Рішення № 80870943, 01.04.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6703/16-ц

Номер провадження 2/404/212/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі:

головуючого-судді Павелко І.Л.

з секретарем Зайко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Кіровоградської міської ради до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна, суд -

ВСТАНОВИВ:

Представник Кіровоградської міської ради звернувся до суду з позовом про витребування майна від добросовісного набувача, відповідно до якої просить від ОСОБА_5 на свою користь квартиру АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що квартира АДРЕСА_1 належала Кіровоградській міській раді. Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2014 року встановлено факт належності Кіровоградській міській раді квартири АДРЕСА_1. Зазначеним вироком встановлено, що на підставі підроблених документів, згідно розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року № 48326 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Кіровоградською міською радою 25 березня 2009 року та зареєстроване КП «Правник» за реєстровим номером 48326 на квартиру №1 розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Фрунзе, 14Б.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2016 року визнано недійсним та скасовано розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року №48326, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру №1, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Фрунзе, 14Б, на ім’я ОСОБА_3.

07.04.2009 року між ОСОБА_3 В,А. та ОСОБА_4 було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 Кіровоградського міського нотаріального округу за № 109. За умовами договору було здійснено обмін квартири належної ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 на квартиру належну ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3

20.12.2014 року на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером № 1047 ОСОБА_4 продала спірну квартиру ОСОБА_5

Спірна квартира була незаконно приватизована ОСОБА_3, тож вона вибула з володіння територіальної громади м. Кіровограда не з її волі, саме тому представник Кіровоградської міської ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Представник позивача 11.10.2017 року подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить витребувати від ОСОБА_1 на користь Кіровоградської міської ради квартиру АДРЕСА_4 та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 07 листопада 2016 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.11.2016 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 1047.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.03.2017 року первісного відповідача ОСОБА_5 замінено належним відповідачем ОСОБА_1, а ОСОБА_5 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 11 квітня 2017 року прийнято до провадження судді Павелко І.Л. та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18 квітня 2018 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача до суду не зявився, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені рекомендованими листами (а.с.117-121), направленими за адресою реєстрації особи та повернулися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання, що розцінюється судом як небажання осіб отримувати судові виклики. Повідомлені належним чином шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України(а.с.106-110).

Суд, дослідивши матеріали в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала Кіровоградській міській раді.

Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2014 року по справі № 390/661/13, провадження № 1/390/14 встановлено факт належності Кіровоградській міській раді квартири АДРЕСА_1.

Додатково вироком встановлено, що на підставі підроблених документів, згідно розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року № 48326 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Кіровоградською міською радою 25 березня 2009 року та зареєстроване КП «Правник» за реєстровим номером 48326 на квартиру №1 розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Фрунзе, 14Б.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2016 року по справі № 404/6352/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Кіровоградської міської ради, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_7, приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору міни та договору купівлі-продажу, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2016 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково. Даним рішенням визнано недійсним та скасовано розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року №48326, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Кіровоградською міською радою 25 березня 2009 року та зареєстроване КП «Правник» за реєстровим номером 48326 на квартиру №1, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Фрунзе, 14Б, на ім’я ОСОБА_3.

Дане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2016 року.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_8 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 7 вересня 1966 року, і дій щодо приватизації цієї квартири не вчиняв.

На початку 2010 року ОСОБА_8 дізнався, що його квартира 25 березня 2009 року була приватизована ОСОБА_3.

Підставою для скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_6 є те, що ОСОБА_3 на підставі підроблених документів, згідно розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року № 48326 було видано свідоцтво про право власності на квартиру №1 розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Фрунзе 14Б, видане Кіровоградською міською радою 25 березня 2009 року та зареєстроване КП «Правник» за реєстровим номером 48326.

Після незаконної приватизації 07.04.2009 року між ОСОБА_3 В,А. та ОСОБА_4 було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 Кіровоградського міського нотаріального округу за №109. За умовами договору було здійснено обмін квартири належної ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_7 на квартиру належну ОСОБА_4 за адресою: м. Кіровоград, вул.. Полтавська 24, корп.1 кв.№6.

20.12.2014 року на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером № 1047 ОСОБА_4 продала спірну квартиру ОСОБА_5

21.03.2017 року ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких він наголошує, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.04.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2016 року в задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.12.2014 року відмовлено.

06.12.2016 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_1 договір купівля-продажу квартири АДРЕСА_8.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільною права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього стаття 16 цього ж Кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Частиною 1 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачається, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребування майна від осіб, які придбали його як добросовісні набувачі в наслідок втрати, викрадення, або якщо майно вибуло з володіння власника іншим шляхом можливе і в тому випадку, якщо такі особи є не перші набувачі, тобто здійснили купівлю за відплатним договором у особи, яка раніше придбала майно у особи, що викрала або привласнила іншим шляхом всупереч волі власника (Постанови ВСУ у справах № 6-164цс12та6-50цс13).

Стаття 330 ЦК України чітко розмежовує випадки, в яких належним способом захисту порушеного права є визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, від випадків, коли має заявлятися позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред'являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст. 216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмета спору, відповідача, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що даний спір підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В процесі розгляду справи Кіровоградська міська рада змінила назву на міську раду м. Кропивницького на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради № 1236 від 27.11.2017 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 209, 210, 216, 330, 388 ЦК України, ст. ст. 10,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 3, 11, 76-81, 141, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву міської ради м. Кропивницького до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1) на користь Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) квартиру АДРЕСА_9.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1) на користь Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) судовий збір у розмірі 2 420,13 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: міська рада м. Кропивницького, код ЄРДПОУ 26241020, місце знаходження: вул. В.Перспективна, 41 , м. Кропивницький, 25006;

відповідач: ОСОБА_1,ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 25000;

третя особа: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 25000;

третя особа: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, 25000;

третя особа: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, 25000;

третя особа: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6;

Повний текст рішення складено 01.04.2019 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда