому він не наносив. В подальшому ОСОБА_11 почала розраховуватись на касовій зоні магазину, а ОСОБА_7 в цей час підвівся і йому здалось, що останній дістає щось з кишень одягу, тому, розхвилювавшись, та, перебуваючи у стані шоку, він зреагував на такі дії потерпілого та відштовхнув його, при цьому поштовх був направлений у район грудей потерпілого, а не в обличчя. Будь-яких ударів потерпілому він не наносив, спроб залишити місце події він не вчиняв, без будь-якого примусу чекав працівників поліції. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування слідчий йому не надавав. В ході досудового розслідування його викликав слідчий лише один раз і він ставив підпис у пам'ятці про права та обов'язки, будь-які інші документи він не підписував, підписи в матеріалах кримінального провадження у процесуальних документах не його. Із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а також із заявою з приводу фальсифікації доказів у даному кримінальному провадженні він не звертався.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю доведена та стверджується наступними зібраними у в ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_7 показав суду про те, що з обвинуваченим у будь-яких стосунках не перебував та не перебуває, конфліктів з ним до події кримінального правопорушення у нього не було. 26.01.2017 року у вечірній час він вжив пляшку пива, після чого через дві години прийшов до супермаркету «Еко маркет» придбати цигарки. В супермаркеті поблизу нього також перебувала свідок ОСОБА_11, обвинувачений перебував за межами касової зони. Свідок ОСОБА_11 почала нецензурно лаятись до осіб похилого віку, тому він зробив їй зауваження, однак вона не відреагувала, тому він ще раз зробив їй зауваження, після чого вона почала лаятись нецензурною лайкою та кидатись на нього. Через декілька секунд після цього він раптом відчув два удари в обличчя, їх наніс обвинувачений. Від цих двох ударів обвинуваченого він впав. Підвівшись, він запитав у обвинуваченого причини такої поведінки, на що обвинувачений не відповів, а наніс йому ще два удари кулаком, від яких він знову впав та втратив свідомість. В подальшому, його забрала карета швидкої медичної допомоги та він перебував на лікуванні приблизно 22 дні.

Свідок ОСОБА_12 показала суду про те, що у січні 2017 року працювала завідувачем відділу у супермаркеті «Еко маркет», з потерпілим та обвинуваченим у будь-яких стосунках не перебуває. 26.01.2017 року у вечірній час вона перебувала за місцем роботи у супермаркеті та бачила компанію осіб, в тому числі обвинуваченого з дівчиною, які декілька разів заходили до супермаркету та купували алкогольні напої, вони перебували у стані алкогольного сп'яніння, тому охоронець декілька разів робив їм зауваження. Так, вона перебувала поблизу товарів з молочною продукцією і з того місця касову зону магазину видно не було, однак вона чула, як поблизу касової зони дівчина випустила з рук пляшку та лаялася нецензурною лайкою у спілкуванні з касиром, після чого у цей конфлікт вступився чоловік, запропонувавши дівчині заспокоїтись, однак остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння та поводила себе неадекватно, тобто на зауваження вона не реагувала, натомість кричала, що вона мати двох дітей. Як вона зрозуміла для себе у подальшому, конфлікт поблизу касової зони магазину між дівчиною та чоловіком відбувався між свідком ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_7, після чого вона стала свідком штовханини між потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_10, які перебували вже безпосередньо у приміщенні магазину, а не на касовій зоні. В ході цієї штовханини вона бачила, як обвинувачений вдарив потерпілого, після чого обличчя ОСОБА_7 було у крові.

Висновком судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, згідно якого дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 26.01.2017 року о 22 годині 07 хвилин у ОСОБА_7 мала місце закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, переломів медіальної стінки лівої орбіти (з наявністю повітря в порожнині лівої очниці), лівої носової кістки, підшкірної гаматоми м'яких тканин параорбітальної ділянки зліва, забою лівого очного яблука, гіфами, травматичної ерозії рогівки, субкон'юнктивального крововиливу, гематоми обох повік лівого ока; локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних, дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворились внаслідок однократної травматичної дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості якої в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись у термін, вказаний у постанові, тобто 26.01.2017 року; утворення вказаних ушкоджень внаслідок падіння ОСОБА_7 з вертикального положення тіла на площину, а також внаслідок самоспричинення виключається; вказана закрита черепно-лицева травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (т. 1 а.с. 33-37).

