Вирок № 80873341, 02.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

02.04.2019

Справа № 642/1261/19

Провадження № 1-кп/642/452/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурора Шевцова О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дубрівськ Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, перебуваючого у цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого 10.02.2017 Машівським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, штраф сплачений засудженим 15.03.2018 року, судимість не знята та не погашена,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення злочину проти власності, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та знов повторно, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так 01.06.2017 року в період часу з 11.00 годин до 13.30 годин ОСОБА_1, знаходячись на авторинку «Лоск» за адресою: м. Харків, майдан Юрія Кононенко, 1-а, на автопарковці на східній стороні ринку, побачив автомобіль марки ВАЗ 2107, з реєстраційними номерами НОМЕР_2, червоного кольору, номер кузову НОМЕР_1, який було припарковано, в цей же день власником вказаного автомобілю ОСОБА_3

В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом ОСОБА_3, після чого останній, реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно із корисливих спонукань, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, відкрив замок зі сторони водія та проник в салон автомобілю, сів за кермо, завів двигун та привів в рух зазначений транспортний засіб, на якому залишив місце вчинення злочину, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом. Згідно висновку експерта ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 29.01.2019 № 1596 середня ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 2107» д.н.з НОМЕР_2 становить 57 882, 74 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 57 882,74 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив, що дійсно 01.06.2017 року він зі своїми знайомими приїхав по запчастини на авторинок «Лоск», що знаходиться у м. Харкові. В період часу з 11 до 13.30 годин, знаходячись на автопарковці авторинку, він побачив автомобіль марки ВАЗ 2107, з реєстраційними номерами НОМЕР_2, червоного кольору, який було припарковано. В цей момент у нього виник умисел, направлений на викрадення даного автомобіля. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою підготовленої викрутки, відкрив замок зі сторони водія, проник у салон автомобіля, сів за кермо, завів двигун за допомогою викрутки, яку він вставив та провернув в замку двигуна автомобіля, після чого приїхав на даному автомобілі до місця свого проживання, де залишив його у дворі домоволодіння. Наступного дня даний автомобіль був вилучений працівниками поліції з його домоволодіння.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, а тому його дії кваліфікує відповідно за ч.2 ст.289 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, раніше судимий, має постійне місце реєстрації, згідно наданої суду уповноваженим органом пробації досудової доповіді від 15.03.2019 року орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити середню небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, є інвалідом з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС, переніс тяжку хворобу після ДТП (відкриту проникаючу черепно- мозкову травму, забій головного мозку тяжкого ступеню, відкритий багатоскальковий депресивно вдавлений перелом лобної кістки з переходом на кістки фронтальних пазух, верхньої стінки орбіти, післятравматичний масивний субараноїдальний крововилив, післятравматичний менінгоенцефаліт ).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, наявність інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.

Враховуючи той факт, що потерпілий ОСОБА_3 не має до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій (а.с. 47), з урахуванням особи обвинуваченого і наведеного вище переліку пом'якшуючих покарання обставин, які істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України - нижче нижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 289 КК України, без конфіскації майна, яке є особистою власність засудженого.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 відмовився від заявленого на стадії досудового розслідування цивільного позову до ОСОБА_1 на суму 10000 грн., а тому провадження за цим цивільним позовом слід закрити.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням ХНДІСЕ ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса судово - автотоварознавчої експертизи № 1596 від 29.01.2019 в розмірі 1430 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, оскільки експертиза була проведена у зв'язку із вчиненим обвинуваченим кримінальним правопорушенням.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскаціє майна.

Обраний у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 31 січня 2019 року.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_3 на суму 10000 грн. закрити у зв'язку з відмовою цивільного позивача від позову.

Ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.06.2017 та від 20.06.2017 про накладення арешту на майно - скасувати.

Речові докази у справі: технічний паспорт, ключі, автомобіль марки ВАЗ 2107, червоного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_2, які було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити у його володінні.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням ХНДІСЕ ім. засл. проф.М.С.Бокаріуса судово - автотоварознавчої експертизи № 1596 від 29.01.2019 в розмірі 1430 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Вікторов