Ухвала суду № 80867246, 29.03.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6610/18

№ 1-кс/183/758/19

29 березня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Петренко О.А., слідчого Бублика О.М. розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Перещепинського відділення поліції Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Бублика О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вовківка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, приватного підприємця, проживаючого АДРЕСА_1, не судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Тихонова М.С.,

слідчого Бублика О.М.,

підозрюваного ОСОБА_2

захисника Боклача О.В.

встановив :

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що приблизно у середині вересня 2018 р. маючи умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, знаходячись в м. Харків, зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_4 та двома особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, формуючи у останніх корисливу зацікавленість до вчинення злочину, розповів останнім про аптеку, розташовану в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровській області, в якій збираються великі суми готівкових коштів, а також формуючи у останніх впевненість у легкості вчинення злочину повідомив про відсутність належної охорони та заздалегідь пообіцяв сприяти у вчиненні злочину шляхом надання порад, вказівок та надання засобу вчинення злочину автомобілі «Черрі Тіго» державний номер НОМЕР_1, який перебуває у нього в користуванні. Після цього, ОСОБА_4, вступив у попередню змову з двома особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження та раніше знайомим ОСОБА_2, який пообіцяв порадами, вказівками, наданням засобів та знарядь або усуненням перешкод сприяти вчиненню злочину іншим співучасникам, розподіливши ролі у вчиненні злочину, пришукали знаряддя вчинення злочину.

ОСОБА_2, діючи відповідно до відведеної йому ролі, придбав три пари рукавичок для співучасника вчинення злочину ОСОБА_4 та двох співучасників вчинення злочину, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та 23.10.2018 р., приблизно о 00.15 годин, ОСОБА_2 перевіз співучасника вчинення злочину ОСОБА_4 та двох співучасників вчинення злочину, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, на автомобілі «Черрі Тіго» державний номер НОМЕР_1 з с. Вовківка Кегичівського району Харківської області в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, де залишився чекати їх у наперед обумовленому місці, спостерігаючи за оточуючою обстановкою з метою попередження співучасника вчинення злочину ОСОБА_4 та двох співучасників вчинення злочину, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, про небезпеку у разі появи у полі зору працівників поліції. 23.10.2018 о 02.27 годині, співучасник вчинення злочину ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з двома співучасниками вчинення злочину, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, одягнувши на голови шапки, з вирізами для очей та рота, та на руки рукавички, озброївшись предметами, за зовнішніми ознаками схожими на пістолети, шляхом злому вхідних дверей проникли у приміщення аптеки «Будь здоров!», розташованої за адресою: м-н Орільський, 13А, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, де, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я потерпілого ОСОБА_5, умисно нанесли удари тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в область голови та в область передпліччя, спричинивши тілесні ушкодження останньому у вигляді двох забійних ран на голові, садна в області передпліч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_6 умисно нанесли один удар тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в область лівого передпліччя, спричинивши садно в області лівого передпліччя, яке відноситься до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та погрожували застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_6, зв'язали потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 липкою стрічкою, позбавивши можливості для опору та свободи пересування. Після цього, співучасник вчинення злочину ОСОБА_4, діючи спільно з співучасниками вчинення злочину, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, заволоділи чужим майном, яке належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7, а саме грошовими коштами в сумі 5600 грн. та товарно-матеріальними цінностями на загальну суму 476,15 грн., а саме медичними препаратами: 0,2 упаковки димедрола амп. 1% 1 мл. № 10 серії 165А-вартістю 16.15 грн.; 5 упаковок димедрола амп. 1% 1мл. № 10 серії 02960818 по ціні 16,15 грн. за 1 упаковку на загальну суму 80,75 грн.;1 упаковка Беротек Н аер. 100 мкг. 10 мл. 200 доз серії 603542 вартістю 295,55 грн.; 1 упаковка Сальбутамол аер. д/інг 100 мкг/дозу серії HF7G-1 вартістю 83,7 грн., а всього чужим майном, яке належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 на загальну суму 6076,15 грн. та чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_5 ноутбуком «Aser E1-571G32324G75 MnksP/nNXM) DEU01523400C7D1601» вартістю 2940 грн. та чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_6 ювелірними прикрасами: золотий ланцюг 585 проби довжиною 55 см. масою 3,22 гр. вартістю 3364,9 грн. з золотим хрестиком та золотою каблучкою; золотий перстень розмір 17, золото 585 проби, вагою 2,54 гр. вартістю 2654,3 грн.; золотий підвіс 585 проби, вагою 0,86 гр. вартістю 898,7 грн., а всього чужим майном, яке належить ОСОБА_6 на загальну суму 6917,9 грн.

Після цього, співучасник вчинення злочину ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з двома співучасниками вчинення злочину, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, з викраденим майном з місця скоєння злочину втекли у наперед обумовлене місце, де в зазначений час в автомобілі «Черрі Тіго» державний номер НОМЕР_2 їх чекав ОСОБА_2 та відповідно до умов злочинної змови забезпечував швидкий шлях відходу з місця вчинення злочину. Після чого, співучасник вчинення злочину ОСОБА_4 разом з двома співучасниками вчинення злочину, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, та ОСОБА_2 зникли у напрямку м. Харкова, розпорядившись викраденим майном в подальшому на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 14.01.2019 р. приблизно о 04.00 годині, знаходячись на території Автовокзалу, розташованому по вул. Шевченко в м.Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків, наніс один удар рукою стисненою в кулак в область голови раніше знайомому ОСОБА_8, від чого останній впав на землю та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, умисно наніс не менше чотирьох ударів ногою у взутті в область голови ОСОБА_8, спричинивши тілесні ушкодження у виді синців навколо очей, на носі, в області нижньої щелепи справа, забитої рани на нижньому повіці правого ока, саден на лобі, у правій передвушній області, лівій скроневій області, які у своїй сукупності та кожне окремо відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 - ч.3 ст.187 КК України, як пособництво у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до іншого приміщення, та за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження

Обґрунтованість підозри у інкримінованих, ОСОБА_2 кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий Бублик О.М. звернувся до суду з клопотанням, про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_2, мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор Тихонов М.С. підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на його думку наявні ризики передбачені п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 винним себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав частково, вказав, що визнає вину за ч.1 ст. 125 КК України, а за ч. 5 ст. 27 - ч.3 ст.187 КК України не визнає, проти, щоб йому було обрано запобіжний захід тримання під вартою, так як буде самостійно з'являтися до слідчого, не переховується, нікуди не тікав.

Захисник Боклач О.В. вказав, що в задоволені клопотання повинно бути відмовлено, так якОСОБА_2, з'являвся до слідчого, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків, буде своєчасно з'являтися до слідчого, його допитували як свідка в листопаді 2018 р., сам з'являвся до слідчого.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його не обґрунтованим в частині застосування запобіжного заходу тримання під вартою, але достатньо обґрунтованим для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.

28 березня 2019 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.3 ст.187 КК України як пособництво у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до іншого приміщення, та за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.

Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.

У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельє проти Франції»).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що за вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 125 КК України загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, незважаючи на це, останній на шлях виправлення не стає, про що свідчить те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, що вказує на стійку кримінальну направленість його поведінки, а отже є підстави вважати, що підозрюваний, маючи можливість вільного пересування, зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказані обставини свідчать про те, що суду необхідно вжити заходів щодо запобігання спробам підозрюваного вчинити інше кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, при цьому суд враховує показання ОСОБА_2 щодо належного ним виконання своїх процесуальних обов'язків, що свідчить про те, що він буде своєчасно з'являтися до слідчого, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього наміру переховуватися від органів досудового розслідування.

Суд не встановив наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об'єктивно не доведений, а тому на думку суду, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності такого ризику, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.

Суд встановив, що підстави на які посилається слідчий при підтриманні клопотання про обранні запобіжного заходу тримання під вартою, є недостатніми. Крім того слідчий не навів будь яких доказів неможливості обрання будь якого іншого менш тяжкого запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, суд,

постановив :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення Перещепинського відділення поліції Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Бублика О.М.про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід домашній арешт, заборонивши строком до 29 травня 2019 р. залишати з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. своє житло за адресою мікрорайон Орільський буд. 2а кв. 20, м. Перещепино, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

На час дії запобіжного заходу зобов'язати ОСОБА_2 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Лила В.М.