Рішення № 80866943, 02.04.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/9656/18

Провадження № 2/0182/1151/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.04.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заяви по суті справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б\н від 20.09.2011 року в розмірі: заборгованість за кредитом у розмірі 229,21 грн.; 7496,92 грн. заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 6505,59 грн. заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 711,59 грн. – штраф (процентна складова) , а всього станом на 28.11.2018 року 15443,31 грн. ( п’ятнадцять тисяч чотириста сорок три грн. 31 коп.)

В обґрунтування позову послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, у зв’язку з чим перед банком у відповідача виникла заборгованість (а.с. 2-4)

Відповідач подала відзив на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та застосувати позовну давність відносно позовної заяви(а.с. 43-45) В обґрунтування відзиву відповідач зазначила, що надані позивачем письмові докази не підтверджують укладення нею з позивачем кредитного договору, розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом. Вона зверталась до банку для отримання банківських послуг 20.09.2011 року, а період розрахунку заборгованості починається з 01.06.2015 року, тобто пройшло 3 роки та 8 місяців 12 днів. Вказаний період часу свідчить про те, що сплинув строк позовної давності, тому будь-яких доказів, які б підтверджували підстави та причини виникнення зазначеної заборгованості у неї на суму 15443,31 позивачем суду не надано. Автоматичне списання грошей з її зарплатної картки не переривають строку позовної давності, а тому позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с. 49-74) та просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки кредитний договір з позивачем укладено в письмовій формі, відповідач кредитні кошти отримала, з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку вона ознайомилась, про що свідчить її особистий підпис у заяві від 20.09.2011 року. Відповідач підписанням ОСОБА_3 –заяви позичальника приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг відповідно до умов статті 634 ЦК України. З виписки по картковому рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувалась грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, отримавши кредитну картку „Універсальна”. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Банк надав кредитні кошти відповідачу шляхом встановлення кредитного ліміту, яким вона користувалась, а отже між банком та відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Із виписки по рахунку, яка є первинним документом, вбачається, що відповідач знімала кредитні кошти, потім частково погашала заборгованість, а тому її твердження про незнання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідач має прострочену заборгованість, а тому з її рахунку без надання нею платіжного доручення проводилось списання з настанням строків платежів по кредитному договору на підставі умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифами. Відповідно до даного договору встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов’язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки . Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строк перевипущеної картки відповідача до останнього дня 03.2020 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 11.12.2018 року – до спливу строку позовної давності. У зв’язку з цим вважає, що строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов’язання триває, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов’язання за кредитом, що свідчить про те, що вона знала про умови кредитування та визнавала свої зобов’язання за договором. Оскільки на даний час відповідач належним чином свої зобов’язання за Кредитним договором не виконує просить суд задовольнити позовні вимоги.

Інших заяв по суті справи сторони суду не подавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін(а.с.39)

Будь-яких заяв та клопотань з процесуальних питань сторонами не подавалось.

Судом встановлено.

АТ «КБ «ПриватБанк» уклало з відповідачем ОСОБА_2 договір № б/н від 20.09.2001 року (а.с. 8-25). Згідно умов вказаного договору відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 2000 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 укладаючи договір письмово була ознайомлена з умовами кредитування, тарифами та правилами користування платіжною карткою, що підтверджується її особистим підписом ( а.с.9 зворот).

Перевіривши зміст кредитного договору судом не встановлено, що він суперечить ЦК України та іншим актам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи особи, які вчиняли правочин мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Також судом встановлено, що договір вчинено у формі, яка встановлена законом, кошти за договором ОСОБА_2 отримала , здійснювала платежі на погашення кредитних зобов’язань, з 01.06.2015 року з її зарплатної картки позивачем здійснювалось автоматичне списання заборгованості по кредитній картці, а особисто відповідач здійснила останній платіж по кредитній картці 05.04.2016 року , що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 65).

Кредитна картка на ім’я відповідача перевипускалась по закінченню строку дії картки та строк дії перевипущеної кредитної картки за договором б/н від 20.09.2011 року встановлено до останнього дня 03.2020 року(а.с.68-69)

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частина друга статті 1067 ЦК України).

Як встановлено судом відповідач зобов’язання за вказаним вище кредитним договором у встановлений строк належним чином не виконала, внаслідок чого, станом на 28.11.2018 року утворилася заборгованість, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 229,21 грн.; 7496,92 грн. заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 6505,59 грн. заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 711,59 грн. – штраф (процентна складова) , а всього 15443,31 грн. ( п’ятнадцять тисяч чотириста сорок три грн. 31 коп.) (а.с. 5-7,59-67).

Беручи до уваги вище встановлені судом обставини, дослідивши розрахунок заборгованості та виписку з рахунку відповідача, суд вважає, що розрахунок містить всі дані щодо періодів оплат, нарахувань та простроченої заборгованості, а також розрахований в межах визначеної сторонами строку позовної давності. Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з цим позовом не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед АТ КБ «ПриватБанк» у добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ «КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 10,12,76-81,141, 258, 263 , 265, 354ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву АТ Комерційний ОСОБА_1 „ПриватБанк” (скорочена назва – АТ КБ „ПРИВАТБАНК”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Димитрова, буд. 11, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії ВР номер 084853, виданий Нікопольським МВ УМВС України у Дніпропетровській області 26.06.2003 року) про стягнення заборгованості задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 „ПриватБанк” заборгованість за кредитом у розмірі 229,21 грн.; 7496,92 грн. заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 6505,59 грн. заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 711,59 грн. – штраф (процентна складова) , а всього 15443,31 грн. ( п’ятнадцять тисяч чотириста сорок три грн. 31 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 „ПриватБанк” понесені судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 02.04.2019 року.

Суддя: ОСОБА_3