Рішення № 80870132, 28.03.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №344/15983/18

Провадження № 2/345/414/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2019 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, вимоги якого мотивує наступним. 16.11.2016 між ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №111744Га/05АВ, відповідно до умов якого було застраховано т/з Ford д.р.н. ВС9211ЕК. 17.07.2017 о 13.00 год. в м. Яремче мала місце ДТП, зокрема за участю вищезазначеного застрахованого автомобіля, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки Mercedes-Benz д.р.н. АТ4567ВВ, яким керував ОСОБА_1 – відповідач по справі. Постановою Івано-Франківського міського суду від 22.08.2017 встановлено, що винним в ДТП є ОСОБА_1 Відповідно до розрахунків суми страхового відшкодування, страхових актів та та умов договору страхування розмір страхового відшкодування склав 265310, 69 грн., яке ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» сплачено на 100 000, 00 грн., а тому ціна позову становить 165 310, 69 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду заперечення на позовну заяву (відзив на позов) згідно яких позов визнає частково. Зокрема зазначила, що проти стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат заперечує. Окрім цього, запасні частини автомобіля, які підлягали заміні залишилися в розпорядженні позивача, а не відповідача, як це передбачено чинним законодавством. Також просить зменшити розмір відшкодування шкоди потерпілому з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 та просить стягнути з позивача понесені витрати за надання правової допомоги та вилучити пошкоджені деталі автомобіля, які підлягали заміні і були замінені.

Представник позивача також подала до суду клопотання згідно якого просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити. З приводу заперечень відповідача зазначила, що позивач не отримував пошкоджених деталей і не володіє інформацією про їх місце перебування, оскільки вони є власністю ОСОБА_2, а прямий обов’язок одержувати деталі у власність у позивача відсутній.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування зі договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься в статті 27 Закону України «Про страхування».

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, г також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 16.11.2016 між ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №111744Га/05АВ, відповідно до умов якого було застраховано т/з Ford д.р.н. ВС9211ЕК (а.с. 40-46).17 липня 2017 року о 13-00 год. в м. Яремче, по вул. Свободи, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Mercedes Benz", д.н.з. НОМЕР_1, перед початком обгону, не переконався в безпеці маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Ford Kuga", д.н.з. НОМЕР_2, що перебував під керуванням ОСОБА_2, чим порушив вимоги п.п.12.1, 14 ПДР України та в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Івано-Франківського міського суду від 22.08.2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. (а.с. 14). При цьому, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», ліміт відповідальності 100 00, 00 грн. (а.с. 48). Відповідно до розрахунків суми страхового відшкодування, страхових актів № АХА2265889 від 16.11.2017 та № АХА2222807 від 11.08.2017, страхового акту «Пряме врегулювання» збитку № АХА2222803 від 11.08.2017 та умов договору страхування № 111744ГА/05АВ від 16.11.2016 розмір страхового відшкодування склав 265310, 69 грн. (а.с. 15, 16, 17, 18, 19).

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Позивачем страхове відшкодування в розмірі 265 310, 69 грн. (а.с. 20) було сплачено (а.с. 11, 12, 13), а ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» суму 100 000, 00 грн. відшкодовано, а тому різниця невідшкодованої суми становить 165 310, 69 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно положень ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріалами справи підтверджено розміру реально завданої шкоди та відповідні виплати страхового відшкодування.

Поряд з цим, відповідно до правової позиції, яка викладена у Постанові Верховного Суду по справі №755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Окрім цього, ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04.07.2018 вирішила відступити від висновку щодо застосування норми права, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15. Відповідно до цього висновку страховик, який виплатив страхове відшкодування, мав право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Отже, позивачеві слід звернутися з позовом до ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» з вимогою про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченого страхового відшкодування, яке в подальшому ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» зможе стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 жодним чином не порушує права позивача, а тому не може бути відповідачем у вказаній справі, суд не може самостійно замінити відповідача на належного - ПрАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА», а від представника позивача не надходило відповідного клопотання.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 990, 993, 1166, 1192, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СУДДЯ: