Постанова № 80870442, 07.02.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1255/15

Провадження № 8-а/367/2/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови суду за виключними обставинами,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови суду за виключними обставинами. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що як непрацюючий пенсіонер з 01.01.2015 р., що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, звернувся 13.01.2015 р. до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені із заявою про призначення та виплату відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Листом від 26.01.2015 р. № 5/д - 03 Управління в задоволенні заяви відмовило, повідомивши, що згідно Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вилучено ст. 39. Доплата непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, за заявами, поданими після 01 січня 2015 року, не встановлюється». Вважаючи відмову УПФУ несправедливою, звернувся 16.02.2015 р. із адміністративним позовом про визнання неправомірною діяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії до Ірпінського міського суду Київської області. 11.03.2015 р. Ірпінський міський суд Київської області постановою, залишеною ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. та Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 р. без змін, відмовив йому в задоволенні позову повністю на підставі, що Законом № 76-УІІІ від 28.12.2014 р., який набрав чинності з 01.01.2015 р., і яким ст. 39 Закону № 796-ХІІ виключена. Проте Конституційний Суд України рішенням від 17.07.2018 р. № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-УІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 р. щодо виключення ст. 39 Закону № 796-ХІІ, визнав не конституційним. У зв'язку з цим, згідно підпункту 1 пункту 5 ст. 361 КАС України постанова Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2015 р. про відмову йому в задоволенні позову від 16.02.2015 р. про визнання неправомірною діяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії підлягає перегляду за виключними обставинами. Просить задовольнити заяву про перегляд постанови суду за виключними обставинами, скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2015 р. року та прийняти постанову про задоволення його позову від 16.02.2015 р. про визнання неправомірною діяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії повністю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву в якій просив розглянути заяву в його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник Ірпінського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області не з'явився, про місце, день та час розгляду справі повідомлений належним чином. 30.01.2019 року до суду від Ірпінського об'єднаного УПФ України Київської області надійшов відзив на заяву про перегляд постанови суду за виключеними обставинами в якому зазначено, що за період з 01.11.2011 року по даний час доплати до пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» управлінням проводяться в сумах, визначених законодавством. Просив відмовити в задоволенні позову позивачу.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати неправомірною діяльність Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області в частині невстановлення йому за заявою від 13 січня 2015 року доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ); зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області встановити йому як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіоекологічного контролю, доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно частин 1, 2 статті 39 Закону № 796-ХІІ.

Згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2015 року по справі № 367/1255/15 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Управління ПФУ у м. Ірпінь Київської області про зобов'язання вчинити дії.

Згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Ірпінського міського суд Київської області від 11.03.2015 року без змін.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року № К/800/20341/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 року залишено без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області з 13 вересня 1994 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач відноситься до громадян постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986 року (категорія 4). 13 січня 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області із заявою про призначення та виплату з 1 січня 2015 року доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у відповідності до статті 39 Закону № 796-ХІІ, однак листом від 26 січня 2015 року відповідач йому відмовив у встановленні такої доплати за відсутністю для цього правових підстав.

При постановленні вказаних рішень суди керувалися тим, що статтею 39 Закону України № 796-ХІІ визначалася доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а також передбачалося підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях. Законом України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIIІ, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, стаття 39 Закону України № 796-ХІІ виключена.

Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2-7, 12 та 14 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.

Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки "на умовах передбачених законом" і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 361 КАС України передбачено підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови суду за виключними обставинами - задовольнити; скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2015 року по справі № 367/1255/15 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ПФУ у м. Ірпінь Київської області про зобов'язання вчинити дії; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у м. Ірпені Київської області в частині не встановлення за заявою ОСОБА_1 від 13.01.2015 року доплати йому підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, проживаючому у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ та зобов'язати Ірпінське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області встановити згідно частини 1, 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ доплату до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонерові, проживаючому у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 року.

Керуючись статтями 2, 5-10, 47, 229, 293-295, 368-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови суду за виключними обставинами - задовольнити.

Скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2015 року по справі № 367/1255/15 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ПФУ у м. Ірпінь Київської області про зобов'язання вчинити дії.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у м. Ірпені Київської області в частині не встановлення за заявою ОСОБА_1 від 13.01.2015 року доплати йому підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, проживаючому у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ.

Зобов'язати Ірпінське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області встановити згідно частини 1, 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ доплату до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонерові, проживаючому у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя Н.Ф. Карабаза