Експерт ОСОБА_13 в ході судового розгляду ствердив вказаний висновок судово-медичної експертизи та показав суду про те, що зазначену судово-медичну експертизу було проведено у порядку, встановленому законом, на підставі постанови слідчого з урахуванням наданої у розпорядження експерта медичної документації - медичної карти стаціонарного хворого з Київської міської клінічної лікарні №12, рентген-знімку, КТ-знімку, CD-диску, медичної карти стаціонарного хворого з Олександрівської клінічної лікарні міста Києва. При необхідності для проведення експертизи додаткових матеріалів, їх може бути надано слідчим або витребувано експертом за відповідним клопотанням, що саме мало місце у даному випадку - додаткові документи надавались слідчим чи витребовувались експертом самостійно шляхом заявлення клопотання - він не пам'ятає. Огляд ОСОБА_7 особисто експертом не проводився, оскільки судово-медична експертиза проводилась на підставі наявної медичної документації та потреби у огляді особи не було. За достостовірність або недостовірність наданих експерту документів для проведення експертизи, відповідальність покладено на особу, що призначила експертизу, у даному випадку на слідчого.

Протоколом пред'явленння особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 року та довідкою до нього, згідно якого потерпілий впізнав на фотознімку №1 за рисами обличчя ОСОБА_10 як особу, що 26.01.2017 року нанесла йому тілесні ушкодження у приміщенні супермаркету «Еко маркет» (т. 1 а.с. 41-43).

Протоколом огляду предмету від 24.05.2017 року та відеозаписом до нього, отриманим слідчим у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕКО», згідно якого на відеофайлі об'ємом 265210 КВ, формату МP4, відображено, як 26.01.2017 року у приміщенні супермаркету «Еко маркет» поблизу касової зони між собою спілкуюються ОСОБА_7 та ОСОБА_11, в ході розмови ОСОБА_7 бере ОСОБА_11 за руку і в цей час до них підбігає ОСОБА_10 та наносить ОСОБА_7 декілька ударів, від яких останній втрачає рівновагу та падає, після чого ОСОБА_7 підводиться та рухається у напрямку ОСОБА_10, який наносить йому ще декілька ударів обома руками у область обличчя, від яких ОСОБА_7 втрачає рівновагу та падає, після чого самостійно не підводиться (т. 1 а.с. 24, 56-57).

Покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 суд до уваги не приймає на підставі наступного.

Так, свідок ОСОБА_11 показала суду про те, що з обвинуваченим перебуває у цивільному шлюбі, з потерпілим у будь-яких стосунках не перебуває, вони наглядно знайомі. 26.01.2017 року у денний час доби вона перебувала у супермаркеті «Еко маркет» та побачила потерпілого ОСОБА_7, останній перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, купував горілку та пиво, крім того, чіплявся до неї, однак вона не реагувала та пішла додому. Того ж дня у вечірній час вона знову пішла до супермаркету «Еко маркет», у приміщенні магазину за межами касових зон на неї очікував ОСОБА_10 У торгівельному залі супермаркету раптово вона та ОСОБА_7 зіштовхнулись ліктями, у зв'язку із чим вона перед ним вибачилась, однак останній почав її ображати нецензурною лайкою, після чого він став позаду неї поблизу касової зони та знову почав ображати її, тому вона повернулась до нього обличчям та почала відповідати йому у тон, тобто грубо. В ході даного конфлікту ОСОБА_7 взяв її за горло, друг ОСОБА_7 також схопив її і вони втрьох впали на ящик з фруктами, після чого вона підвелась та вдарила ОСОБА_7 долонею руки в обличчя, оскільки останній ображав її. В подальшому підійшов ОСОБА_10 та відштовхнув ОСОБА_7, оскільки останній розмахував руками, від поштовху потерпілий впав. В подальшому ОСОБА_7 підвівся та почав розмахувати руками та битися, тому ОСОБА_10 знову його відштовхнув і від цього поштовху потерпілий також впав.

Свідок ОСОБА_14 показав суду про те, що з обвинуваченим у будь-яких стосунках не перебуває, наглядно знайомі, оскільки останній його сусід, з потерпілим не знайомий, у будь-яких стосунках не перебуває. 26.01.2017 року він перебував з ОСОБА_10 у супермаркеті «Еко маркет», вони очікували на дружину ОСОБА_10 - свідка ОСОБА_11, оскільки остання в цей час перебувала на касовій зоні супермаркету. Потерпілий також був у супермаркеті, останній трохи хитався, тому він зробив висновок, що ОСОБА_7 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. В подальшому ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_11 і вона впала, ОСОБА_7 впав на неї, у зв'язку із чим, з метою захисту ОСОБА_11, ОСОБА_10 відштовхнув ОСОБА_7 від неї і вони пішли до виходу з магазину, однак ОСОБА_7 наздогнав ОСОБА_10 та в ході словесного конфлікту між ними штовхнув останнього, ОСОБА_10 у відповідь також штовхнув ОСОБА_7 обома руками в область шиї останнього. Будь-яких ударів ОСОБА_7 ОСОБА_10 не наносив.

Таким чином свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_14 ствердили факт події кримінального правопорушення, однак за інших обставин, аніж ті, що викладені у обвинувальному акті, показавши суду про те, що 26.01.2017 року ОСОБА_10 не наносив ОСОБА_7 ударів, а лише штовхав його і в ході штовханини останній втрачав рівновагу та падав, однак такі покази спростовуються висновком судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, згідно якого утворення 26.01.2017 року у ОСОБА_7 вказаних ушкоджень внаслідок падіння ОСОБА_7 з вертикального положення тіла на площину та внаслідок самоспричинення виключається, а також відеозаписом події кримінального правопорушення, на якому зафіксовано факт нанесення ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_7 чотирьох ударів в область обличчя (т. 1 а.с. 33-37, 57).

Крім того, покази цих свідків спростовуються іншими, дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- показами потерпілого щодо обставин події кримінального правопорушення, який ствердив суду факт нанесення ОСОБА_10 йому 4 ударів в область обличчя;

- показами свідка ОСОБА_12, яка ствердила факт нанесення ОСОБА_10 удару ОСОБА_7 в ході штовханини між ними;

- показами експерта ОСОБА_13, який в ході судового розгляду ствердив вказаний висновок судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року.

На підставі викладеного суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14, оскільки вони спростовуються іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, які у своїй сукупності та взаємозв'язку стали для суду переконливими і достатніми для того, щоб надійти до висновку про факт нанесення 26.01.2017 року ударів обвинуваченим ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_7

Крім того, у день події кримінального правопорушення між свідком ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_7 відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_10 і наніс удари потерпілому, тобто сприйняття свідком ОСОБА_11 події кримінального правопорушення не є та не може бути об'єктивним, з огляду на те, що вона була учасником конфлікту з потерпілим, крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що на момент події кримінального правопорушення та на даний час обвинувачений ОСОБА_10 і свідок ОСОБА_11 перебувають у цивільному шлюбі, що також унеможливлює неупереджене та об'єктивне сприйняття свідком події кримінального правопорушення з огляду на наявність стосунків між обвинуваченим та свідком.

Довідку №1900 Київської міської клінічної лікарні №12 про те, що ОСОБА_7 звертався до вказаної медичної установи 07.02.2017 року та у якій зафіксовано наявні у ОСОБА_7 станом на 07.02.2017 року тілесні ушкодження, суд до уваги також не приймає, оскільки у ній відсутні дані щодо отримання потерпілим вказаних тілесних ушкоджень саме 26.01.2017 року, тобто у день події кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 11).

Покази обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що він не наносив ОСОБА_7 ударів, а лише його штовхав, а також його покази про те, що у момент події кримінального правопорушення у нього не було умислу, направленого на нанесення ОСОБА_7 ударів, суд до уваги не приймає, оскільки такі покази спростовуються:

-показами потерпілого ОСОБА_7 щодо обставин події даного кримінального правопорушення, а саме - нанесення йому ОСОБА_10 4 ударів у обличчя;

- показами свідка ОСОБА_12, яка ствердила факт нанесення ОСОБА_10 удару ОСОБА_7 в ході штовханини між ними, після нього вона бачила, що обличчя потерпілого було у крові;

-протоколом пред'явленння особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 року та довідкою до нього, згідно якого потерпілий впізнав на фотознімку №1 за рисами обличчя ОСОБА_10 як особу, що 26.01.2017 року нанесла йому тілесні ушкодження у приміщенні супермаркету «Еко маркет» (т. 1 а.с. 41-43);

-протоколом огляду предмету від 24.05.2017 року та відеозаписом до нього, у яких відображено обставини події кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 24, 56-57).

- висновком судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, у якому зафіксовано отримане 26.01.2017 року ОСОБА_7 тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої черепно-лицевої травми (т. 1 а.с. 33-37);

-показами експерта ОСОБА_13, який в ході судового розгляду ствердив вказаний висновок судово-медичної експертизи.

Факт наявності у обвинуваченого умислу на спричинення ОСОБА_7 тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості стверджується також множинністю ударів, тобто кількістю нанесених потерпілому ударів та послідовністю їх нанесення обвинуваченим потерпілому, що свідчить про умисний характер дій ОСОБА_10, а саме те, що спочатку він наніс потерпілому два удари в область обличчя, від яких ОСОБА_7 впав, після чого, коли потерпілий підвівся та наблизився до нього - останній наніс йому ще два удари в обличчя, від яких потерпілий знову впав.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто кожна зі сторін кримінального провадження зобов'язана доводити перед судом обставини, на які вона посилається, шляхом подання ними відповідних доказів.

