Рішення № 80869550, 22.03.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/821/18

22 березня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої - судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

з участю позивача : ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Парипи І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору спору Управління Держпраці в Івано-Франківській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору спору Управління Держпраці в Івано-Франківській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві.

Свої вимоги мотивує тим, що з 07.07.1989р. по 31.10.1996р. він перебував в трудових відносинах та працював машиністом автокрану в Івано-Франківській автобазі «Турист» .

15.03.1990 року на території автобази «Турист» при виконанні ним своїх трудових обов'язків машиніста автокрану КС-3575 держ. № НОМЕР_1 та розгрузки лісу, обірвались болти поворотної частини автокрану, від чого автокран перекинувся та придавив його. В результаті він отримав тілесні ушкодження, а саме: перелом тазових кісток, розрив сечового міхура, оретри та інші тілесні ушкодження, від яких стаціонарно та амбулаторно лікувався понад 5 років в медичних установах м.Івано-Франківська та м.Києва. Згідно архівної довідки Івано-Франківської обласної лікарні від 20.11.17 року в первинних записах в медичних картках вказаний випадок зафіксований як нещасний випадок на виробництві з травмами. У виписці стаціонарної медичної карти від 21.05.1991 року міститься запис, а саме що в березні 1990 р. в нього була травма на виробництві з послідуючими медичними записами.

На підприємстві за наказом № 40-д від 20.03.1990 року за підписом в.о начальника автобази ОСОБА_4 була створена відомча комісія по розслідуванню причин аварії та наказом № 54-д від 15.04.1990р. винних осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, нещасний випадок належно не було зареєстровано, акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві не було складено та його копію не було йому вручено.

Однак, керівництво бази приховали даний нещасний випадок, представник бази в 2001 році не передав документи по даному нещасному випадку в Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві для належної реєстрації та здійснення виплат. Про порушення його прав стало відомо тільки тепер, коли він довідався, що відповідач скрив нещасний випадок і не склав акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві. Вказує, що він фактично по вині роботодавця одержав трудове каліцтво, яке йому необхідне для призначення гідної пенсії та одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

В даний час Івано-Франківська автобаза «Турист», як юридична особа припинена, її правонаступником є Приватне Івано-Франківськео обласное акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист".

Згідно Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом МОЗ від 22.11.95р., огляд потерпілого проводиться при наявності акту про нещасний випадок на виробництві та направлення власника чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму, у видачі яких йому відмовляють.

В зв'язку з чим йому необхідний не тільки акт про нещасний випадок, а і направлення власника для проходження МСЕК.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2018 р. по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.09.2018 року представник відповідача приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" на адресу надіслав відзив на позов.

30 липня 2018 року ухвалою Надвірнянського районного суду суду залучено в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління Держпраці в Івано-Франківській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.

