Рішення № 80870838, 28.03.2019, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.03.2019

ЄУН №389/734/19

Провадження №2-а/389/23/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня2019 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ябчик Н.М.

За участю секретаря судового засідання Данильчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєва Дениса Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до поліцейського СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєва Дениса Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №438350 від 24.02.2019 року за ч.2 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.02.2019 року о 09.50 годині, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Віктора Голого, 80 в м. Знам'янка Кіровоградської області, був зупинений інспектором поліції, який пояснив йому причину зупинки тим, що він під час руху транспортного засобу, користувався засобом зв'язку, а саме розмовляв по мобільному телефону, тобто порушив п.2.9 «д» ПДР України. Не погодившись з доводами інспектора, оскільки взагалі не користувався мобільним телефоном та не тримав його в руках, він намагався це пояснити останньому. Однак його доводи та пояснення інспектором не взято до уваги, в зв'язку з чим він склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн. Копію зазначеної постанови інспектор надав йому на місці зупинки. Дану постанову вважає незаконною, прийнятою без дослідження всіх обставин у справі та без урахування його пояснень. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2019 року, винесену поліцейським СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєвим Д.М. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн.

Згідно з ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 07.03.2019 року, вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, з наданням відповідачу строку на подання відзиву на позов та всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Позивач у судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності. Вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву та доказів на спростування позовних вимог, на момент розгляду справи, не надав.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обгрунтованими та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2).

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2019 року о 09.50 годині поліцейським СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєвим Д.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 №438350, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що позивач 24.02.2019 року о 09.50 годині, по вул. Віктора Голого, 80 в м. Знам'янка Кіровоградської області, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був зупинений інспектором поліції нібито за користування засобом зв'язку, а саме мобільним телефоном, який він тримав в руках під час керування транспортним засобом. Проте, позивач не погоджується з постановою, вважає її незаконною, прийнятою без дослідження всіх обставин у справі та без урахування його пояснень. Крім того зазначає, що відповідачем під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення свідків залучено не було, відсутні докази вчинення даного адміністративного правопорушення, відеофіксація не проводилася. З огляду на наведене, позивач вказує на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Згідно з п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху водіям забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п.4 розділу 1 вказаної Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу 3 вказаної Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні даного спору, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен, шляхом надання належних та допустимих доказів, довести правомірність своїх дій чи рішень.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Однак, жодних доказів, які б свідчили про те, що на момент зупинення поліцейським позивач здійснив проїзд перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофора не надано, тобто не існує доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП,

Водночас, встановлені судом обставини, які підтверджуються матеріалами справи, свідчать про відсутність порушення позивачем п. 2.9 «д» ПДР України, а відтак і відсутність складу адміністративного правопорушення та підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 07.03.2019 року запропонано відповідачу у строк до 28.03.2019 року подати суду відзив на позов та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються. Оскільки відповідач у наданий судом строк не надіслав відзив на позов, тому, у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України, це кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає, що постанова поліцейського СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєва Д.М. про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №438350 від 24.02.2019 року у даній справі про адміністративне правопорушення, підлягає скасуванню. Крім того, суд вважає, за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв'язку із задоволенням позову, враховуючи, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільнена від сплати судового збору, у відповідності до ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ч.6 ст.121, ст.ст.247, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст.72, 77, 139, 159, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДОП18 №438350 від 24.02.2019 року, винесену поліцейським СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєвим Денисом Миколайовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_3.

Відповідач: інспектор поліції СРПП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області Переверзєв Денис Миколайович, місце знаходження відділу: 27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Київська, 25, код ЄДРПОУ 40108709.

Суддя Знам'янського

мііськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.