На підставі викладеного суд не приймає до уваги покази обвинуваченого про те, що 26.01.2017 року у момент події кримінального правопорушення останній перебував у стані шоку та хвилювання, та вважає їх спробою обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене, оскільки стороною захисту в ході судового розгляду у розпорядження суду не було надано будь-яких доказів на ствердження таких обставин.

Покази обвинуваченого про те, що після завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні йому не було вручено копію обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, а також про те, що усі докази даного кримінального провадження є сфальсифікованими, суд до уваги також не приймає, оскільки будь-яких доказів на ствердження таких своїх доводів стороною захисту у розпорядження суду надано не було, крім того у другому томі на аркуші справи №6 міститься розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, будь-яких доказів про те, що вказана розписка є або могла бути сфальсифікована, стороною захисту у розпорядження суду надано не було.

Оцінюючи доводи сторони захисту про необхідність визнання недопустимим та виключення з числа доказів протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 25.05.2017 року, що міститься у першому томі на аркушах справи 58-61, суд вважає їх безпідставними, оскільки суд не посилається і не міг посилатись у вироку на вказаний протокол допиту свідка в силу ст. 23 ч. 1 КПК України, згідно якої суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, що і мало місце в ході даного судового розгляду під час допиту свідка ОСОБА_12 28.11.2017 року.

Доводи сторони захисту у судових дебатах про те, що висновок судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року слід визнати недопустимим доказом з огляду на порядок отримання цього доказу, в тому числі з огляду на те, що документи, надані для проведення експертизи було отримано з порушенням порядку, встановленого законом, суд до уваги не приймає на підставі наступного.

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що постановою слідчого від 01.05.2017 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено судово-медичну експертизу (т. 1 а.с. 29-30).

01.05.2017 року до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи для проведення вказаної судово-медичної експертизи було направлено вищезазначену постанову слідчого від 01.05.2017 року та медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_7 з Київської міської клінічної лікарні №12 (т. 1 а.с. 31).

При цьому, при проведенні судово-медичної експертизи експертом було використано - медичну карту стаціонарного хворого з Київської міської клінічної лікарні №12, рентген-знімок, КТ-знімок, CD-диск, медичну карту стаціонарного хворого з Олександрівської клінічної лікарні міста Києва.

Вказане стверджується безпосередньо висновком судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, показами експерта ОСОБА_13 та супровідним листом №04.08-2968 від 19.05.2017 року, згідно якого після проведення експертизи слідчому було направлено окрім висновку судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, матеріали, що були використані експертом, а саме - медичну карту стаціонарного хворого з Київської міської клінічної лікарні №12, рентген-знімок, КТ-знімок, CD-диск, медичну карту стаціонарного хворого з Олександрівської клінічної лікарні міста Києва (т. 1 а.с. 32, 33-37).

При вирішенні питання щодо можливого порушення експертом порядку отримання додаткових матеріалів, на підставі яких було складено висновок судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, суд виходить з того, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, що встановлено ст. 84 ч. 1 КПК України.

Як було зазначено вище, однією із загальних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає здійснення кримінального провадження на основі змагальності, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, однак у розпорядження суду стороною захисту не було надано доказів на ствердження своїх доводів щодо порядку отримання висновку судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року та додаткових документів, на підставі яких його було складено, та не доведено у передбаченому КПК України порядку переконливості своєї позиції у даному питанні, а тому такі доводи сторони захисту суд до уваги не приймає, посилаючись у вироку суду на висновок судово-медичної експертизи №737/Е від 19.05.2017 року, як на доказ у даному кримінальному провадженні.

Крім того, своїм правом на заявлення клопотання про проведення судово-медичної експертизи безпосередньо в ході судового розгляду сторона захисту не скористалась.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 були кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України правильно, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При обранні покарання обвинуваченому суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу обвинуваченого, який не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем реєстрації та проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного спяніння, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_10 про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду на підставі ст. 128 ч. 7 КПК України, роз'яснивши останньому право пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства (т. 1 а.с. 52).

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10обов'язки протягом іспитового строку періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_10 про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Роз'яснити потерпілому ОСОБА_7 право пред'явлення цивільного позову у порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.

На підставі ст. 376 ч. 3 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Відповідно до ст. 376 ч. 6 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку, вручити його обвинуваченому - негайно.

Суддя О.С. Первушина