Постанова № 80873965, 01.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.04.2019

справа № 642/1046/19

провадження № 3/642/432/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, працююча головним бухгалтером у ТОВ «Діфлон», зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за ст. 162-1 КУпАП зі змінами та доповненнями, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу № 8 про адміністративне правопорушення від 12.02.2019 року складеним головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, вбачається, що під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфлон» (ЄДРПОУ 24674128), що знаходиться за адресою м. Харків, пров. Пластичний, 9, встановлено, що посадова особа головний бухгалтер ТОВ «Діфлон» ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке виразилось порушенні порядку здійснення валютних операцій, а саме порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” зі змінами та доповненнями, в результаті чого порушено строки розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 07.05.2018 року № 07/05-18. Факт порушення встановлено актом перевірки від 12.02.2019 року № 404/20-40-14-06-06/246744128, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 162-1 КупАП зі змінами та доповненнями..

Представник особи, стосовно якої складено адміністративний протокол, адвокат ОСОБА_3 у судове засідання з’явився та просив закрити провадження по справі у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з підстав зазначених у письмових запереченнях ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 та головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162-1 КУпАП , є акт перевірки від 12.02.2019 року № 404/20-40-14-06-06/246744128 «про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Діфлон» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 07.05.2018 № 07/05-18 за період з 01.07.2018 року по 31.01.2019 року, в ході якого було виявлено порушення ст.. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-вр «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями,, а саме станом на 30.06.2018 року по контракту від 07.05.2018 року № 07/05-18 обліковувалася дебіторська заборгованість в сумі 2340 дол.США — граничний термін — 25.11.2018 року; імпортний товар по контракту від 07.05.2018 року № 07/05-18 фактично надійшов на територію України 01.12.2018 року згідно відбитку Одеської митниці ДФС на товаросупровідному документі коносаменті від 25.10.2018 № СО SU6173659600К, тобто з порушенням встановлених термінів, що було покладено в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162-1 КупАП зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

На час складання протоколу про адміністративне правопорушення, набрали чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року, згідно яких стаття 162-1 КУпАП викладена в новій редакції: «Порушення порядку здійснення валютних операцій - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.», виключені частини 2, 3.

У вказаній редакції діє з 07.02.2019 року.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 162-1 КупАП вбачається, що правопорушення полягало у порушенні строків поставки імпорту товару по зовнішньоекономічному контракту від 07.05.2018 року № 07/05-18 та мало місце в період з 25.11.2018 року по 01.12.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КупАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Стаття 162-1 КупАП в редакції від 15.11.2011 року, що діяла на вказаний період, була викладена в такій редакції:

Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах.

Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах.

Примітка. 1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

Проте, ні протокол про вчинення адміністративного правопорушення, складений у відношенні ОСОБА_1 від 12.02.2019 року, а ні акт перевірки від 12.02.2019 року № 404/20-40-14-06-06/246744128 та додані до нього матеріали, не містять доказів вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на умисне ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті та відповідно дати та часу таких дій, а зазначено лише факт наявності порушення на кілька днів строку поставки імпортного товару іноземним контрагентом перед ТОВ «Діфлон».

Спираючись на положення ч.1ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011р.,заява №16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 162-1КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені обставини виключають провадження по справі, оскільки відсутня подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 162-1 КупАП зі змінами та доповненнями, тому даний матеріал в силу п. 1 ст. 247 КпАП України підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 162-1, 247, 283, 284 КпАП України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.162-1 КупАП, зі змінами та доповненнями, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162-1 КупАП, зі змінами та доповненнями.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Г.Пашнєв