23.08.2019 року представник третьої особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області на адресу надіслав письмові пояснення на позов.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2018 р. закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та просять встановити, що нещасний випадок, який відбувся 15.03.1990 року на території автобази «Турист» м. Івано-Франківськ , вул. І.Блавацького №6 з машиністом автокрану КС-3575 держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 при розгрузці лісу, є пов'язаним з виробництвом, а також зобов'язати Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" провести спеціальне розслідування нещасного випадку та направити ОСОБА_1 на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, також відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає. Однак в судовому засіданні підтвердив, що як вбачається із запису під № 9 в трудовій книжці - ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Івано-Франківською автобазою «Турист», яка як юридична особа ліквідована. Дійсно 15.03.1990 року на території автобази «Турист» при виконанні ОСОБА_1 його трудових обов'язків машиністом автокрану КС-3575 держ. № НОМЕР_1 та розгрузки лісу, обірвались болти поворотної частини автокрану, від чого автокран перекинувся та придавив його. Внаслідок чого останній отримав травми. В.о. начальником автобази "Турист" було видано наказ №40-Д про створення комісії по розслідуванні причин аварії з краном КС-3575. Розслідування нещасного випадку на виробництві проводилося невідкладно після виникнення нещасного випадку, було створено комісію. Однак чи складався акт форми Н-1 він не може пояснити так як пройшло 28-м років з того дня. Також позивачу ОСОБА_1 нічого не перешкоджало звернутися до адміністрації Автобази «Турист» з вимогою про розслідування нещасного випадку безпосередньо після його виникнення. Таких заяв позивачем ні до адміністрації підприємства, правоохоронних чи інших органів з цього приводу не поступало. Також зауважив, що факти та обставини нещасного випадку пов'язаного з виробництвом оформляються за правилами, які діють на момент виникнення нещасного випадку. Тому просить суд в позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, однак від нього поступила заява про слухання справи у його відсутності подав до суду письмові пояснення до позову. Згідно письмових пояснень зазначив, що відповідно до копію наказу автобази «Турист» №40-д від 20.03.1990 року про створення комісії по розслідуванню причини аварії з автокраном КС-3575, державний номерНОМЕР_1, яка мала місце при розгрузці лісу. Таким чином, даний нещасний випадок дійсно мав місце, став відомий адміністрації автобази, яка створила комісію з розслідування даного нещасного випадку. Іншим наказом автобази «Турист» №54-д від 20.04.1990 року підведені підсумки роботи за наслідками розслідування нещасного випадку. Згідно вимог Закону України «Про охорону праці»: розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій:, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Третя особа - управління Фонду не заперечує проти позовних вимог позивача, однак зазначає, що згідно із ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІУ, для розгляду справи про страхові виплати, до органу Фонду подаються акт розслідування нещасного випадку та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності.

Представник третьої особи Управління держпраці в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованою кореспонденцією.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з'ясувавши фактичні обставини, дійшов до такого висновку.

Правовідносини по справі виникли з приводу встановлення факту каліцтва, яке необхідне для одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, у зв'язку з чим підлягають розгляду відповідно до положень ЦК України.

Судом у судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 43, 46 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно до ст. 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 4, ст. 5 ЦПК України та ч. 1ст. 19 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов"язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржено у судовому порядку.

Згідно з п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Таким чином, відповідно до п. 23 Порядку в судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства роботодавця.

Отже, законодавством визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів випадку про нещасний випадок та їх оскарження.

Судом встановлено, що в період з 07.07.1989р. по 31.10.1996р. позивач перебував в трудових відносинах з Івано-Франківською автобазою « Турист» та працював машиністом автокрану 5-го -6го розряду в Івано-Франківській автоколоні, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 від 02 червня 81 року (а.с. 5- 6).

15.03.1990 року на території автобази «Турист» при виконанні позивачем своїх трудових обов'язків машиніста автокрану КС-3575 держ. № НОМЕР_1 та розгрузки лісу, обірвались болти поворотної частини автокрану, від чого автокран перекинувся та придавив позивача.

В результаті травми на виробництві позивач отримав тілесні ушкодження, а саме: перелом тазових кісток, розрив сечового міхура, оретри та інші тілесні ушкодження, від яких стаціонарно та амбулаторно лікувався понад 5 років в медичних установах м.Івано-Франківська та м.Києва. (а.с.12-13).

Згідно архівної довідки Івано-Франківської обласної лікарні від 20.11.2017 року в первинних записах в медичних картках вказаний випадок зафіксований як травма на виробництві (а.с. 13). У виписці стаціонарної медичної карти від 21.05.1991 року міститься запис, а саме що в березні 1990 р. в нього була травма на виробництві з послідуючими медичними записами (а.с. 12).

В.О. начальника автобази «Турист» ОСОБА_4 видано наказ № 40-д від 20.03.1990 року яким створена відомча комісія по розслідуванню причин аварії з краном КС-3575 та наказом № 54-д від 15.04.1990 р. винних осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Як вбачається із даних з наказів роботодавець не заперечував факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_1, який мав місце 15.03.1990 р. при проведенні розвантажувальних робіт лісу автокраном КС -3575 держ. № НОМЕР_1 де стався відрив і оприкидування кранової установки, в результаті чого був травмований машиніст крана ОСОБА_1 (а.с. 14-17).

