
Справа № 373/248/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого – судді Керекези Я.І., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/248/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.12.2016 в розмірі 18827 грн. 90 коп., яка складається із тіла кредиту – 8335 грн. 51 коп., нарахованих відсотків за користування кредитом – 3783 грн. 84 коп., нарахованої пені – 5335 грн. 79 коп., штрафу (фіксована частина) – 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) – 872 грн. 76 коп. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп., сплачений при подачі заяви до суду.
Посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 08.12.2016 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 15000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого станом на 14.01.2019 утворилася вищезазначена заборгованість перед банком.
Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою від 26.02.2019 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідачу було запропоновано протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз’яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія анкети-заяви (а.с. 9) про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг, з якої вбачається, що ОСОБА_2 підписав вищезазначену анкету-заяву 08.12.2016.
Крім того, представником позивача подано до суду копії наступних документів: розрахунок заборгованості відносно ОСОБА_2 станом на 14.01.2019, який підписаний від імені представника банку без зазначення прізвища, імені та по батькові останнього та його посади ( а.с. 7-8 ); витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 10); Витяг із Умов і правил надання банківських послуг ( а.с. 11-25); копію паспорта відповідача ( а.с. 26-27).
Будь-яких інших документів суду не надано, ніяких клопотань з цього приводу заявлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом наявності або відсутності договірних зобов’язань між сторонами, а є доповненням до позовної заяви із зазначенням обрахунку позивачем позовних вимог майнового характеру та має інформаційний характер у контексті ціни позову.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому (якій) виникла заборгованість. Крім того, розрахунок не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі. Виписок із особового рахунку відповідача про рух коштів на ньому суду не надано.
Розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу так як він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших операцій.
Копія анкети-заяви, яка додана до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу, так як вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні ЦК України і для укладення договору обов'язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепт), відсутність якої підтверджується доданими до позовної заяви документами, що свідчить про відсутність договору між сторонами.
У вищезазначеній анкеті-заяві відсутні будь-які умови, які є істотними для кредитного зобов'язання, зокрема: розмір кредитного ліміту, відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, відсутня умова про обов'язок повернення цих коштів відповідачем, відсутні дані про вид договору, реквізити розрахункових рахунків, номер платіжної карти.
Нечіткість у заповненні даної анкети-заяви (не заповнення деяких граф) робить анкету незрозумілою для особи, яка її підписує, не дає однозначного уявлення про істотні умови кредитного договору, який укладається.
Матеріали справи також не містять доказів отримання будь-яких платіжних карток відповідачем.
Позивачем взагалі не надано доказів отримання відповідачем кредитних коштів, в тому числі і у зазначений в заяві позичальника спосіб.
Умови та Правила надання банківських послуг не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом.
Додана до позову роздруківка витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача із саме цими за змістом Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку.
Крім того, у анкеті-заяві не ідентифіковано, що Умови та Правила надання банківських послуг, додані до позову, є чинними на момент підписання відповідачем анкети-заяви і що саме з ними він був ознайомлений.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.03.2015 у справі №6-16цс15, згідно якої посилання на внутрішні документи банка (правила, положення і т.д.), які не були підписані позичальником як додаток до договору і які містять умови надання користування банківським кредитом, не мають юридичного значення та юридичних наслідків. Такі документи не є частиною договору і не можуть бути використані судами про визнання умов кредитного договору, зокрема порядку його повернення, оскільки не можливо ідентифікувати, чи саме з цими умовами та правилами погоджувався позичальник при отриманні банківської карти.
Це кореспондується і з обставинами звернення ОСОБА_3 Касаційного цивільного суду, яка вважає, що є підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі №6-144цс14, згідно з якою Умови надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) існували при укладенні договору й у заяві позичальника, яку він власноручно підписав, зазначено, що він ознайомлений з такими Умовами та згодний з ними.
До позову додано копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Разом з тим, цей витяг має чотири різних види тарифів та не має будь-яких позначок, з які б вказували, який саме вид тарифу був обраний відповідачем та чи взагалі відповідач ознайомився із цими тарифами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту укладення із відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем, та факту видачі кредиту, що свідчить про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов’язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.
Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.
21.05.2018 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» змінило свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.634, 1046, 1054 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд, —
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.1д; адреса для листування : 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач – ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суддя Я. І. Керекеза
Судове рішення № 80870280, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 01.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 373/248/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: