Ухвала суду № 80876658, 01.04.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1772/19

Провадження № 2-з/242/9/19

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2019 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Любчик О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

29 березня 2019 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Селидівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

29 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову з проханням накласти заборону на відчуження майна та накласти арешт на будівлю гаражу, розташованого за адресою Донецька область м. Селидове вул. Козацька буд. 77А.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення, посилається на те, що відповідно до розписки від 23 вересня 2017 року ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_1 позику розміром 15000 доларів США, з терміном повернення позики до 23 вересня 2018 року. 16 січня 2018 року ОСОБА_4 помер. У визначені строки, позика не повернута. ОСОБА_4 на праві власності належить нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, будівля гаражу, розташованого за адресою м. Селидове вул. Козацька буд. 77а. Зазначає, що існують ризики того, що відповідач може продати єдине успадковане майно, а саме зазначений гараж, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК заходи забезпечення позову.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Вирішуючи вказану заяву по суті вважаю за необхідне звернути увагу заявника на роз’яснення зазначені в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття судом заходу забезпечення позову, оскільки заявником не обґрунтовано та не доведено наявності підстав для вжиття таких заходів.

Заявником не зазначено про обставини та не надано належних доказів, які б давали обґрунтовані підстави стверджувати, що невжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Посилання заявника на намір відповідача відчужити спірне майно шляхом його продажу не підтверджено доказами, не вказують на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. До того ж, заявником ОСОБА_1 не доведено, що між сторонами дійсно виник спір та останній звертався до відповідача з вимогою погашення позики, як до спадкоємця. А отже, не існує ризиків ускладнення виконання можливого рішення суду.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя О.В. Любчик