Водночас, нещасний випадок належно не було зареєстровано, акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві не було складено та його копію не було позивачу вручено.

Також встановлено, що керівництвом автобази «Турист» в 2001 році не передав документи по даному нещасному випадку в Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві для належної реєстрації та здійснення виплат.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив суду, що в період з 25.01.1988 р. по 08.10.1993 р. він працював в Івано-Франківська автобаза «Турист» та займав посаду водія 3-го розряду в Івано-Франківській автоколоні. На момент отримання травми він працював разом з позивачем ОСОБА_1 Події мали місце 15.03.1990р. В 20 год. ОСОБА_1 розвантажував ліс автокраном КС -3575 та стався відрив кранової установки від платформи автомобіля та її опрокидування. ОСОБА_1 був притиснутий крановою установкою та отримав численні травми. Він був очевидцем вказаних подій, допомагав разом з іншими працівниками витягувати з-під установки травмованого ОСОБА_1, пізніше він відвідував останнього в медичному закладі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що він у вказаний позивачем період працював в Івано-Франківській автобазі «Турист». Йому відомо, що під час перебування на робочому місці 15.03.1990р. машиніст крана ОСОБА_1 при розвантажуванні лісу отримав травми під час відриву та опрокидуванні кранової установки. Він відвідував ОСОБА_1 в лікарні , де останній перебував тривалий час внаслідок численних травм.

Суд не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених в судовому засіданні свідками, в зв'язку з тим, що даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи встановлено не було. Їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Автобаза» Турист» Івано-Франківсько обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях « Івано-Франківськ турист» з 17.12.2012р. знаходиться в стані припинення. Правонаступник -Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист».( а.с. 81)

З роз'яснень, які викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. судам роз'яснено, що питання, пов'язані із встановлення факту каліцтва на виробництві, коли з приводу цього виникає спір, а також якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків призначається пенсія особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Суд приймає до уваги, що на момент отримання травми правовідносини сторін регулювались ст. 173 КЗпП України главою 40 ЦК України, главою 40 ЦК Українив редакції 1963 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 02.10.1961р., «Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаних з їх роботою» затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦСПС від 22.12.1961р, постановою президії ВЦРПР від 16 листопада 1976 року «Про затвердження положення про порядок розслідування нещасних випадків відбувшихся у побуті, у шляху на роботу або з роботи» та постановою президії ВЦРПР від 13 серпня 1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві».

Статтями 13, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено поняття страхового випадку та нещасного випадку. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, в наслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З вище викладеного вбачається, що у позивача на момент звернення до суду не було іншої можливості відновити свої порушені права окрім як скористатися своїм правом та звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо встановлення факту яке має юридичне значення, та для належної оцінки доказів суд має врахувати дію нормативно-правових актів, на підставі яких проводилося розслідування нещасного випадку, в часі, тобто які діяли на момент отримання травми.

Згідно п. 1.4 постанови президії ВЦРПР від 13 серпня 1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві», який діяв на час отримання ОСОБА_1,. травми, нещасний випадок на виробництві, що викликав втрату у працівника працездатності не менш одного дня, або нещасний випадок, що викликав необхідність перекладу його з роботи по основній професії на іншу роботу, оформляються актом за формою Н-1.

Адміністрація підприємства, прийшовши до висновку про відсутність зв'язку нещасного випадку з виробництвом, зобов'язана внести це питання на розгляд профспілкового комітету. За згодою профспілкового комітету з висновком адміністрації на акті форми Н-1 (у правому верхньому куті) робиться запис: «Нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом».

Як вбачається з п. 1.6 постанови президії ВЦРПР від 13 серпня 1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві» відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, оформлення актів форми Н-1, виконання заходів, зазначених в актах, несе керівник підприємства, керівники структурних підрозділів та виробничих ділянок підприємства.

Згідно п. 2.3 постанови президії ВЦРПР від 13 серпня 1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві» комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: протягом 24 годин розслідувати обставини і причини, при яких стався нещасний випадок;

Відповідно до п. 3.1 постанови президії ВЦРПР від 13 серпня 1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві» спеціальному розслідуванню підлягають: нещасний випадок з тяжким наслідком (тяжкість травми визначається за характером пошкоджень згідно зі схемою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я СРСР 22 вересня 1980 р.). Висновок про тяжкість травми видається лікувальним установою, в якому проводиться лікування потерпілого, за запитом адміністрації підприємства.

Згідно зі схемою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я СРСР 22 вересня 1980 р. за характером пошкоджень до числа важких виробничих травм різної локалізації відносяться: внутрішньочерепні крововиливи травматичного характеру, ушкодження, удари і струси головного мозку (п.п. І.1.3.).

Виходячи з викладеного, з урахуванням пояснень наданих свідками, та представником відповідача, наданих письмових доказів, суд приходить до висновку, що нещасний випадок який стався з ОСОБА_115.03.1990р. у робочий час, зокрема при проведенні розвантажувальних робіт лісу автокраном КС -3575 держ. № НОМЕР_1 де стався відрив і оприкидування кранової установки на території Івано-Франківської автобази « Турист» в результаті чого останній був травмований, є таким , що пов»язаний з виробництвом ( а.с 14-17).

Таким чином з урахуванням того, що судом достовірно встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_1, стався саме за місцем роботи у робочий час, який також відноситься до нещасних випадків з тяжкими наслідкам, у відповідності до постанови президії ВЦРПР від 13 серпня 1982 року «Про затвердження положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві», нещасний випадок який стався з ОСОБА_1 підлягав спеціальному розслідуванню з обов'язковим складанням акту за формою Н-1.

Крім цього, суд приймає до уваги порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов"язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов"язків за режимом роботи підприємства, який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, що діяв на момент звернення позивача до суду.

Таким чином з урахуванням законодавства яке діяло на момент звернення позивача до суду, під час розслідування нещасного випадку на виробництві з урахуванням дії порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 зважаючи що нещасний випадок стався за місцем роботи у робочий час та на тяжкість отриманої травми, за висновком відповідної комісії мав бути складений саме акт за формою Н-1.

Отже, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язатиПриватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" провести спеціальне розслідування нещасного випадку, скласти акт Н-1 та направити ОСОБА_1 на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон) держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до ст. ст. 13, 35 Закону підставою для призначення і здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

В силу ч. 1, ч. 14 ст. 34 зазначеного вище Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Суд з урахування викладеного, дійшов висновку, що в судовому засіданні обставини, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, а саме те що 15.03.1990р. позивач знаходячись на роботі на території автобази «Турист» виконуючи свої службові обов"язки -машиніста автокрану КС-3575 держ. № НОМЕР_1 під час розвантажувальних робіт лісу внаслідок нещасного випадку отримав тілесні ушкодження та зазначений випадок є повністю пов"язаний з виробництвом, мав проходити процедуру спеціального розслідування за результатом якого передбачено складання саме акту Н-1, підтверджені зібраними у справі доказами та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про охорону праці", пп. 15, 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2011 року №1232 , ст. ст.11,15,60,88,213-215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору спору Управління Держпраці в Івано-Франківській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві -задоволити повністю.

Встановити що нещасний випадок, який відбувся 15.03.1990 року на території автобази «Турист» м. Івано-Франківськ , вул. І.Блавацького №6 з машиністом автокрану КС-3575 держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 при розгрузці лісу, є пов'язаним з виробництвом.

Зобов'язати Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" провести спеціальне розслідування нещасного випадку та направити ОСОБА_1 на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист", юридична адреса: м.Івано-Франківськ , вул. Г.Мазепи, 140-5, код ЄДРПОУ 02659186

Третя особа: Управління Держпраці в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності 67), код ЄДРПОУ 39784625.

Третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. А.Мельника 11, код ЄДРПОУ 41315333).

Суддя О.Я. Міськевич

Повний текст рішення

виготовлено 01.04.2019 року